Справа № 121/2470/13-ц
2/121/13/14
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2014 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Веденмеєр М.В., при секретарях - Косенко Ю.В., Мартинюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Виконавчий комітет Ялтинської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю ,
в с т а н о в и в:
Позивач, уточнивши позовні вимоги, звернувся до Ялтинського міського суду АР Крим з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю - будинком АДРЕСА_1, шляхом демонтажу самовільно зведених конструкцій, а саме - споруди літ.О та літ. С, у тому числі стовпчасті фундаменти, розташованих за адресою: АДРЕСА_2. У випадку невиконання добровільно рішення суду ОСОБА_2 протягом строку, примусово знести самовільно зведені споруди літ.О та літ. С, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, з послідуючим стягненням витрат з ОСОБА_2.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником домоволодіння АДРЕСА_1. На суміжній земельній ділянці прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 відповідач збудував самовільні будівлі впритул до стін у будинку позивача, перекривши потрапляння світла в приміщення будинку позивача, що перешкоджає ОСОБА_1 у користуванні власністю. У зв'язку з чим, позивач змушений звернутися до суду з відповідним позовом.
Позивач та його представник у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі з тих самих підстав. Не заперечували проти заочного розгляду справи.
Відповідач та представник третьої особи у судове засідання не з'явились, про місце, день та час розгляду справи повідомлені, причину неявки суду не надали.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України.
Вислухавши думку позивача та його представника, пояснення експерта, дослідивши матеріали даної цивільної справи, цивільної справи №2/121/1649/2013, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 09 липня 1983 року, за реєстровим №2-3062, позивачу ОСОБА_1 (раніш - ОСОБА_1.) належить на праві власності 17/100 часток будинку, який знаходиться у АДРЕСА_1 (а.с.6).
Крім того, ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі літньої кухні літ.Р загальною площею 32,7 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 08 лютого 2010 року (а.с.89).
ОСОБА_2 належить на праві власності житловий будинок літ. К, розташований за адресою: АР Крим, АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 28 лютого 2009 року, за реєстровим №175 (а.с.18).
Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 04 листопада 2013 року зобов'язано ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтованою площею 20 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 шляхом знесення самовільно зведених металевих конструкцій каркасу навісу, а у випадку невиконання рішення суду ОСОБА_2 протягом строку, наданого на добровільне виконання, примусово звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтованою площею 20 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 шляхом знесення самовільно зведених металевих конструкцій каркасу навісу, з послідуючим стягнення витрат з ОСОБА_2.
Крім того, рішенням суду апеляційної інстанції від 04 листопада 2013 року, встановлено, що раніше житловий будинок літ. К, розташований за адресою: АР Крим, АДРЕСА_2 належав ОСОБА_4, згідно свідоцтва про право власності від 10 серпня 2005 року, яке видане виконавчим комітетом Ялтинської міської ради №1138 від 28 липня 2005 року «Про затвердження рішень міжвідомчої комісії по реєстрації будівель та внутрішніх перепланувань, списків приміщень придатних і непридатних для постійного проживання». На підставі вказаного рішення виконкому була дозволена реєстрація приміщень літ. «К» по АДРЕСА_2 (житлова кімната 1-1 пл. 9,9 кв.м., санвузол 1-2 пл.2,2 кв.м., веранда 1-3 пл. 8,3 кв.м..
При цьому, в вищевказаному переліку приміщень, на реєстрацію яких було надано дозвіл не знаходилися навіси «С» та «О».
Згідно із технічною документацією, навіс «С» на плані садибної ділянки був зазначений як самовільно збудований. Після чого, відповідачем ОСОБА_2 на вказаному місці було самовільно зведені металеві конструкції у виді каркасу на металевих опорах із збільшенням площі.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Факт порушення прав позивача наявністю самовільних споруд підтверджується висновком проведеної в рамках розгляду даної справи судової будівельно-технічної експертизи від 03 лютого 2014 року №111, згідно якого фактично відстань між будівлею літньої кухні літер «Р» у домоволодінні НОМЕР_3 та спорудою навісу літер «С» та об'єктом літер «О» у домоволодінні НОМЕР_4 складає 1,5 м та 1,52 м., відповідно, що не відповідає вимогам ДБН 360-92 (а.с.129).
Також, допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_5 пояснив суду, що при зведенні навісу літер «С» у домоволодінні НОМЕР_4 ОСОБА_2 з метою захисту території двору від сонячного світла та атмосферних опадів, порушилась освітленість приміщень у літній кухні літер «Р», яка належить на праві власності позивачу.
Зазначені обставини відображені також висновку судової будівельно-технічної експертизи від 03 лютого 2014 року №111.
Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 243 гривні 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11,60, 61, 212-215,224-226 ЦПК України, ст. 321, 391 ЦК України, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1, - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю - будинком АДРЕСА_1, шляхом демонтажу самовільно зведених конструкцій, а саме - споруди літ.О та літ. С, у тому числі стовпчасті фундаменти, розташованих за адресою: АДРЕСА_2.
У випадку невиконання рішення суду ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) протягом строку, наданого на добровільне виконання, примусово знести самовільно зведені споруди літ.О та літ. С, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, з послідуючим стягненням витрат з ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати по справі у виді витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по справі у виді судового збору в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
Копію заочного рішення надіслати відповідачам не пізніше трьох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд у строки та в порядку згідно статей 294, 296 ЦПК України.
Суддя: