Головуючий у 1 інстанції - Череповський Є.В.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року справа №2а-28831/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Лях О.П., Нікуліна О.А., секретар судового засідання Самофалової В. О., за участю позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 р. у справі № 2а-28831/10/0570 за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, третя особа Шахтарський міськрайонний суд Донецької області про визнання нечинним наказу № 241-к від 18.11.2010 року "Про звільнення ОСОБА_2.", зобов'язання поновити на роботі з моменту звільнення та нарахування заробітної плати за період вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, третя особа Шахтарського міськрайонного суду Донецької області про визнання нечинним наказу № 241-к від 18.11.2010 року "Про звільнення ОСОБА_2.", зобов'язання поновити на роботі з моменту звільнення та нарахування заробітної плати за період вимушеного прогулу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2011 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області про визнання нечинним наказу №241-к від 18.11.2010 року "Про звільнення ОСОБА_2.", зобов'язання поновити на роботі з моменту звільнення та нарахувати заробітну плату за період вимушеного прогулу відмовлено повністю (том 2 а.с. 222-225).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2011 року залишено без змін (том 3 а.с. 26-32).

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 05.12.2013 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 року, справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд (том 3 а.с. 57-60).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 р. у справі № 2а-28831/10/0570 позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області внести зміни в наказ № 241-к від 18.11.2010 р. Територіального управління державної судової адміністрації в Донецькій області, шляхом зміни формулювання звільнення ОСОБА_2 з ч. 1 ст. 41 КЗпП на п.6 ч.1 ст 30 Закону України "Про державну службу".

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, вказуючи анологічну позицію позовній заяві. Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Позивач, ОСОБА_2 проходила державну службу в Шахтарському міськрайонному суді Донецької області на посаді керівника апарату цього суду.

Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області № 241-к від 18.11.2010 року "Про звільнення ОСОБА_2.", позивача звільнено з посади керівника апарату Шахтарського міськрайонного суду Донецької області відповідно до пункту 1 статті 41 КЗпП України - за одноразове грубе порушення трудових обов'язків.

Підставою для прийняття наказу про звільнення ОСОБА_2 стало подання Голови Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 16.11.2010 року.

Позивач із вказаним наказом відповідача не погоджується та вважає, що відповідачем порушуються її права, свободи та інтереси, у зв'язку з чим звернулась до суду із даним позовом.

Проблемою даного спору є питання щодо правомірності прийнятого відповідачем наказу про звільнення з посади керівника апарату суду.

Правовідносини пов'язані з призначенням та звільненням з керівників апарату регулюються Законом України від 07.07.2010р. за №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів. Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, встановлені Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453 організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, інформує збори суддів про свою діяльність.

Пунктом 3 статті 149 цього Закону передбачено, що керівника апарату місцевого суду, його заступника призначає на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України за поданням голови місцевого суду.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття спірного наказу № 241-к від 18 листопада 2010 року є подання голови Шахтарського міськрайонного суду Донецької області про притягнення до дисциплінарної відповідальності керівника апарату цього ж суду - ОСОБА_2, за допущені порушення, з якого вбачається, що позивач всупереч вимогам розпорядження голови суду від 31 серпня 2010 року за № 4, самостійно здійснювала розподіл цивільних, адміністративних справ та справ про адміністративні порушення між суддями; відповідно до Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 169, наказом керівника апарату Шахтарського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_2 до складу конкурсної комісії, створеної для відбору кандидатів заміщення вакантних посад державних службовців, не включено представника кадрової служби суду, не зважаючи на розпорядження голови суду від 10 вересня 2010 року № 6; в порушення ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", надавала довідки, надсилала листи різного характеру до Вищої ради юстиції України, Апеляційного суду Донецької області, правоохоронних органів, в тому числі й з приводу розгляду певних справ, від свого імені, в той же час, як саме на голову місцевого суду покладено обов'язки представляти суд як орган державної влади у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичним і юридичним особам; ігноруючи наказ Голови Шахтарського міськрайоного суду Донецької області від 27 листопада 2008 року № 46-6, відповідно до якого відповідальним за зберігання та використання гербової печатки суду призначено помічника голови суду, втручалась в підписання судових документів, а саме завіряла копії судових рішень, підписувала виконавчі листи замість суддів, засвідчуючи свій підпис відбитком гербової печатки суду.

