РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 124/4922/13-ц
04.03.2014 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Кучеренко Н.В.,
при секретарі - Литовській Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки, та за зустрічними позовами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договорів поруки припиненими,
в с т а н о в и в:
Позивач Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного кредитного договору №11244414000 про надання споживчого кредиту від 31.10.2007 року, позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті в сумі 80 000,00 доларів США, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі, не пізніше 31 жовтня 2017 року та сплачувати протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 13,90 % річних.
Відповідно до додатку №1 до Кредитного договору, погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. Погашення нарахованих процентів згідно з п. 1.3.4. Кредитного договору відбувається з 01 по 25 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти.
Крім того, з метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань за Договором кредиту, 31.10.2007р. між Банком та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 були укладені договори поруки, відповідно до яких, Поручителі зобов'язалися відповідати у повному обсязі за виконання Позичальником усіх зобов'язань, що виникли з Кредитного договору. Відповідальність Позичальника та Поручителів є солідарною.
Оскільки Позичальник за кредитом ОСОБА_1 зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконував, станом на 17.05.2013р. у нього перед Банком виникла заборгованість у загальному розмірі 106500 грн. 26 коп., яку в еквіваленті на національну валюту України й просить позивач стягнути на свою користь солідарно з відповідачів.
Відповідач ОСОБА_1, в свою чергу, звернувся до ПАТ «УкрСиббанк» із зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки, укладеного також в забезпечення виконання кредитних зобов'язань.
Зустрічний позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що вищезазначений кредитний договор, на його думку, суперечить діючому законодавству, оскільки містить положення, які значно погіршили його положення, як споживача за споживчим кредитом по відношенню до умов, встановлених діючим законодавством України, в т.ч. у частині наявності у Банку прав в односторонньому порядку підвищувати процентну ставку. Використання Банком долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесенням в кредитний договір умови, яка є дискримінаційною, що значно погіршує становище позивача, як споживача порівняно з відповідачем в разі настання певних подій, що дає право для позивача, відповідно до пункту 2 статті 18 ЗУ "Про захист прав споживачів", вимагати визнання в цілому кредитний договір недійсним. Таким чином, звертаючись до суду із зустрічним позовом, ОСОБА_1 просив визнати недійсним кредитний договір. Також, у зв'язку з недійсністю кредитного договору, як наслідок, просив визнати недійсним договір іпотеки.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в свою чергу, також звернулися до суду із зустрічними позовами про визнання договорів поруки припиненими, мотивувавши свої вимоги тим, що предметом договорів поруки є невиконання обов'язків позичальника ОСОБА_1, які виникли з договору про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов договорів поруки, у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором, кредитор має право пред'явити свої вимоги до поручителів на 10 робочий день з дати відправлення йому такої вимоги. Однак, в порушення умов договору, поручителям ніякий вимог не надсилалося, внаслідок чого вважають, що Банком порушені умови договору поруки. Крім того, як стало відомо пізніше, ОСОБА_1 і Банк підписали додаткову угоду, згідно з якою були змінені зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого, збільшився обсяг відповідальності поручителів. Звертаючись з зустрічними позовами, просять визнати договори поруки припиненими.
Представник позивача за основним позовом за довіреністю - Дубцова М.А. у судовому засіданні позов ПАТ «Укрсиббанк» підтримала, просила задовольнити у повному обсязі з вищенаведених підстав. Зустрічні позови відповідачів не визнала, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими. Звернула увагу на те, що додаткова угода з Позичальником була підписана до договорів поруки, та її умови не привели до збільшення відповідальності поручителів, такий договір лише уточнює сам кредитний. Щодо вимог про погашення кредиту, то вони були направлені відповідачам.
Представник відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 за основним позовом за угодою - ОСОБА_7 в судовому засіданні основний позов не визнала у повному обсязі, посилаючись на невиконання Банком умов кредитного договору та договорів поруки. Просила у задоволенні позову ПАТ «Укрсиббанк» - відмовити, а зустрічні позови - задовольнити, як обґрунтовані, за викладених в них підстав. Звернула увагу суду на те, що додаткова угода була укладена Банком з Позичальником без згоди поручителів, і умови такої додаткової угоди збільшують відповідальність поручителів. Також, подала заяву про застосування строку позовної давності до позовних вимог в частині стягнення пені.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явився, про день, час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги за основним позовом підлягають частковому задоволенню, а зустрічні задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Судом встановлено, що 31 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», який з 21.12.2009 року перейменоване у Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (надалі - Банк), та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11244414000 (а.с.6-13).
