255/700/14-ц
Провадження № 2/255/756/2014
Справа 255/700/14-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2014 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді Орєхова О.І.
при секретарі - Ангеліній Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про виділ майна в натурі та визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 про виділ майна в натурі та визнання ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 права власності, посилаючись на наступні обставини.
Згідно договору дарування від 12.03.2003 р. нею були прийняті в дар (власність ) об'єкт нерухомості: 9/100 частин домоволодіння номер АДРЕСА_1. Домоволодіння складається з : семи житлових будинків літ. А - 1 , Б- 1 , В- 1, Г- 1, Д- 1, Е - 1 : сараїв літ. П, Н, І ; вбиральні 3, душа літ. Т, водопроводу літ. О. Загальна площа будинків становить 338,90 м.кв., житлова площа 177,70 м.кв.
Даний договір пройшов державну реєстрацію в КП БТІ м. Донецька 21.04.2003 р. № 212893.
У відповідності зі ст.356 ЦК України власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою співвласністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні та юридичні особи.
Статтею 358 ч. З ЦК України визначено, що кожний із співвласників має право на надання йому у володіння та користування частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Статтею 361 ЦК України встановлено, що співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності .
Однак, чинним законодавством України встановлено обмеження в самостійних діях співвласників об'єкта, що стосується вільної відчуження за договорами купівлі-продажу та іпотеки майна.
У зв'язку з чим, між співвласниками об'єкта неодноразово велися переговори з укладення нотаріального договору виділу майна в натурі , згідно зі ст. 364ч.З ЦК України.
У результаті проведення переговорів сторони (що беруть участь у справі) не досягли згоди, оскільки відповідачі по справі відмовляються від посвідчення такого нотаріального договору з причини пов'язаних з цим фінансових витрат, і зайнятістю кожного із співвласників.
Статтею 365 ЦК України визначено, що право особи на частку в спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо : загальне володіння і користування майном є неможливим.
В даний час всі співвласники домоволодіння мають окремі ізольовані житлові приміщення, з відокремленими входами, індивідуальні допоміжні приміщення до них. Користування частинами домоволодіння здійснюється індивідуально , претензій один до одного не має.
З метою визначення можливості виділу майна в натурі позивач звернувся в ДФ ДП « ССЕЦ » за отриманням судово-будівельної експертизи.
Висновком фахівців № 14/08-1 від 14.08.2013 р. ДФ ДП « ССЕЦ » було визначено, що: на момент проведення експертизи, на підставі результатів обстеження домоволодіння, а саме 9/100 частин домоволодіння, що становить квартиру АДРЕСА_1 можна зробити висновок, що домоволодіння має окремий вхід, автономну систему життєзабезпечення і може функціонувати незалежно; санітарно-гігієнічні умови, об'ємно-планувальне рішення домоволодіння відповідає будівельним нормам і правилам; виділення домоволодіння в натурі не несе функціональних порушень і не погіршує умов проживання сусідніх мешканців; можливе виділення в натурі домоволодіння, а саме: квартири АДРЕСА_1 , розташованої в житловому будинку літ. А - 1 з прибудовами а , а2 , аЗ , загальною площею 44,5 м.кв. як окремого об'єкта з присвоєнням поштової адреси.
Таким чином, у позивача є всі правові підстави звернутися до суду на дозвіл даного спору .
Просила суд виділити в натурі 9/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, розташовану в житловому будинку літ. А-1 з прибудовами а, а2, а3 загальною площею 44,5 м.кв, належну ОСОБА_1, припинити право спільної часткової власності на майно, розташоване по АДРЕСА_1, визнати право власності, як самостійний об»єкт за ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1, розташовану в житловому будинку літ. А-1 з прибудовами а, а2, а3 загальною площею 44,5 м.кв по АДРЕСА_1, судові витрати залишити за позивачем.
Представник позивача ОСОБА_11 - ОСОБА_12, який діє на підставі довіреності в судове засідання не з»явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позовних вимог. Додав, що відповідачі ухиляються від укладання договору про виділ її частки, тим самим порушують її права розпоряджатися майном в повному обсязі, позивачка не може продати своє майно.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в судове засідання не з»явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до положень ст. 114 Цивільного процесуального кодексу України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Судом встановлені наступні обставини.
12 березня 2003 року було укладено договір дарування, згідно якого ОСОБА_13, іменований в подальшому Даруватель та ОСОБА_11, іменована в подальшому Обдарована уклали цей договір про наступне: ОСОБА_13 подарував, а ОСОБА_1 прийняла у дар 9/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, жилою площею - 177,70 кв.м, загальною площею домоволодіння - 338,90 кв.м, яке знаходиться на земельній ділянці площею -770 кв.м.
Домоволодіння складається з : семи житлових будинків літ. А - 1 , Б- 1 , В- 1, Г- 1, Д- 1, Е - 1 : сараїв літ. П, Н, І ; вбиральні 3, душа літ. Т, водопроводу літ. О.
