справа № 415/8227/12

№ провадження 2/208/3072/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24 грудня 2013 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Ричка С.О.

при секретарі - Щербацевич Д.В.,

за участю позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

відповідачів: ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_3,

третьої особи: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5 та ТОВ «ВП «Жилсервіс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року позивач звернулася до Заводського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям квартири, згодом у якості співвідповідачів були залучені ОСОБА_6 та ОСОБА_3, та у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5 та ТОВ «ВП «Жилсервіс». Позивач ОСОБА_1 просила суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь в якості відшкодування матеріальної шкоди 15238,20 грн., у відшкодування моральної шкоди 7000,00 грн.; стягнути судові витрати в сумі 2829,20 грн., які складаються з судового збору у розмір 429,20 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 1400 грн., та витрат пов'язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 1000,00 грн.

Заочним рішенням суду від 15 липня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 та ТОВ «ВП «Жилсервіс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям квартири були задоволені частково та було стягнуто солідарно з ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 (ІПН в матеріалах справи відсутні) на користь ОСОБА_1 (ІПН в матеріалах справи відстуній): - 15238,20 грн.( п'ятнадцять тисяч двісті тридцять вісім гривень 20 коп.) - у відшкодування матеріальної шкоди; - 1000,00 грн. (одна тисяча сто сімдесят три гривні 00 коп.) - у відшкодування сплачених витрат на проведення будівельно-технічного дослідження; - 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.) у відшкодування моральної шкоди; - 429,20 грн. (чотириста двадцять дев'ять гривень 20 коп.) у відшкодування сплачених витрат пов'язаних зі сплатою судового збору; - 1400, 00 грн. (одна тисяча чотириста гривень 00 коп.) витрати на правову допомогу, в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2013 року заочне рішення суду № 415/8227/12 від 15 липня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 та ТОВ «ВП «Жилсервіс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям квартири було скасовано та справу призначено до судового розгляду у загальному порядку.

В судове засідання сторони з'явились позивач наполягала на своїх вимогах, в обґрунтування яких зазначила, що вона проживає разом зі своєю матір'ю, ОСОБА_5, є співвласниками квартири АДРЕСА_1 Починаючи з 2000 року сусіди, які мешкають поверхом вище у квартирі № 32 вказаного житлового будинку, а саме ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 періодично здійснюють затоплення кухонного приміщення належної позивачці квартири № 30, що підтверджується відповідними актами від 1.02.2000, 30.11.2001, 17.12.2001, 27.12.2002, 22.03.2005, 20.04.2010 років причини затоплення майже кожного разу були різні - через відсутність у ванній переливу води, через зміщення ванни не по архітектурному проекту, через несправний водорозбірний кран холодної води, через халатність мешканців кв. № 32. 18 липня 2012 року було здійснено останнє затоплення кухонного приміщення квартири № 30, в якій мешкає позивач разом з матір'ю, яке продовжувалось протягом 2-х днів, оскільки мешканці квартири № 32 не надавали доступу до квартири, а саме до санітарно-технічного обладнання, для встановлення, та усунення причини затоплення. Даний факт підтверджується актами ТОВ «ВП «Жилсервіс» від 18.07.2012 р. № 23, 19.07.2012 р. № 25, 30.07.2012 р. №29 та 30. Через вказане затоплення постраждало кухонне приміщення належної позивачці квартири, а саме була затоплена стеля, обшита пластиком, внаслідок чого обвалилась штукатурка зі стелі та повністю прийшла у невідповідність електропроводка; затоплений килим, меблі, у наслідок чого виникла деформація дерев'яних частин; підлога з ламінату, у наслідок чого відбулося її здуття. Відповідно до висновку зі звіту про оцінку вартості нанесеної матеріальної шкоди від 4.09.2012 р., матеріальна шкода завдана мешканцям квартири АДРЕСА_1 у м. Дніпродзержинську, у зв'язку із затопленням квартири, із квартири № 32, розташованої на четвертому поверху будинку становить 15238 грн. 20 коп. Дана сума складається з вартості внутрішніх робіт - 7298,30, придбання будівельних матеріалів 7139,90 грн., вартості особистого майна - 800 грн. Крім матеріальної шкоди, відповідачі на думку позивача мусять компенсувати їй також завдану моральну шкоду, яка полягає у постійних емоційних та нервових зривах, хвилюваннях, що необхідно знову і знову робити ремонтні роботи, шукати додаткові кошти, остерігатися, що наступного разу стеля обрушиться, тоді коли або вона, або її мати будуть знаходитися на кухні. Затопленням квартири позивачці спричинені побутові незручності у приготуванні та прийому їжі, оскільки у кухні стоїть неприємний запах сирості, пошкоджені меблі та відсутнє світло, а ні позивач, а ні її мати не можуть запросити до себе у гості друзів, через вказані незручності. Моральну шкоду за здійснення затоплення за останні 12 років позивач оцінює у 7000 гривень, які також просить стягнути солідарно з відповідачів.