Відповідно до умов п.1.1.,1.2.2., 1.3.1. Кредитного договору, позивач надав ОСОБА_1 грошові кошти в іноземній валюті в сумі 80 000,00 доларів США 00 центів, а відповідач ОСОБА_1 зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 31 жовтня 2017 року та сплачувати протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 13,90 % річних.
Відповідно до п. 1.2.2 Кредитного договору, позичальник зобов'язався повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до Договору (якщо Сторонами визначено такий графік погашення та укладено Додаток №1 до Договору), але в будь-якому випадку не пізніше 31 жовтня 2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього Договору та/або згідно умов відповідної угоди Сторін.
Відповідно до додатку №1 до Кредитного договору, погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору (а.с.106-108). Погашення нарахованих процентів згідно з п. 1.3.4. Кредитного договору відбувається з 01 по 25 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти.
31.10.2007 року до кредитного договору була укладена додаткова угода, відповідно до якою, додано до Договору додаток №2 «Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту», додаток №3 «Тарифи банку» та змінено інші умови договору (а.с. 109).
Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ «Укрсиббанк», суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з пунктом 4.1. Кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту, та/або процентів за кредит, та/ або комісій, відповідач сплачує Позивачу додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню в розмір подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.
Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за договором належним чином не виконував, відповідно до наданого розрахунку заборгованості перестав погашати належним чином кредит. Кредит брався в іноземній валюті, у зв'язку з чим, розрахунок заборгованості Позичальника складено у доларах США.
Разом з цим, відповідно до ст.533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.
Офіційний курс гривні за даними Національного банку України станом на день формування заборгованості по відношенню до долару США складає 7,993 гривні за 1 долар США.
У зв'язку з чим, у позичальника ОСОБА_1 станом на 17.05.2013 року перед Банком утворилася заборгованість у загальному розмірі 106500 доларів США 26 центів, що за курсом НБУ станом на 17.05.2013 року становить 851256, 59 грн., з яких: 65673,91 дол. США, що за курсом НБУ станом на 17.05.2013 року становить 524931,56 грн. - кредитної заборгованості; 33377,35 дол. США, що за курсом НБУ станом на 17.05.2013 року становить 266785,16 грн. - заборгованості по процентам; 3830, 30 дол. США, що за курсом НБУ станом на 17.05.2013 року становить 30615,59 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту; 3618,70 дол. США, що за курсом НБУ станом на 17.05.2013 року становить 28924,28 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.
Дані обставини підтверджені розрахунком заборгованості, наданим позивачем. З наданим розрахунком суд погоджується (а.с. 32-36). При цьому, зауважень щодо правильності розрахунку цієї заборгованості з боку відповідачів не заявлено.
Також судом встановлено, що з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ОСОБА_1 за Кредитним договором, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №11244414000-П1 від 31 жовтня 2007 року (а.с.12-13). Крім цього, 31 жовтня 2007 року між Позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено Договір поруки №11244414000-П2 (а.с.14-15). Також, 31 жовтня 2007 року між Позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено Договір поруки №11244414000-П3 (а.с.16-17).
Відповідно до умов Договорів поруки, Поручитель зобов'язується відповідати у повному обсязі за виконання Позичальником усіх зобов'язань, що виникли з Кредитного договору. Відповідальність Позичальника та Поручителя є солідарною.
Ч.1 ст. 554 ЦК України визначено, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до п.2.2. Договорів поруки, у випадку невиконання Позичальником його зобов'язань за Кредитним договором, позивач має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя.
Намагаючись вирішити питання про погашення заборгованості за кредитним договором №11244414000 від 31.10.2007р., Банк звертався до відповідачів з вимогами погасити виниклу заборгованість позичальника з попередженням про стягнення заборгованості у встановленому законом порядку: до відповідача ОСОБА_1 - із повідомленням №30-11/2451 від 30.05.2013р. (а.с.83); до відповідача ОСОБА_4 - із повідомлення №30-11/2452 від 30.05.2013р. (а.с.80); до відповідача ОСОБА_3 - із повідомлення №30-11/2453 від 30.05.2013р. (а.с.81); до відповідача ОСОБА_2- із повідомлення №30-11/2454 від 30.05.2013р (а.с.83).
Але відповідачі ці повідомлення проігнорували, відповіді позивачу не надіслали, заборгованість по кредиту - не погасили.
Разом з тим, на вказані правовідносини щодо стягнення пені розповсюджується позовна давність в один рік, встановлена п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, у зв'язку з чим, суд вважає можливим частково задовольнити позов в частині стягнення пені в межах цього строку, з урахуванням звернення позивача до суду з позовом 06.06.2013 року (штамп на конверті). Таким чином, з відповідачів солідарно підлягає стягненню 3742,77 дол. США, що за курсом НБУ становить 29915,96 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту та 3550,53 дол. США, що за курсом НБУ становить 28379,39 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.
