Справа № 357/1386/14-а
2-а/357/95/14
П ОС Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2014 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий - суддя Протасова О. М. ,
при секретарі - Снігур С. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Міського відділу управління юстиції Київської області про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови,
В С Т А Н О В И В:
Позивач 05.02.14 звернулась до суду до Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області з позовом про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зазначивши, що 13.04.11 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області задовольнив її позов та поклав на Управління ПФУ в м.Біла Церква Київської області обов"язок провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ч.1 ст.50 того ж Закону, в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, за період з 30.06.2010 р. з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання цієї постанови був виписаний та пред'явлений до виконання виконавчий лист №2а-30161/2011 р. Не маючи відомостей про хід виконання рішення суду, вона звернулась до відповідача з проханням повідомити їй про хід виконавчого провадження, на що отримала відповідь від 05.02.14 про те, що постановою від 22.07.2011 виконавче провадження закінчене у зв'язку з виконанням боржником рішення суду у добровільному порядку. Разом з відповіддю вона вперше отримала і копію цієї постанови.
Посилаючись на те, що боржник тільки перерахував, однак не виплатив їй пенсію у встановленому судовим рішенням розмірі, просила визнати протиправною бездіяльність Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції при здійсненні виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-30161/2011 р. , постанову про закінчення виконавчого провадження скасувати, та зобов'язати відповідача відновити виконавче провадження.
У судовому засіданні позивач підтримала позов, посилаючись на наведені у ньому обставини, відповідач у судове засідання не прибув, про місце та час його проведення повідомлений належно, подав суду заяву, у якій просив розглядати справу в його відсутності надав письмові заперечення, у яких стверджував, що для виконання судового рішення здійснив всі можливі заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
Вислухавши позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з урахуванням такого.
З постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.04.2011 року, яка залишена без зміни судом апеляційної інстанції, судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква було зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачу пенсію відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ч.1 ст.50 того ж Закону, в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, за період з 30.06.2010 р. з урахуванням раніше виплачених сум.
З постанов державного виконавця вбачається, що 24.05.2011 року на підставі виконавчого листа №2а- 30161/2011 р. відкрите виконавче провадження по виконанню зазначеного судового рішення, а постановою від 22.07.2011, яка затверджена начальником МВ ДВС Білоцерківського МРУЮ, - закінчено згідно з відповіддю управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква у зв'язку з добровільним виконанням боржником.
Між тим, як вбачається з позову та не спростовано відповідачем, пенсія за період, починаючи з 30.06.2010 р., перерахована позивачу відповідно до ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак не виплачена, тому суд вважає, що фактичного виконання рішення суду в повному обсязі згідно з виконавчим документом не відбулось.
Доказів того, що позивачу вчасно була направлена копія постанови про закінчення виконавчого провадження, відповідач суду не наддав, як не надав суду і доказів того, що вчинив всі можливі дії для виконання рішення суду у повному обсязі.
Як встановлено судом, про порушення свого права позивач дізнався 05.02.14, та того ж дня звернувся до суду з позовом, тобто, у встановлений законом строк.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; якщо відповідач - суб'єкт владних повноважень заперечує проти позову, обов"язок по доказуванню покладається на нього.
Згідно зі ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", та п.18 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду 13.12.2010 N3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в
документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Водночас відповідно до п.2 ч.1 ст. 47 зазначеного Закону, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника
відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Тому судам слід ураховувати, що з огляду на зазначені законодавчі приписи виконавці мають право повертати виконавчі документи щодо виконання рішень адміністративних судів про стягнення з пенсійних органів та суб'єктів владних повноважень відповідних виплат пенсії, соціальної допомоги тощо у разі здійснення державним виконавцем усіх можливих дій, спрямованих на виконання рішення.
З урахуванням цих положень суд вважає, що при винесенні постанови від 22.07.2011 року державний виконавець не здійснив всіх можливих дій, спрямованих на виконання постанови Білоцерівського міськрайонного суду від 13.04.2011 року, та, не перевіривши частковість її виконання, помилково застосував ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, відповідач діяв не відповідно до вимог п.п.1,2,3 ч.3 ст.2 КАС України, а саме, не на підставі та не у спосіб, передбачений законом, без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано, а тому необґрунтовано.
Тому вимоги позивача суд задовольняє у повному обсязі.
На підставі зазначеного, керуючись наведеними нормативно-правовими актами та ст.ст. 9,11,86,159, 160,161,163,181,254 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати дії відповідача - Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції при здійсненні виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-30161/2011 р., виданим Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, протиправними.
Постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 22.07.2011 р. за виконавчим листом №2а-30161/2011 р. скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О. М. Протасова