№ справа:115/5246/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Глухова Євгенія Михайлівна
№ провадження:11-кп/190/144/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Єлгазіна Л. П.
_________________________________________________________________________________
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" лютого 2014 р. м. Сімферополь
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.,
Суддів -Єлгазіної Л.П., Радіонова І.І.
при секретарі -Шемлей І.І.
за участю прокурора обвинуваченогоСулейманової Д.Н. ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 115/5246/13-к відносно
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хмарівка Бершадського району Вінницької області, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, одруженого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_8 просила вирок Сакського міськрайонного суду АР Крим від 11 грудня 2013 року в частині призначеного покарання обвинуваченому змінити, скасувати призначене ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Вироком Сакського міськрайонного суду АР Крим від 11 грудня 2013 року ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення передбачених ч. 2 ст. 286 КК України, та призначене покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_7 звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки, на обвинуваченого покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_8 не оспорюючи кваліфікації дій та доведеності вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, мотивувала свої доводи тим, що судом першої інстанції в недостатній мірі врахована індівідуалізація покарання обвинуваченому, призначено ОСОБА_7 додаткове покарання, оскільки санкція статті за якою він обвинувачується передбачає можливість незастосування додаткового покарання.
Апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_7 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами не враховано, що обвинувачений, таким чином позбавлений можливості працювати на своєму автомобілі, на якому він здійснює приватні пасажирські перевозки, і це є єдиним джерелом прибутку у його сім'ї.
Крім того, потерпіла зазначає, що ОСОБА_7 частково відшкодував витрати на її лікування, з урахуванням його матеріального становища.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин, ОСОБА_7 11.06.2013 року, близько 10-30 год., керуючи транспортним засобом «ЗАЗ Таврія», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», рухаючись по 49 км. автодороги Сімферополь-Євпаторія у напрямку м. Євпаторія зі швидкістю руху 90 км/год, у порушення п.п. 10.1, 14.2б, 14.6 а; 13.1; 12.3 ПДР України, а також вимог дорожньої розмітки 1.1.» вузької суцільної лінії», перетинати яку забороняється, не переконавшись у безпеці маневру, змінив напрямок руху, виконуючи маневр обгону транспортного засобу «ЗІЛ», державний реєстраційний номер «НОМЕР_2», під керуванням ОСОБА_9, який рухався у попутному напрямку і здійснював маневр повороту ліворуч, у зв'язку з чим ОСОБА_7, виявивши небезпеку для свого руху, не вжив заходів для зменшення швидкості руху або зупинки свого транспортного засобу, став виконувати небезпечний маневр об'їзду автомобіля «ЗІЛ», який рухався, таким чином допустивши зіткнення з останнім, внаслідок чого пасажиру автомобіля «ЗАЗ Таврія» ОСОБА_8 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент їх спричинення.
Заслухав доповідача, обвинуваченого і потерпілу, які просили задовольнити апеляційну скаргу,вислухавши прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, при обставинах, викладених у вироку, є обґрунтованим, учасниками судового провадження не оскаржується.
Доводи потерпілої про відсутність індивідуалізації при призначенні судом ОСОБА_7 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, не знайшли свого підтвердження перевіркою всіх обставин кримінального провадження.
Так, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який при призначені покарання керувався принципами справедливості ті індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, а і відповідати скоєному, тобто необхідним і достатнім для виправлення особи.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд врахував обставини, що пом'якшують покарання, а саме визнання обвинуваченим своєї вини у скоєному кримінальному правопорушенні та його щире каяття.
Обтяжуючих покарання обставин судом першої інстанції не встановлено.
Колегія суддів вважає, призначаючи покарання ОСОБА_7, суд першої інстанції відповідно до вимог кримінального закону України врахував ступень тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про його особу, вжив заходів щодо часткового відшкодування потерпілій матеріальної шкоди, на обліку у лікаря нарколога не перебуває.
Дійшовши до висновку про доцільність призначення додаткового виду покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд першої інстанції правильно врахував обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, яке сталося саме через порушення обвинуваченим ряду вимог правил дорожнього руху України, та наслідки, спричинені протиправними діями ОСОБА_7
Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи потерпілої щодо суворого покарання призначеного судом обвинуваченому, оскільки суд першої інстанції врахувавши всі пом'якшуючі покарання обставини, прийшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_7 без ізоляції його від суспільства.
З урахуванням викладеного, всіх обставин кримінального провадження та особи винного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що призначене покарання обвинуваченому із застосуванням додаткового виду покарання є необхідним для його виправлення, перевиховання, та відповідає його особистості. Доказів, які б спростовували висновок суду в частині призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами ні обвинуваченим, ні потерпілою суду не надано.
Виходячи з вищевикладеного, а також враховуючи, що істотних порушень процесуального законодавства, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не виявлено, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги потерпілої, та призначення обвинуваченому покарання без застосування додаткового виду покарання.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Сакського міськрайонного суду АР Крим від 11 грудня 2013 року - залишити без зміни. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали апеляційного суду.
С У Д Д І:
Трясун Ю.Р. Єлгазіна Л.П. Радіонов І.І.