Справа 2- 50\08
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2008 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Тарасенко Л.М., при секретарі Власовій Ю.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: 12-та Харківська державна нотаріальна контора, КП « Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про відновлення права власності на 1\2 частку спільно придбаного майна.
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2.,ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. про відновлення права власності на 1\2 частку квартири АДРЕСА_1 як спільно придбаного майна в період зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_6., 4 квітня 1994 року.
17 жовтня 1994 року рішенням Московського районного суду м. Харкова шлюб з ОСОБА_6 було розірвано. Розподілу сумісного майна після розірвання шлюбу не було.
Вона з дітьми ОСОБА_3 і ОСОБА_4. залишилась проживати в двокімнатній квартирі по АДРЕСА_2
ОСОБА_6 залишився проживати в квартирі АДРЕСА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер. Відповідачі звернулись до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після померлого, як спадкоємці першої черги. Але вона вважає себе власником 1\2 частини квартириАДРЕСА_1,оскільки квартиру разом з померлим придбала знаходячись у шлюбі, друга частина квартири являється спадком, на яку мають право відповідачі.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2. позов не визнав.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4. на з»явились у судове засідання , надали письмову заяву про розгляд справи за їх відсутністю.
Відповідач ОСОБА_5 позов не визнав.
Представник третьої особи - 12 -той Харківській державній нотаріальній контори не з»явився, надав письмову заяву з проханням розглянути справу за їх відсутністю.
Представник третьої особи - КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» надали письмову заяву про розгляд справи за їх відсутністю.
Суд, заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1., її представника ОСОБА_7, відповідача ОСОБА_2., його представника ОСОБА_8., відповідача ОСОБА_5., його представника ОСОБА_9, свідка ОСОБА_10., дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
У судовому засіданні встановлено наступне.
ОСОБА_1 і ОСОБА_6 знаходились у зареєстрованому шлюбі з 1986 року. Від шлюбу мають дітей:ОСОБА_3. і ОСОБА_4.
Подружжя разом з дітьми проживали в квартирі за адресою: АДРЕСА_2.
Зазначена квартира двокімнатна по обміну з ОСОБА_2 була надана його синові ОСОБА_6згідно обмінного ордеру № 417 від 21 березня 1975 року.
У 1994 році позивачка звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу. Згідно рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 1994 року шлюб було розірвано. З копії рішення суду вбачається, що сторони згодні на розірвання шлюбу, з серпня 1994 року разом не проживають.
Позивачка у судовому засіданні не заперечувала про те, що не проживала разом з ОСОБА_6 з серпня 1994 року.
Відповідно довідки дільниці № 39 Московської філії КП «Жилкомсервіс» від 30 листопада 2007 року ОСОБА_6 був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 з 4 червня 1975 року, знятий з реєстраційного обліку 2 листопада 1994 року. В зазначеній квартирі залишились зареєстрованими позивачка і діти ОСОБА_3, ОСОБА_4 до 4 травня 2001 року.
Як пояснила позивачка у судовому засіданні квартиру вона продала по вул. героїв праці і на отримані гроші купила квартиру поАДРЕСА_3. Колишній чоловік ОСОБА_6 в квартиру не поселявся, оскільки жив окремо в квартиріАДРЕСА_1, яку вони купили разом ще до розірвання шлюбу, але договір був оформлений на ім.»я ОСОБА_6
Також позивачка стверджує, що після розірвання шлюбу у неї була домовленість з чоловіком не ділити майно, воно залишиться тільки дітям.
Після смерті ОСОБА_6, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 року відкрилась спадщина на яку претендують не тільки діти померлого ОСОБА_3, ОСОБА_4.ОСОБА_5 але і батько померлого ОСОБА_2.. Оскільки квартиру по пр.. Московському вона разом з ОСОБА_6 придбала будучі у зареєстрованому шлюбі вважає, що їй належить 1\2 частина цієї квартири і просить відновити строк позовної давності , визнати за нею право власності на цю частку.
Відповідач ОСОБА_2. заперечує проти позовних вимог, просить відмовити в позові. Пояснив, що його син ОСОБА_6 зареєстрував шлюб з позивачкою у 1986 році. Подружжя проживали в квартирі по АДРЕСА_2. Сумісне життя у них не склалося, шлюб було розірвано у 1994 році. Але ще з 1992 року вони не проживали разом однією сім»єю. У квітні 1994 році син придбав для себе однокімнатну квартиру по АДРЕСА_1 за свої кошти. З часу розірвання шлюбу позивачка не зверталась до його сина і до суду з позовною заявою про розподіл майна придбаного сумісно у зареєстрованому шлюбі, оскільки ОСОБА_6, його син залишив сім»ї все і квартиру по АДРЕСА_2 і майно в квартирі. І як сама сказала позивачка вона без згоди сина продала цю квартиру і купила іншу у 2001 році. В нову квартиру ОСОБА_6 не вселявся. Все це свідчить про те, що подружжя при розірванні шлюбу поділили майно добровільно. З 1992 року позивачка і його син не проживали разом, кожен жив своїм життям. На теперешній час ОСОБА_1 бажає провести розподіл сумісного майна, але минуло після рішення про розірвання шлюбу до смерті ОСОБА_6 13 років, пропустивши строк позовної давності.