Згідно з пунктом 1.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 за № 30, зазначене Положення визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах загальної юрисдикції, яка забезпечує: об'єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості, рівної кількості справ для кожного судді, вірогідності, з врахуванням завантаженості кожного судді, спеціалізації, а також вимог процесуального закону; надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду справ, в яких вони є учасниками процесу; централізоване зберігання текстів судових рішень та інших процесуальних документів; підготовку статистичних даних; реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, етапів її руху; видачу судових рішень та виконавчих документів на підставі наявних у автоматизованій системі даних; передачу справ до електронного архіву.

Пунктом 2.1 розділу 2 встановлено, що функціональні обов'язки, права користувачів автоматизованої системи, надання та позбавлення права доступу до неї в кожному окремому суді визначаються на підставі наказів голови суду та керівника апарату суду.

Із матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Шахтарського міськрайонного суду Донецької області за № 4 від 31 серпня 2010 року до введення в суді автоматизованої системи документообігу, обов'язки з розподілу цивільних та адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення, покладені на помічника голови суду, контроль за виконанням розпорядження покладено на керівника апарату суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що, до посадових обов'язків керівника апарату суду не входило здійснювання розподілу справ між суддями, а лише передбачалося здійснення контролю.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" голова місцевого суду, зокрема, представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Пунктом 3 статті 24 цього Закону визначено, що у разі відсутності голови суду виконання його обов'язків здійснюється відповідно до встановленого ним розподілу обов'язків щодо організації діяльності суду.

Розпорядженням Голови Шахтарського міськрайонного суду № 5 від 31 серпня 2010 року доведено до відома апарат суду, що всі довідки, листи, які адресовані від імені суду, повинні бути за підписом голови суду, або особи, яка виконує його обов'язки.

В матеріалах справи не містеться доказів, що головою суду на керівника апарату суду - ОСОБА_2 були покладені обов'язки щодо представлення суду у зносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, зокрема, надання за її підписом довідок або листів різного характеру.

З матеріалів справи вбачається, що у порушення вимог діючого законодавства ОСОБА_2 надавала за своїм підписом довідки, листи, тощо.

Відповідно до норм Закону України "Про судоустрій і статус суддів" заборонено вносити зміни до процесуальних документів. Процесуальним законодавством не передбачено внесення змін до процесуальних документів, бо це є повноваження суду.

Наказом Голови Шахтарського міськрайонного суду № 46-6 від 27 листопада 2008 року призначено відповідальним за зберігання та використання: гербової печатки і печатки для довідок Шахтарського міськрайонного суду Донецької області - помічника голови суду; штампів та печатки канцелярії - старшого секретаря суду.

Керівнику апарату наказано передати помічнику голови суду гербову печатку, печатку для довідок і журнал обліку печаток суду.

З вказаним наказом ОСОБА_2 ознайомлена 27.11.2008 року, про що свідчить підпис на зазначеному наказі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Згідно із приписами частини 1 статті 30 зазначеного Закону позивача звільнено з публічної служби за загальними правилами - відповідно до частини 1 статті 41 КЗпП України.

КЗпП України визначає звільнення керівника за одноразове грубе порушення трудових обов'язків як одну із додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.

Для звільнення за пунктом 1 частини 1 статті 41 КЗпП України необхідне додержання комплексу вимог, які випливають із системного тлумачення даної норми права.

Так, на підставі пункту 1 частини 1 статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків трудовий договір може бути розірвано лише з керівником підприємства, установи, організації, (філіалу, представництва, відділення, іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, а також із службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєні персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.

Отже, пункт 1 частини 1 статті 41 КЗпП України може застосовуватися до обмеженого кола працівників, які характеризуються наявністю керівних функцій.

За змістом статті 149 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату і несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, інформує збори суддів про свою діяльність. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що тягне за собою звільнення його з посади. (частини 1, 2 цієї норми Закону).

