АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа №643/818/14-ц Головуючий
Провадження№22-ц/790/1978/2014 1-ї інстанції: Харченко А.М. Категорія: розірвання шлюбу Доповідач: Трішкова І.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2014 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Трішкової І.Ю.,
суддів: - Пилипчук Н.П., Кірсанової Л.І.,
при секретарі -Гребенщиковій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Московського районного суду м.Харкова від 29 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИЛА:
22.11.2013 р. ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 13.06.1970 р. зареєструвала шлюб з відповідачем. Від цього шлюбу мають дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. З 1989 р. сімейне життя поступово погіршувалося, кожен мав протилежні погляди на шлюб та сім'ю. Відповідач нехтував сімейними цінностями, з його ініціативи між сторонами постійно виникали сварки. Він зловживав спиртними напоями, прогулював роботу, вів аморальний спосіб життя, влаштовував скандали, застосовував до позивачки фізичну силу. Позивачка змушена була періодично жити у батьків. Це призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Наприкінці 1992 року позивачка покинула квартиру, яка була отримана на їх сім'ю, не маючи можливості терпіти протиправні дії відповідача. К тому часу їх сім'я фактично не існувала. З цього часу було припинене спільне проживання та шлюбні відносини, ведення спільного господарства та бюджету з відповідачем. У 1993 р. позивачка фактично створила сім'ю з ОСОБА_7, з яким мешкають до теперішнього часу.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив заперечення на позов, в яких зазначив, що не згоден з тим, що позивачка вважає його винним в розпаді сім'ї. Він працював на кількох роботах, забезпечував сім'ю. Квартиру в 1994 р. купили разом, однак коли відповідач повернувся з відрядження, то дружина йому сказала, що в квартирі мешкають квартиранти. Жодного разу він в квартирі не був. З дружиною мешкали однією сім'єю до 1998 року. Незважаючи на те, що мешкати разом вони припинили наприкінці 1997 р., до 2000 р. дружина з дочкою та онуком приходили до нього на роботу на АЗС за грошима. В 1995 р. вони разом святкували срібне весілля. Потім дружина стала вживати спиртні напої, пізно повертатися додому, ініціювала сварки. Він переїхав у квартиру батьків на АДРЕСА_1 В 2000 р. з дочкою приватизував квартиру на вулиці Блюхера, однак вона змінила замки на дверях та впустила квартирантів. В 2012 р. сторони зверталися з заявою до Московського РАЦС про розірвання шлюбу, однак позивачка ОСОБА_5 через місяць на реєстрацію розірвання шлюбу не прийшла.
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 29 січня 2014 року позовні вимоги задоволені. Шлюб між сторонами розірвано.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду змінити в частині визначення часу припинення шлюбних відносин, оскільки фактично шлюбні відносини були припинені наприкінці 1997 року, а не у 1992 році, як вказувала позивачка, посилаючись на те, що суд порушив норми процесуального права при розгляді справи, не врахував всі докази, що надані сторонами.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка і згідно встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст..ст.60, 212,213 ЦПК України.
В судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 13 червня 1970 року.
Від шлюбу мають повнолітню дочку.
Суд встановив, що шлюбно-сімейні стосунки припинені між сторонами наприкінці 1992 року. З цього часу сторони спільне господарство не ведуть, разом не проживають.
Такий висновок суд зробив на підставі пояснень свідків, що були допитані у судовому засіданні, а саме: ОСОБА_8; ОСОБА_7; дочки ОСОБА_6; ОСОБА_9; ОСОБА_10.. Зазначені свідки підтвердили, що у 1992 році ОСОБА_5 пішла від чоловіка, З 1993 року проживала цивільним шлюбом з ОСОБА_7 У 1994 році купила квартиру у АДРЕСА_2. З 90 років ніхто ОСОБА_4 не бачив.
Суд критично оцінив пояснення свідків ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13 - родичів відповідача ОСОБА_4, оскільки пояснення були неконкретні та спростовувались іншими доказами по справі.
Таким чином, суд прийшов до обгрунтованого висновку щодо часу припинення шлюбних відносин у 1992 році.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Підстав для скасування чи зміни рішення не має.
Керуючись ст.ст. 303,307,308,314, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Московського районного суду м.Харкова від 29 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Головуючий:
Судді: