ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17.03.2014 Справа № 901/490/14
За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму»
до Державного підприємства «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду та вина «Магарач»
про стягнення 258855,18 грн.
Суддя Куртлушаєв М.І.
Представники:
від позивача - Балюк М.І., представник, довіреність №7 від 10.01.2014;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду та вина «Магарач» заборгованості за надані послуги за період з 18.02.2013 по 27.01.2014 за договором №1408 від 27.04.2011 з водопостачання та водовідведення в розмірі 258855,18грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.04.2011 між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг водопостачання та водовідведення №1408, за умовами якого позивач надає послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідач, у свою чергу, вчасно сплачує за їх споживання.
Як на підставу звернення до суду позивач посилається на те, що відповідач не здійснював оплату за отримані послуги, у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2013 позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.
У судовому засіданні 25.02.2014 представник позивача надав клопотання про долучення до матеріалів справи власного письмового підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з цього спору, копії витягів з ЄДРПО України на позивача та відповідача та копію супровідного листа з актом звірки взаєморозрахунків від 20.02.2014.
Суд долучив документи до матеріалів справи.
04.03.2014 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи довіреності на головного інженера.
Суд долучив документ до матеріалів справи.
17.03.2014 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач жодного разу у судове засідання не з'явився.
Ухвала про порушення провадження у справі від 06.02.2014 була направлена рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві: вул. Чапаєва, 9, с. Віліне, Бахчисарайський р-н, Автономна Республіка Крим, 98433.
Вказана ухвала була отримана уповноваженим представником відповідача (а.с. 34).
Наступна ухвала також була спрямована на зазначену адресу.
Таким чином, відповідач був повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи, однак, правами, наданими сторонам статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
У відповідності до ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Оскільки відповідач вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм правом на участь у судовому процесі, суд вважає за можливе у порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за відсутністю представника відповідача, на підставі матеріалів, які наявні у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
27.04.2011 між Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (виробник) та Державним підприємством «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду та вина «Магарач» (споживач) був укладений договір № 1408 на надання послуг водоспоживання та водовідведення (надалі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1 Договору виробник зобов'язується надати споживачу послуги по водопостачанню та водовідведенню, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати сплату за споживання та користування послугами та інші платежі на умовах дійсної угоди.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі пред'явлених рахунків встановленим тарифам: для 1-ої групи споживачів: вода - 2,46 грн. за 1 куб.м., стоки - 1,92 грн. за 1 куб.м.; для 2-ої групи споживачів: вода - 8,21 грн. за 1 куб.м., стоки - 5,83 грн. за 1 куб.м.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що розрахунковий період оплати послуг з водопостачання та водовідведення встановлюється в один календарний місяць.
Відповідно до пункту 3.5 Договору представник споживача зобов'язаний щомісячно отримувати рахунки у виробника на наступний день поточного календарного місяця. Рахунок належить до сплати до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
У рахунках вказуються: нарахування за поточний місяць (обсяги наданих послуг по об'єктам, тарифи, пеня, інфляція, штраф за перевищення договірних обсягів стоків, перевищення ДК, скидання зливних вод), сума передплати, борг на початок місяця, у тому числі за рішенням суду та підсумкова сума, що належить до сплати.
За період з 18.02.2013 по 27.01.2014 представниками позивача фіксувались покази лічильника Державного підприємства «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду та вина «Магарач» шляхом складання абонентських листків (а.с. 17-18).
Відповідачу пред'являлись рахунки-акти наданих послуг за вказаний період (а.с. 19-27).
У зв'язку з несплатою Державним підприємством «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду та вина «Магарач» вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення, склалася заборгованість у сумі 258855,18 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Особливості договірних відносин водопостачання визначаються Законом України "Про питну воду та питне водопостачання".
Так, у ст. 1 вказаного Закону визначено, що централізоване водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.
Водночас, централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.
За таких обставин, права і обов'язки сторін щодо надання послуг з водовідведення мають ознаки, характерні для договору про надання послуг, відповідно до якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Дані правові положення повністю узгоджуються з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідач не представив суду доказів з оплати заборгованості у сумі 258855,18грн., тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України при наявності заперечень кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу цих заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
У зв'язку із чим позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 18.02.2013 по 27.01.2014 за договором №1408 від 27.04.2011 в розмірі 258855,18 грн. підлягають задоволенню.
Судовий збір відноситься на відповідача згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 17.03.2014 судом оголошено вступна та резолютивна частини судового рішення.
Повне рішення складено 20.03.2014.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду та вина «Магарач» на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 18.02.2013 по 27.01.2014 за договором №1408 від 27.04.2011 в розмірі 258855,18 грн. та 5177,10 грн. судового збору.
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
Суддя М.І. Куртлушаєв