Справа № 22-ас-483/2006 р.                    Головуючий суддя 1 інстанції: Козулін В.М.

Суддя-доповідач: Оніпко О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 грудня 2006 року                                                             м.Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді: Малько О.С. суддів : Оніпко О.В., Собіни І.М. при секретарі: Томашевській І.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду від 17 жовтня 2006р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсій.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів, -

встановила:

Постановою Рівненського міського суду від 17 жовтня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до Рівненського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії.

На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вважаючи, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки висновки суду суперечать ст. 24 Конституції України, ч. З ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців ...", де зазначено:, що призначені військовослужбовцям та членам їх сімей за цим законом пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Також вважає, що судом проігноровано рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року про рівень пенсій і щомісячного довічного грошового утримання.

Позивач просить постанову скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити його позов.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", в редакції, що діяла до 01 січня 2005 року, було встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, що мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсії враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином відповідно до цього Закону премії військовослужбовців (на відміну від отримуваних ними надбавок) при визначенні розміру пенсії до 01 січня 2005 року не враховувалися.

Згідно п. 7 Постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (в редакції, яка була чинною на момент виходу позивача на пенсію) пенсії обчислювалися з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; відсоткової ставки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надавалися щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

З наведеного слідує, що щомісячні надбавки, які були затверджені Указами Президента України, і на які у своїй позовній заяві посилається позивач, належать до додаткових видів грошового забезпечення і враховуються при нарахуванні пенсії особам, які отримували її під час проходження служби та були звільненні після її запровадження, в порядку, що визначений вищевказаною постановою без врахування премій.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звільнився з військової служби у 1991 році. Пенсія йому була призначена відповідно до Закону СРСР від 28 квітня 1990 р. "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців".

Надбавки, які були введені Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", Указом Президента України № 389 від 05 травня 2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління Державної охорони України за безперервну службу", стали виплачуватися військовослужбовцям відповідно з 01 січня та 01 травня 2003 року, тобто вже після виходу позивача на пенсію. Через це позивачу, коли він перебував на службі, ці надбавки не призначалися і як складова частина його грошового забезпечення, з якого визначалася пенсія, не виплачувалася.

У вищевказаних Указах Президента України про перерахунок раніше вже призначених пенсій військовослужбовцям не йдеться.

Таким чином, законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01 січня 2005 року, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-XII, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій.

Закон України № 1769-1V від 15 червня 2003 року «Про внесення змін до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...", який набув чинності 01 січня 2005 року, не має зворотньої сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 01 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.

Підвищення раніше призначених пенсій військовослужбовцям було окремо передбачено Постановами КМУ від 25 жовтня 2002 року № 1576 "Про заходи щодо підвищення      рівня      пенсійного      забезпечення      військовослужбовців,      осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", № 1350 від 27 серпня 2003 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб " та № 895 від 13 липня 2004 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" тощо.

Крім того, такі перерахунки пенсії позивача були проведені 01 січня 2005 року та 01 січня 2006 року відповідно до вищевказаного Закону.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 11, 138, 195, 198, 200, 205, КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Рівненського міського суду від 17 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею чинності.