18.03.2014 238/777/14-ц

6/238/27/14

Справа № 6/238/27/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2014 року Новоазовський районний суд Донецької області в складі:

судді Кацаренко І.О.

при секретарі Андріановій Т.І.,

розглянувши подання в.о.начальника відділу державної виконавчої служби Новоазовського районного управління юстиції Донецької області (далі - Відділ ДВС) про обмеження прав виїзду за межі України ОСОБА_1,

в с т а н о в и в :

18 березня 2014 року в.о.начальника відділу державної виконавчої служби Новоазовського районного управління юстиції Донецької області Попека П.В. звернувся до суду з поданням відносно боржника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований по АДРЕСА_1, і відносно якого було відкрито виконавче провадження №1353753 на виконання виконавчого листа, виданого 31 серпня 2005 року Лохвицьким районним судом Полтавської області у справі №2-450 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дочки у вигляді 1/4 частини від його заробітку, починаючи з 19 липня 2005 року, до повноліття дитини.

В обґрунтування подання зазначається, що станом на 13 березня 2014 року у боржника ОСОБА_1 не виконані зобов'язання зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини з утворенням заборгованості у сумі 38696,66 грн..

На 25 липня 2013 року і на 16 січня 2014 року боржник викликався до відділу ДВС, зазначено у клопотанні, але за викликами боржник не явився.

19 вересня 2014 року держвиконавцем відділу ДВС Новоазовського райуправління юстиції був здійснений вихід за адресою мешкання боржника ОСОБА_1 у АДРЕСА_1, але останній був відсутній за даною адресою, про що є відповідний акт держвиконавця. 27 лютого 2014 року держвиконавцем було внесене подання до Новоазовського РВ ГУМВС України в Донецькій області про порушення кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 за ст.164 КК України. Боржник ніде не працює, за даними реєструючих органів за ним не зареєстроване рухоме або нерухоме майно.

У зв'язку з зазначеним у відповідності до ст.377-1 ЦПК України просили:

- обмежити громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований у АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань по сплаті аліментів;

- заборонити відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Донецькій області видачу відповідачу паспорта/проїзного документа;

- адміністрації Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідача паспортів/проїзних документів, обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов'язань;

- зобов'язати відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Донецькій області у разі наявності у боржника іншого паспорту /проїзного документа внести відмітку про вилучення першого паспорту до того документа, що залишається у користуванні відповідача;

- направити ухвалу про забезпечення подання до виконання до відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Донецькій області та Адміністрації державної прикордонної служби.

Суд, вислухав в.о.начальника відділу ДВС Новоазовського районного управління юстиції Донецької області, дослідивши подання і додані до нього документи, приходить до висновку, що подання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно ст.6 Закону України «Про Порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

У відповідності до зазначених вище норм законодавства України і ст.377-1 ЦПК України при розгляді подання суд повинен встановити факт ухилення боржника від виконання ним своїх зобов'язань.

З добутих у судовому засіданні доказів судом не встановлено, що боржник зареєстрований і мешкає у АДРЕСА_1, про що зазначене у клопотанні, оскільки за такою адресою боржник проживав ще у 2005 році при винесенні судом рішення про стягнення аліментів. Будь-яких даних про те, що станом на день звернення до суду з поданням або на день складання викликів про явку до відділу ДВС ОСОБА_1 31 грудня 2013 року за №1387 і 19 липня 2013 року за №4892 боржник був зареєстрованим або проживав за зазначеною адресу, бо відсутні дані не тільки про те, що боржник обізнаний про наявність у нього заборгованості зі сплати аліментів і про явку до відділу ДВС, а і даних про те, що взагалі такі виклики надсилалися йому (витяг з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції, реєстри відправлень простої або рекомендованої кореспонденції у відділі ДВС за зазначені дати тощо).

Навпаки, дані про те, що боржник зареєстрований на даний час або був зареєстрованим у 2013 році за зазначеною у клопотанні адресою, спростовується актом державного виконавця від 09 лютого 2007 року про те, що по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не проживає.

Згідно рапорту працівника міліції від 27 лютого 2007 року про те, що він не має можливості здійснити привід ОСОБА_1 до відділу ДВС 27 лютого 2007 року у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 дуже рідко з'являється за місцем проживання у АДРЕСА_1.

Проте, даних про перевірку держвиконавцем рапорту міліції щодо місця роботи ОСОБА_1 до клопотання не додано, нема даних і реєструючих органів про відсутність у боржника рухомого або нерухомого майна.

До подання не додані дані відділу обліково-адресного бюро про реєстрацію ОСОБА_1.

Інші матеріали, додані до клопотання (пояснення, постанови про привід, рапорти про хід виконання приводів тощо), датовані 2006-2009 роками, проте від дня набрання чинності ст.377-1 ЦПК України, тобто на 09 березня 2011 року, клопотань відділу ДВС про обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань як боржника за виконавчим документом, судячи з доданих до клопотання матеріалів, до суду не направлялося.

Проаналізувавши добуті у судовому засіданні докази суд приходить до висновку, що жодного доказу тому, що боржник обізнаний про необхідність явки до відділу ДВС після набрання чинності ст.377-1 ЦПК України, нема.

За таких конкретних обставин суд приходить до висновку, що у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт ухилення ОСОБА_1 від виконання ним своїх зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні подання.

Керуючись ст.ст.377-1,293 ЦПК України, ст.6 Закону України «Про Порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання в.о.начальника відділу державної виконавчої служби Новоазовського районного управління юстиції Донецької області про обмеження прав виїзду за межі України ОСОБА_1 - відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Новоазовський районний суд протягом п'яти днів з дня проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя