Справа № 430/250/14-а
Провадження №2-а/430/31/14
ПОСТАНОВА
Іменем України
"05" березня 2014 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:
головуючого-судді Карташевої Т.А.,
при секретарі Бабарикіній А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Станично-Луганського району Луганської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління державного казначейства України в Луганській області, про визнання дій неправомірними та перерахування державної допомоги по догляду за дитиною,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій неправомірними та перерахування державної допомоги по догляду за дитиною, в обґрунтування якого зазначила, що вона має на утриманні доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вона перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн. на місяць як непрацююча особа. 22.01.2014 року вона звернулася до відповідача з заявою про перерахунок вказаної допомоги, але отримала відмову, у зв*язку з чим і звернулась до суду з позовом, в якому просила поновити їй пропущений з поважних причин строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, свобод і інтересів з 05.09.2010 року, визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на відповідний період з 05.09.2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 з урахуванням проведених виплат. Судовий збір стягнути з відповідача.
Позивачка в судове засідання не з*явилась, просила суд розглянути справу без її участі.
Відповідач - Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації у Луганській області не був присутнім у судовому засіданні, надавши заперечення на адміністративний позов, в яких просив відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1, справу розглянути без участі представника Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації у Луганській області.
Ухвалою суду від 06.02.2014 до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача було залучено Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (а.с. 21).
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області Арнаутова І.М. у судове засідання не з*явилась, надала суду письмові пояснення, просила розглянути справу за її відсутності.
Ухвалою суду від 06.02.2014 позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 05.09.2010 р. по 03.08.2013 р. включно були залишені без розгляду у зв*язку з пропуском строку звернення до суду (а.с.22-23).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу на підставі заявленого позову та з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об*єктивному дослідженні, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб*єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що позивач є матір*ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17), у зв*язку з чим перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн. на місяць як непрацююча особа з 20 грудня 2010 р. по ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).
22.01.2014 року позивач зверталася до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації з питанням про перерахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на що отримала відмову відповідача (а.с. 11-12, 15).
Судом також встановлено, що позивачка не є застрахованою особою у системі соціального загальнообов*язкового страхування, у зв*язку з чим норми Закону України «Про загальнообов*язкове державне страхування у зв*язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням» (далі Закон № 2240) на неї не поширюються.
До 1 січня 2008 року, дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 р. №107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі Закон №107-VI) правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом №2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов*язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом №2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім*ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім*ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення, встановлений Законом України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» (далі - Закон №2811).
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» передбачено, що громадяни України, в сім*ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 13 цього Закону ( в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2008 р.) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов*язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім*ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до інших законодавчих актів України» ст. 15 Закону № 2811-ХІІ викладено в наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім*ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень». Проте відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» Розділ І цього Закону набирає чинності з 01.01.2008 р. і діє по 31.12.2008 р. Отже, з 01.01.2009 р. ст. 15 Закону № 2811-ХІІ відновила попередню редакцію, відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 р. № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Оскільки ані Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ані іншими законами не встановлювалось на 2011 рік іншій, ніж у Законах № 2811-ХІІ та № 2240-ІІІ розмір допомоги, а дії Законів про бюджет діяли, відповідно, лише в 2009 та 2010 роках, спірні відносини з 01.01.2011 року регулюються Законами № 2811-ХІІ та № 2240-ІІІ, а положення Постанови КМУ №1751 від 27.12.2001 року в тій частині, в якій воно суперечить названим законам, застосовуватись не може. Отже з 01.01.2011 року у відповідача виник обов*язок здійснювати виплату державної допомоги в розмірах, передбачених названими Законами № 2811-ХІІ та № 2240-ІІІ.
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім*ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім*ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року №1751 саме на виконання Закону №2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону №2154-VI не приймався.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» також не встановлювався інший розмір вказаного виду допомоги, ніж у Законі України № 2811-ХІІ.
Прожитковий мінімум (відповідно до ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум») - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров*я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Згідно ст. 12 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років складає - з 1 січня - 893 гривні, з 1 квітня - 911 гривень, з 1 липня - 917 гривень, з 1 жовтня - 930 гривень, з 1 грудня - 961 гривня., ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» - з 1 січня - 972 гривні, з 1 грудня - 1032 гривні.
Позивачка отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому від законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Тобто, своїми діями відповідач порушив права позивача на гарантовану державою матеріальну підтримку материнства та належний соціальний захист, який гарантується державним соціальним забезпеченням, що має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.
Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог, оскільки статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» (яка є чинною на теперішній час) встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно з ч.1, ч.3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб*єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа); якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. За таких обставин, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з місцевого бюджету Станично-Луганського району Луганської області пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст. 19 Конституцією України, ст.ст. 2, 6-11, 17, 94, 128, 158-163, 186 КАС України, Законом України «Про загальнообов*язкове державне страхування у зв*язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням», Законом України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми», суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління державного казначейства України в Луганській області, про визнання дій неправомірними та перерахування державної допомоги по догляду за дитиною задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації у Луганській області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років.
Зобов*язати Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації у Луганській області здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років на відповідний період, з 04.08.2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_2, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з місцевого бюджету Станично-Луганського району Луганської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених вимог в сумі 37 грн. 50 коп.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.
Суддя Т.А. Карташева