Даний договір пройшов державну реєстрацію в КП БТІ м. Донецька 21.04.2003 р. № 212893, про що мається відповідна відмітка на договорі дарування.
Відповідно до технічного паспорту на будинок АДРЕСА_1 виданого КП «БТІ м. Донецька» від 14.02.2003 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі, власник 9/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 на підставі договору дарування.
Позивачка ОСОБА_1 звертаючись до суду з вищезазначеними позовними вимогами просить виділити в натурі 9/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, розташовану в житловому будинку літ. А-1 з прибудовами а, а2, а3 загальною площею 44,5 м.кв, належну ОСОБА_1, припинити право спільної часткової власності на майно, розташоване по АДРЕСА_1, визнати право власності, як самостійний об»єкт за ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1, розташовану в житловому будинку літ. А-1 з прибудовами а, а2, а3 загальною площею 44,5 м.кв по АДРЕСА_1, так як остання має намір продати належну їй частку та розпорядитися своїм майном, а відповідачі ухиляються від нотаріального укладання договору про виділ її частки майна з спільній сумісній власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно до ч.ч. 1, 3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно зі ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до ч. 3 статті 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Висновком фахівців № 14/08-1 від 14.08.2013 р. ДФ ДП «Судовий будівельно-експертний центр» було визначено, що на момент проведення експертизи, на підставі результатів обстеження домоволодіння, а саме 9/100 частин домоволодіння, що становить квартиру АДРЕСА_1 можна зробити висновок, що домоволодіння має окремий вхід, автономну систему життєзабезпечення і може функціонувати незалежно; санітарно-гігієнічні умови, об'ємно-планувальне рішення домоволодіння відповідає будівельним нормам і правилам; виділення домоволодіння в натурі не несе функціональних порушень і не погіршує умов проживання сусідніх мешканців; можливе виділення в натурі домоволодіння, а саме: квартири АДРЕСА_1, розташованої в житловому будинку літ. А - 1 з прибудовами а , а2 , аЗ , загальною площею 44,5 м.кв., як окремого об'єкта з присвоєнням поштової адреси.
Встановлено, що позивачка має намір відчуження 9/100 частини домоволодіння, яке належить їй на праві власності згідно договору дарування у зв»язку з чим, остання зверталася до нотаріуса для виклику відповідачів для укладання договору про виділ в натурі майна із спільної часткової власності, будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на 14 годину 00 хвилин на 17 січня 2014 року до приватного нотаріуса Донецького нотаріального округу ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_2.
Зазначені заяви позивачки ОСОБА_1, в якій остання повідомляла про свій намір укласти договір виділу в натурі майна із спільної часткової власності були отримані відповідачами, про що на вказаних заявах свідчить підписи відповідачів із зазначенням дати їх отримання.
Встановлено, що відповідачі не прибули в призначений час до приватного нотаріуса Донецького нотаріального округу ОСОБА_14 для укладання договору виділу в натурі майна із спільної часткової власності, будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Отже, позивач позбавлений можливості реалізувати своє право власника, так як належне йому домоволодіння не виділено в натурі із спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1.
Встановлено, що відповідачі не бажають в добровільному порядку нотаріально посвідчити договір про виділення в натурі частки з нерухомого спільного майна.
Оскільки відповідачі не бажають в добровільному порядку нотаріально посвідчити договір про виділення в натурі частки з нерухомого спільного майна, тим самим порушуються права позивачки, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про виділ майна в натурі та визнання права власності в частині позовних вимог щодо припинення права спільної часткової власності на майно, розташоване по АДРЕСА_1 та виділ в натурі 9/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1, розташовану в житловому будинку літ. А-1 з прибудовами а, а2, а3, загальною площею 44,5 кв.м належну ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог позивачки ОСОБА_1 в частині визнання права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1, розташовану в житловому будинку літ. А-1 з прибудовами а, а2, а3, загальною площею 44,5 кв.м по АДРЕСА_1, то такі вимоги позивачки не підлягають задоволенню, так як є безпідставними та необґрунтованими, оскільки за позивачкою на підставі договору дарування визнано право власності на вказане майно, про що свідчать наявні в матеріалах справи документи, а отже повторне визнання права власності на одне і теж майно є таким, що не ґрунтується на вимогах закону.
Судові витрати залишити за позивачкою.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 319, 321, 364, 368, 370, 372 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 10, 15, 60, 88, 114, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про виділ майна в натурі та визнання права власності, - задовольнити частково.
Виділити позивачці ОСОБА_1 в натурі 9/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1, розташовану в житловому будинку літ. А-1 з прибудовами а, а2, а3, загальною площею 44,5 кв.м, припинивши право спільної часткової власності на зазначене нерухоме майно.
В решті позовних вимог, - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення можуть оскаржити рішення суду до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його отримання.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя Ворошиловського районного суду
м. Донецька О.І. Орєхов