Відповідач ОСОБА_5 позов не визнав, оскільки вважає, що позивачка своїм позовом бажає ущемити його права і права ОСОБА_2. на право на спадщину, яка відкрилась після смерті його батька ОСОБА_6
Його батько ОСОБА_6 з 1992 року не проживав з позивачкою, у 1994 році шлюб між ними було розірвано. Подружжя не ділили майно за рішенням суду, оскільки батько залишив двокімнатну квартиру і майно в квартирі. Позивачка не мала претензій до ОСОБА_6 і не зверталась до суду з позовом про розподіл майна.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 підтвердив, що його брат ОСОБА_6 з 1994 року проживав в квартирі по пр.. АДРЕСА_1, сімейно-шлюбні відносини з дружиною він припинив. Брат працював, мав кошти і без участі ОСОБА_1. купив собі квартиру. За життя брата його колишня дружина ОСОБА_1 не мала претензій на цю квартиру.
У судовому засіданні позивачка не погодилась з поясненнями відповідачів, оскільки вважає,що спірна квартира була придбана в період шлюбу з ОСОБА_6 і у відповідності до ст..60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу , належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважає, що разом з ОСОБА_6 має право на володіння, користування, розпорядженням квартирою по АДРЕСА_1 .
Але суд не може погодитися з позивачкою, оскільки у відповідності до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
ОСОБА_1 не довела, що разом з померлим володіла, користувалася квартирою.
Подружжя ОСОБА_1 розірвали шлюб у 1994 році, ніхто з них не ставив питання про розподіл майна набуте за час шлюбу.
Через 13 років після отримання ОСОБА_1. свідоцтва про розірвання шлюбу у Московському відділі реєстрації актів громадянського стану м. Харкова вона просить відновити строк позовної давності з метою провести розподіл сумісного майна з колишнім чоловіком ОСОБА_6. Вважає себе співвласником 1\2 частини квартири, яка зареєстрована по договору за ОСОБА_6, а до спадку відноситься інша 1\2 частина квартири.
З повідомлення КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 20 вересня 2007 року вбачається, що ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу купив квартиру АДРЕСА_1 4 квітня 2004 року і право власності на його ім.»я було зареєстроване в КП « ХМБТІ».
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, видане свідоцтво про смерть відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову №4 Харківського міського управління юстиції.
З повідомлення 12-ої Харківської державної нотаріальної контори від 17.11.2007 року вбачається, що після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та мешкав в АДРЕСА_1травня 2007 року заведено спадкову справу за заявою про прийняття спадщини від дітей спадкодавця: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3. 3 квітня 2007 року надійшла заява про прийняття спадщини від батька спадкодавця - ОСОБА_2. 7 вересня 2007 року надійшла заява від колишньої дружини спадкодавця - ОСОБА_1, про те, що згідно ст.. 60 СК України вона має право на одержання свідоцтво про право власності на частку в спільному сумісному майні подружжя, придбаному за час зареєстрованого шлюбу на спільні кошти.
У судовому засіданні позивачка також вважала, що її право власника на спірну квартиру порушено, про це вона дізналась після смерті колишнього чоловіка і тому строк позовної давності обчислюється з дня коли вона дізналась що її право на це майно оспорюється.
Це ствердження позивачки є помилковим.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не надала доказів ,що спірна квартира АДРЕСА_1 була придбана на ім.»я ОСОБА_6 з метою створення спільної власності і вони разом користувались нею. Строк позовної давності не може обчислюватися з дня коли вона дізналась про порушення її права як власника.
В своїх поясненнях позивачка підтвердила, що спірну квартиру ОСОБА_6 по договору купівлі-продажу купив у 1994 році. За життя останнього не зверталась з позовом про її розподіл.
Позивачка просить відновити строк позовної давності, але не довела з яких причин вона його пропустила, оскільки після розірвання шлюбу вона мала право на протязі трьох років звернутись до суду з позовною заявою про розподіл цієї квартири. Також позивачкою не надані докази про те, що у неї з померлим була домовленість, що все майно залишиться дітям. Письмових доказів про це у неї немає, відповідачі ці факти не визнали.
Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки строк позовної давності пропущений.
Керуючись ст..ст. 10,11, 60, 209, 212,214, 215 ЦПК України, ст..ст. 256, 257, 260 ЦК України, ст. 72 СК України.
В И Р І Ш И В
Відмовити ОСОБА_1 про відновлення права власності на 1\2 частини квартириАДРЕСА_1 як спільно придбаного майна.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч 4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий - суддя