№ справа:103/4320/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Кошелев Василь Іванович

№ провадження:11-кп/190/239/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Крючков І. І.

_________________________________________________________________________________

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" березня 2014 р. м. Сімферополь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.

Суддів -Крючкова І.І., Кунцова В.О.,

при секретарі -Люшня К.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 103/4320/13-к відносно:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Сухобезводне, Семенівського району, Н-Новгородської області РФ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

за участю прокурора - Сулейманової Д.Н.,

обвинуваченого - ОСОБА_6,

захисника - ОСОБА_7,

перекладача - ОСОБА_8.

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі обвинувачений вказує, що суд першої інстанції при ухваленні вироку не вірно застосував положення статті 71 КК України, окрім цього вказує, що звукозапис судового засідання є спотворений.

Вироком Бахчисарайського районного суду АР Крим від 19 грудня 2013 року було визнано винним ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення за ч.1 ст.121 КК України та призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання було частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Дніпропетровського обласного суду від 22.11.1999 року у виді 2 років позбавлення волі та визначено остаточне покарання у виді 9 років позбавлення волі.

Під час апеляційного розгляду, обвинувачений підтримав свою апеляційну скаргу, захисник також підтримав апеляційну скаргу обвинуваченого, прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин, ОСОБА_6 16 червня 2013 року приблизно о 18 год. 40 хв. знаходився у стані алкогольного сп'яніння в квартирі АДРЕСА_1, на ґрунті особових неприязних відносин виниклих раніше в результаті сварки, умисне завдав удару ножем в грудну клітину ОСОБА_9, заподіявши тим самим потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечні для життя у момент спричинення. Після чого, обвинувачений ОСОБА_6 продовжуючи свої злочинні дії, тримаючи ніж в руках пройшов в кімнату, де знаходилась ОСОБА_10, і перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння також умисно завдав удару ножем останній в лівий бік, заподіявши тим самим потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя у момент спричинення, після чого обвинувачений з місця скоєння злочину зник.

Колегія суддів, виконавши вимоги ст. 405 КПК України, вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України за вказаних у вироку обставин ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах і ніким не оскаржується.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 за вироком судової колегії по кримінальним справам Дніпропетровського обласного суду від 22.11.1999 року засуджений за ст.93 КК України (1960 р.) до 15 років позбавлення волі, постановою Єнакіївського місцевого суду Донецької області від 14.01.2002 року вирок приведено у відповідність до КК України в редакції 2001 року - засуджено за ч.1 ст.115 КК України до 15 років позбавлення волі (т. 1 а.п. 183-190).

Обвинувачений був звільнений постановою Селидівського міського суду Донецької області 12.07.2010 року умовно-достроково, а його не відбутий строк покарання склав 3 роки 8 місяців та 14 днів (т.1 а.п. 186).

В період умовно-дострокового звільнення, тобто 16.06.2013 року, обвинувачений вчинив новий злочин, тому у відповідно до приписів ч.1 ст.71 КК України судом до призначеного покарання було частково приєднаний строк покарання, що був не відбутий обвинуваченим за попереднім вироком.

Посилання апелянта на неправильне застосування судом першої інстанції положень ст.71 КК України, оскільки остаточне покарання у виді 9 років позбавлення волі перевішує покарання передбачене санкцією ч.1 ст.121 КК України є неспроможними, оскільки ч.2 ст.71 КК України передбачає, що при складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п'ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п'ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п'яти років.

Довід апелянта на те, що звукозапис судового засідання спотворений, є неспроможним, оскільки це не знайшло свого підтвердження при прослуховуванні звукозапису судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, а також те, що істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону, які є безумовною підставою для зміни або скасування оскаржувального рішення, при перевірці матеріалів кримінального провадження колегією суддів не встановлено, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Вирок Бахчисарайського районного суду АР Крим від 19 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги.

С У Д Д І:

Ю.Р. Трясун І.І. Крючков В.О. Кунцов