В судовому засіданні позивач та її представник наполягали на задоволенні позовних вимог в межах викладених в позовній заяві, представник позивача підтримала вимоги свого довірителя та просила суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_9 - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судовому засіданні з вимогами викладеними в позовній заяві були не згодні, дали суду аналогічні пояснення, в яких не заперечували факт заливу квартири позивачки, але заперечували щодо вартості виконаних ремонтних робіт, вважали, що вартість дуже завищена, оскільки дві пенсіонерки, отримуючи мінімальні доходи не змогли зробити такий дорогий ремонт.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача, пояснила, що вона мешкає разом з позивачкою тому підтверджує все викладене нею у позові та не заперечувала проти задоволення вимог у повному обсязі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_6 не з'явився по невідомим суду обставинам, хоча був повідомлений належним чином, про обставини своєї відсутності суду не повідомив, на підставі ст. 169 ЦПК України суд вважає причини неявки відповідача неповажними; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, оскільки він вже раніше давали пояснення з цього приводу, розглядати справу у його відсутність.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 надали аналогічні свідчення, підтвердивши факт залиття відповідачами квартири позивача, те що позивач та третя особи зробили ремонт за власні кошти, намагалися з відповідачами вирішити питання мирним шляхом, але відповідачі відмовились сплатити вартість ремонту, тому вони звернулись до суду.

Вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про право власності на житло, яке видано 21 жовтня 1996 року органом приватизації ДМК позивач та її мати ОСОБА_14 є власниками квартири АДРЕСА_1, яке було видано згідно з розпорядженням від 21.10.1996р. № 2199 (а.с.11).

Як вбачається з копії особистого рахунку № НОМЕР_1 відповідач ОСОБА_9 -ОСОБА_4 є квартиронаймачем квартири АДРЕСА_2, яку вона отримала на підставі ордеру № 1357 від 09.08.1985 року, та разом з нею зареєстровані в цій квартирі інші співмешканці, чоловік та син, відповідачі по справі ОСОБА_6 та ОСОБА_3, що також підтверджується довідкою про склад сім'ї (а.с. 69,70).

В судовому засіданні встановлено, що з вини мешканців квартири АДРЕСА_3, квартиронаймачем якої є відповідач по справі, квартира позивача АДРЕСА_1 в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області постраждала, що підтверджується актами про залиття квартири від 1.02.2000, 30.11.2001, 17.12.2001, 27.12.2002, 22.03.2005, 20.04.2010 років та актами виданими ТОВ «ВП «Жилсервіс» від 18.07.2012 р. № 23, від: 19.07.2012 р. № 25 та від: 30.07.2012 р. №29 та №30. (а.с.12-20).

Як вбачається із вищезазначених акті комісією встановлено, що при обстеження квартири АДРЕСА_4, в зазначеній квартирі було виявлено залиття квартири, яка трапилась з вини мешканців квартири АДРЕСА_5, які не надали доступу до квартири для з'ясування обставин, які стали причиною затоплення, через вказане затоплення постраждало кухонне приміщення належної позивачці квартири № 30, а саме була затоплена стеля, обшита пластиком, внаслідок чого обвалилась штукатурка зі стелі та повністю прийшла у невідповідність електропроводка; затоплений килим; меблі, у наслідок чого виникла деформація дерев'яних частин; підлога з ламінату, у наслідок чого відбулося її здуття (а.с.12 лицевий та зворотній бік)

Відповідно до висновку зі звіту про оцінку вартості нанесеної матеріальної шкоди від 4.09.2012 р., матеріальна шкода завдана мешканцям квартири АДРЕСА_1 у м. Дніпродзержинську, у зв'язку із затопленням квартири, із квартири № 32, розташованої на четвертому поверху будинку становить 15238 грн. 20 коп. Дана сума складається з вартості внутрішніх робіт - 7298,30, придбання будівельних матеріалів 7139,90 грн., вартості особистого майна - 800 грн.

