справа № 208/10290/13-ц

№ провадження 2/208/144/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17 січня 2014 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Ричка С.О.

при секретарі - Щербацевич Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк», приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся у грудні 2013 року до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська до відповідача, ОСОБА_2 з позовною заявою, яку в подальшому уточнив та просив суд визнати недійсним договір іпотеки серія ВКВ №993494 від 19 грудня 2007 року, житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, АДРЕСА_1, укладений між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі заборон за №303; вчинити певні дії, шляхом скасування у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна данні про заборону на нерухоме майно № 6544388, яка зареєстрована 07.02.2008 року на підставі договору іпотеки приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3; скасувати у Державному реєстрі іпотек: запис про іпотеку № 6544268 накладену 07.02.2008року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3.

В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що 26 грудня 2001 року між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб, від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_6. 26 квітня 2007 року Позивачем та Відповідачкою спільно на ім'я ОСОБА_2 було придбано житловий будинок АДРЕСА_1 м. Дніпродзержинська. Право власності на придбаний житловий будинок було зареєстровано у встановленому законом порядку у БТІ м. Дніпродзержинська, що підтверджується витягом з державного реєстру права власників нерухомого майна. Позивач посилається на ст.. 368 ЦК України та ст.. 60 СК України та стверджує, що придбаний житловий будинок, з часу його придбання, знаходився у спільній сумісній власності подружжя. У листопаді 2013 року Позивачеві стало відомо, що його дружина, відповідачка по справі, без його відома та дозволу на підставі договору іпотеки від 19 грудня 2007 року передала в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1 м. Дніпродзержинська та земельну ділянку на якій він знаходиться, що підтверджується договором іпотеки від 19.12.2007 року серія ВКВ №993494 посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3. Іпотекодержателем згідно цього договору є ПАТ «КБ Приват банк». ОСОБА_1 стверджує, що нічого не знав про укладений договір та не надавав згоди на його укладення. На цій підставі просить визнати договір іпотеки недійсним.

Позивач в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи за відсутності відповідача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомила, судова повістка - виклик направлена відповідачеві на останню відому суду адресу і в силу ст.77 ЦПК України вважається доставленою, на підставі ст. 169 ЦПК України суд вважає причини неявки відповідача неповажними; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, що дозволило суду за згодою позивача та його представника, згідно вимог ст. 224 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Треті особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про поважність причини неявки суд не повідомили, заперечення на позов не надали.

В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав:

Судом встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 грудня 2001 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

З матеріалів справи вбачається, що 26 квітня 2007 року сторонами спільно, на підставі договору купівлі-продажу, на ім'я ОСОБА_2, було придбано житловий будинок АДРЕСА_1 м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, що підтверджується договором купівлі-продажу від 26.04.2007 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_5.

Згідно п.1.5 Договору було зазначено що «… будинок власності набувається Покупцем у спільну сумісну власність з чоловіком, ОСОБА_1, згода якого на укладання цього договору підтверджується у відповідній заяві, справжність підпису якої засвідчено 26.04.2007 р. ОСОБА_5, п/н ДМНО, за реєстровим № 1897».

Судом встановлено, що право власності на житловий будинок було зареєстровано в ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» 24.05.2007 року, номер витягу 14612542, реєстраційний номер 18659489, що підтверджується відповідним витягом.

З матеріалів справи вбачається, що 19 грудня 2007 року між ЗАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №DNUHGA0000000001 про надання кредитних коштів шляхом видачі готівки у сумі 26.925,86 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,4 % річних на суму залишку заборгованості за кредитним договором з кінцевим терміном повернення 19 грудня 2022 року, що підтверджується відповідним кредитним договором. Того ж дня, між ЗАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки серія ВКВ №993494 житлового будинку АДРЕСА_1 м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, що підтверджується відповідним договором іпотеки. Згідно умов договору іпотеки не вбачається надання згоди на його укладення Позивачем.

Згідно ст. 60 СК України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 65 СК України - визначено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При цьому частина 3 цієї статті чітко закріпила положення про те, як має бути оформлена ця згода - «згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена».

Стаття 369 ЦК України визначила, що «розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Стаття 578 ЦК України зазначає, що «майно, яке є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників».

Відповідно до статті 577 ЦК України договір застави нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ст.65 СК України - дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість (ст.31 ЦК України).

Частиною 4 статті 369 ЦК України передбачено, що правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачкою по справі не надано Суду письмових доказів того факту, що Позивачем надавалась згода на укладення договору іпотеки від 19.12.2007 року.

Суд приходить до висновку, що на час укладення договору іпотеки житлового будинку, останній перебував у спільній сумісній власності подружжя: ОСОБА_1 та ОСОБА_2. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не надавав письмової згоди на укладення договору іпотеки від 19.12.2007 року, для передання належного йому на праві спільної сумісної власності житлового будинку в іпотеку ПАТ «КБ Приват Банк», то дії ОСОБА_2 з укладення оскаржуваного договору іпотеки, слід вважати такими, що вчинені з перевищенням необхідних повноважень. На підставі вищевикладеного, суд вважає обґрунтованим вимогу позивача про визнання договору іпотеки недійсним, як такого, що вчинений з перевищенням повноважень особою, яка не мала права укладати такий договір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 192, 512, 514, 525, 526, 530, 533, 553, 554, 559, 598, 610, 611, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України ст.ст. 8, 10,11, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк», приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити..

Визнати недійсним договір іпотеки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, АДРЕСА_1 від 19 грудня 2007 року серія ВКВ №993494 укладений між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі заборон за №303;

Скасувати у Єдиному державному реєстрі заборон, відчуження об'єктів нерухомого майна данні про заборону на нерухоме майно № 6544388, яка зареєстрована 07.02.2008 року на підставі договору іпотеки приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3.

Скасувати у Державному реєстрі іпотек: запис про іпотеку № 6544268 накладену 07.02.2008року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3.

Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно: Суддя:

Рішення набрало законної чинності 28 січня 2014 року, оригінал рішення знаходиться в цивільній справі № 20810290/13 в архіві Заводського районного суду м. Дніпродзержинська.

Суддя:

Секретар:

Суддя Ричка С. О.