Виходячи з викладеного, керівник апарату місцевого суду, до якого відноситься Шахтарський міськрайонний суд Донецької області не відноситься до осіб, які можуть бути звільнені з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 41 КЗпП України.

Важливим елементом застосування пункту 1 частини 1 статті 41 КЗпП України є звільнення керівника за порушення, яке має ознаку одноразовості. Тому рішення компетентного органу, власника підприємства, і наказ про звільнення мають містити чітко сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою звільнення керівника. За своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити цілу систему порушень, за які був звільнений позивач, а лише одноразове грубе порушення, бажано, конкретних трудових обов'язків.

Із змісту подання голови Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 16 листопада 2010 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача видно, що вона всупереч вимогам розпорядження голови суду від 31 серпня 2010 року за № 4 самостійно здійснювала розподіл цивільних, адміністративних справ та справ про адміністративні порушення між суддями; безпідставно не включила до складу конкурсної комісії представника кадрової служби суду, всупереч розпорядження голови суду від 10 вересня 2010 року № 6 та в порушення статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", надавала довідки, надсилала листи різного характеру до Вищої ради юстиції, Апеляційного суду Донецької області, правоохоронних органів, в тому числі й з приводу розгляду певних справ, від свого імені; втручалась в підписання судових документів, а саме: завіряла копії судових рішень, підписувала виконавчі листи замість суддів, засвідчуючи свій підпис відбитком гербової печатки суду, в той час як наказом голови Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2008 року №46-6 відповідальним за зберігання та використання гербової печатки суду призначено помічника голови суду; самостійно внесла виправлення у судове рішення.

Зазначені обставини знайшли підтвердження при розгляді справи. Таким чином, згідно наведеного подання та наказу ТУ ДСА в Донецькій області від 18 листопада 2010 року № 241-к видно, що позивачем допускались не одноразове, а численні порушення посадових обов'язків та за своїм характером виходили за межі повноважень керівника апарату суду.

Враховуючи висновки ухвали Вищого адміністративного суду від 05.12.2013 року стосовно Закону України "Про державну службу України" (надалі Закон № 3723-XII).

Слід зазначити, що відповідно до ст. 17 Закон № 3723-XII громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу .

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 30 Закон № 3723-XII крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Враховуючи те, що позивачем неодноразово допускалися численні порушення посадових обов'язків, які за своїм характером вони виходили за межі повноважень керівника апарату суду, то остання порушила Присягу держслужбовця, а отже і звільнення повинно відбуватися саме за п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу України".

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що на момент звільнення, а саме 18.11.2010 року ОСОБА_2 перебувала на лікарняному, оскільки, 17.11.2010 року працівниками ТУ ДСА в Донецькій області було направлено телефонограму ОСОБА_2 з вимогою з'явитися до відділу кадрової роботи територіального управління.

Із матеріалів справи вбачається, що 18 листопада 2010 року ОСОБА_2 прибула до ТУ ДСА в Донецькій області, на протязі дня у територіальному управлінні позивач ознайомлювалась з поданням голови суду, складала пояснювальну записку, відповідно до якої позивачем особисто було зазначено, що на момент складання пояснювальної записки на лікарняному не знаходжусь.

З матеріалів справи вбачаться, що ОСОБА_2 18 листопада 2011 року ознайомлена з наказом про звільнення, що також підтверджується особистим підписом про ознайомлення зі спірним наказом.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що керівник апарату місцевого суду, до якого відноситься Шахтарський міськрайонний суд Донецької області не відноситься до осіб, які можуть бути звільнені з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 41 КЗпП України, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про виход за межі позовних вимог і застосував належний спосіб захисту, внісши зміни до наказу № 241-к від 18.11.2010 р. Територіального управління державної судової адміністрації в Донецькій області, шляхом зміни формулювання звільнення ОСОБА_2 з ч. 1 ст. 41 КЗпП на п. 6 ч. 1 ст 30 Закону України "Про державну службу".

Відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 р. у справі № 2а-28831/10/0570 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала суду складена 20.03.2014 року.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

О.П. Лях

О.А. Нікулін