У відповідність до ст.16 ЦК України: кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року N 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У відповідність до вимог ст.23 ЦК України: особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи позивач посилається на постійні емоційні та нервові зриви, хвилювання, що необхідно робити ремонтні роботи, шукати додаткові кошти, остерігатися, що стеля може обрушитись, тоді коли або вона, або її мати будуть знаходитися на кухні, затопленням квартири позивачці спричинені побутові незручності у приготуванні та прийому їжі, оскільки у кухні стоїть неприємний запах сирості, пошкоджені меблі та відсутнє світло, а ні позивач, а ні її мати не можуть запросити до себе у гості друзів, через вказані незручності, тому позивач оцінює моральну шкоду за здійснення затоплення за останні 12 років у 7000 гривень.

Згідно з вимогами ст.280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

У відповідність до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідність до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У відповідність до ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі ст. 151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, римувати в порядку придомову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом Української РСР.

Відповідно до вимог ст. 177 ЖК України, громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.

Статтею 10 ЖК України передбачено, що громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію.

Відповідність до вимог ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідність до ч.2 ст.11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

У відповідність до ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

У відповідність до ст.59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідність до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідність до ст.66 ЦПК України, висновок уповноваженої особи - докладний опис проведених досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом є доказом, який підтверджує обставини по справі.

У відповідність до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Виходячи з викладеного та аналізуючи матеріали справи, суд доходить до висновку, враховуючи висновки експерта, згідно яких загальна вартість ремонтних робіт квартири позивача АДРЕСА_1 в м. Дніпродзержинську 15238 грн. 20 коп., дана сума складається з вартості внутрішніх робіт - 7298,30 грн., придбання будівельних матеріалів 7139,90 грн., вартості особистого майна - 800,00 грн., а також витрати пов'язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 1000,00 грн., що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Не доведеним є вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів грошових коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди саме у розмірі 7000 (семи тисяч) гривень, оскільки позивачем не зазначено чи були нею витрачені кошти на лікування, якщо так то в якому розмірі, не доведено той факт, що постійні емоційні та нервові зриви, хвилювання, сталися саме з спричинення заливу квартири, тому стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенні у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

Встановлені судом факти і обставини справи підтверджують матеріали справи, оголошені у судовому засіданні.

Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Підстав для звільнення відповідачів від сплати зазначеної суми, або зменшення її розміру судом не встановлено.

Стосовно судових витрат, до яких відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України відносяться розмір судового збору та витрати на правову допомогу, у відповідність до ч.1 ст.88 ЦПК України, витрати понесені позивачем мають бути стягнені з відповідачів на користь позивача в сумі судові витрати в сумі 2829,20 грн., які складаються з судового збору у розмір 429,20 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 1400 грн., та витрат пов'язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 1000,00 грн., що підтверджується квитанціями.

Враховуючи викладене, на підставі Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року N 4 , ст.156 ЖК України, ст.ст.16, 23, 280, 1166, 1167, 1192 ЦК України, керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 57-66, 79, 88, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 та ТОВ «ВП «Жилсервіс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям квартири - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (ІПН в матеріалах справи відсутній):

- 15238,20 грн.( п'ятнадцять тисяч двісті тридцять вісім гривень 20 коп.) - у відшкодування матеріальної шкоди;

- 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.) у відшкодування моральної шкоди;

- 429,20 грн. (чотириста двадцять дев'ять гривень 20 коп.) у відшкодування сплачених витрат пов'язаних зі сплатою судового збору;

- 1400, 00 грн. (одна тисяча чотириста гривень 00 коп.) витрати на правову допомогу.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.

Суддя Ричка С. О.