КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2014 р. Справа№ 5011-50/11240-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Верховця А.А.

Остапенка О.М.

за участю представників:

від боржника: Бондар А.І. (довіреність б/н від 25.02.2014);

від товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Маркет Люкс": Білощицький В.Д. (довіреність від 15.07.2013 №13/2013);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Маркет Люкс"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.01.2014

у справі № 5011-50/11240-2012 (суддя Мандичев Д.В.)

за заявою приватного акціонерного товариства "Дніпровська

пристань"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2014 у справі № 5011-50/11240-2012 за заявою приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" про визнання його банкрутом задоволено клопотання розпорядника майна - виконуючого обов'язки керівника приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" арбітражного керуючого Микитьона В.В.; припинено повноваження розпорядника майна - виконуючого обов'язки керівника приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича; призначено розпорядником майна - виконуючим обов'язки керівника приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" арбітражного керуючого Лецкана В’ячеслава Львовича; зобов'язано арбітражного керуючого Микитьона Віктора Вікторовича передати розпоряднику майна - виконуючому обов'язки керівника приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" арбітражному керуючому Лецкану В’ячеславу Львовичу печатки і штампи, бухгалтерську та іншу документацію банкрута, матеріальні та інші цінності банкрута.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт Маркет Люкс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині призначення розпорядником майна приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" арбітражного керуючого Лецкана В’ячеслава Львовича.

Скаргу мотивовано порушенням місцевим господарським судом статей 13, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Скаржником заперечується законність призначення розпорядником майна бржника арбітражного керуючого Лецкана В’ячеслава Львовича за клопотанням арбітражного керуючого Микитьона В.В.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Маркет Люкс" апеляційну скаргу підтримав, представник приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" висловився за відхилення апеляційної скарги.

Інші учасники провадження у справі в судове засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що інші учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд рішення місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З метою забезпечення майнових інтересів кредиторів Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон) передбачає введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна у порядку, встановленому цим Законом. Згідно із частиною 2 статті 13 названого Закону розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 3-1 Закону, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Згідно із статтею 1 зазначеного Закону під заінтересованими особами стосовно боржника слід розуміти юридичну особу, створену за участю боржника, керівника боржника, осіб, що входять до складу органів управління боржника, головного бухгалтера (бухгалтера) боржника, у тому числі і звільнених з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також осіб, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки. Для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно керуючого санацією чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Відповідно до статті 13 Закону при здійсненні своїх повноважень розпорядник майна боржника повинен діяти добросовісно, розумно, враховувати інтереси боржника та його кредиторів. Розпорядник майна несе відповідальність за неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.

Дослідивши фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, яким припинено згідно оскарженої ухвали повноваження розпорядника майна боржника виконуючого обов'язки керівника приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича на підставі заяви останнього від 15.10.2014.

Крім того, зважаючи на викладене, місцевий господарський суд дійшов вмотивованого висновку про наявність правових підстав для призначення на посаду розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Лецкана В’ячеслава Львовича.

Зміст оскарженої ухвали свідчить про те, що місцевим господарським судом досліджувалися питання наявності у Лецкана В’ячеслава Львовича свідоцтва на провадження діяльності арбітражних керуючих НОМЕР_1 від 30.01.2013, договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №001/053/00280 від 01.03.2013.

Відповідно до частини 1, 2 статті 97 Закону арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит. Не може бути арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа: 1) яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною; 2) яка має судимість за вчинення корисливих злочинів; 3) яка не здатна виконувати обов'язки арбітражного керуючого за станом здоров'я; 4) якій заборонено обіймати керівні посади; 5) якій відмовлено в наданні допуску до державної таємниці або скасовано раніше наданий допуск за порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Законом, у разі якщо з часу такої відмови або скасування пройшло менше року.

Поняття заінтересовані особи стосовно боржника визначено статтею 1 Закону, згідно якої заінтересованими особами стосовно боржника є юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за три роки до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Матеріали справи не містять доказів, які можуть розглядатися в якості правових підстав вважати Лецкана В’ячеслава Львовича заінтересованою особою відносно боржника.

На таких підставах, враховуючи ту обставину, що питання про призначення кандидатури ліквідатора відповідного боржника у будь-якому випадку розглядає та вирішує господарський суд, колегія суддів вважає правомірним призначення згідно оскарженої ухвали розпорядником майна арбітражного керуючого Лецкана В’ячеслава Львовича на підставі заяви останнього від 15.01.2014 з відомостями про те, що заявник не належить до жодної категорії осіб, визначених частиною 2 статті 97 Закону, а також про його трудову діяльність.

Викладені в апеляційній скарзі доводи правильності висновку місцевого господарського суду не спростовують.

При таких обставинах, аналізуючи положення чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд доходить висновку про те, що порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої ухвали відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для її скасування, оскільки скаржником не доведено неправомірність винесення оскарженої ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.01.2014 у справі № 5011-50/11240-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Маркет Люкс" - без задоволення.

Справу № 50/11240-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Л.Л. Гарник

Судді А.А. Верховець

О.М. Остапенко