Тобто, всього з відповідачів підлягає солідарному стягненню на користь Банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 106344 доларів США 56 центів, що за курсом НБУ станом на 17.05.2013 року становить 850012 гривень 07 копійок.
Відповідачами у ході розгляду справи не було надано суду жодного доказу на підтвердження існування законних та обґрунтованих обставин для звільнення їх від вказаної відповідальності за неналежне виконання кредитного зобов'язання, або для відмови у частковому задоволенні основного позову.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Вищезазначеною статтею визначено правовий статус грошової одиниці України, але не встановлено сферу її обігу та будь-яких обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України є грошова одиниця України - гривня; іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні; сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Тобто, законодавець визначив, що у випадках, прямо передбачених законом, резиденти мають право здійснювати валютні операції та використовувати іноземну валюту як засіб платежу.
Основним законодавчим актом, який установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права і обов'язки суб'єктів валютних відносин є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» 19 лютого 1993 року №15-93 (далі - Декрет).
Відповідно до ст.5 Декрету, операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій, що видаються Національним Банком України.
Таким чином, законодавством України чітко визначено правомірність банків на підставі відповідних ліцензій надавати кредити в іноземній валюті та бути суб'єктом кредитних зобов'язань (правовідносин) в іноземній валюті.
Аналіз положень ст.47 та ст.49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», та ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" дозволяє зробити висновок, що наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій є достатньою підставою для здійснення Банком операцій з валютними цінностями, в тому числі операцій з використання іноземної валюти як засобу платежу.
Тому, банк, як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію №75 та відповідний письмовий дозвіл №75-2 на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті (а.с.124, 127).
Таким чином, отримання та повернення кредиту, а також сплата процентів за користування кредитом в іноземній валюті дозволено за умови, що стороною кредитної операції буде уповноважений банк, який має належним чином оформлену банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій кредитування в іноземній валюті.
Враховуючи, що при укладенні Кредитного договору від 31 жовтня 2007 року однією із сторін був АКІБ «Укрсиббанк», який має належну банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції кредитування в іноземній валюті, вказаний кредитний договір про обов'язок повернення заборгованості в іноземній валюті є законним та таким, що не порушує вимоги законодавства України.
Крім того, статтями 6, 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною(сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Позивач мав необхідний обсяг цивільної дієздатності при укладенні кредитного договору та його волевиявлення було вільним та відповідало його внутрішній волі. Суд виходить з того, що позивач розумів наслідки, до яких може призвести укладення ним відповідного договору із Банком і не заперечував їх настання, про що свідчить підписаний на кожній сторінки договір кредиту.
Укладений кредитний договір відповідає чинному законодавству, ОСОБА_1 виконував взяті зобов'язання за договором, а тому суд не вбачає підстав для визнання кредитного договору, і, як наслідок, і договору іпотеки недійсними.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, суд виходить з наступного.
Твердження позивачів за зустрічними позовами про неотримання повідомлення про наявність заборгованості та необхідність сплати прострочену заборгованості у встановлений договором та законом строк спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: завіреними копіями листів-вимоги додана до матеріалів справи, а також копія поштового повідомлення (а.с.167, 171).
Зокрема, відповідно до п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Крім того, згідно з п.п. 1, 2 Додаткової угоди б/н до Договору про надання споживчого кредиту №11244414000 від 31.10.2007 року, сторони погодили внести наступні зміни в Договір, а саме: до пунктів 1.3.5., 3.4., 5.2., 7.5., а також додані Додаток №2 «Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту», та Додаток №3 «Тарифи Банку». Усі інші умови Договору, що не суперечать Додатковій угоді, є дійсними та обов'язковими для Сторін.
Як вбачається з матеріалів справи Договір про надання споживчого кредиту №11244414000, додаткова угода до нього, а також договори поруки з відповідачами укладалися в один день - 31.10.2007 року.
Належних та достовірних доказів щодо того, що додаткова угода до кредитного договору передувала укладенню договорів поруки - суду Банком не надано.
Однак, зі змісту додаткової угоди не вбачається змін, які б привели до збільшення відповідальності поручителів.
Так, ст.559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Крім того, відповідно до Постанови ВССУ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому, обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
У даному випадку, при укладенні основного кредитного договору, їх сторони розміри процентних ставок у разі настання подій, передбачених п.п. а, б, в п. 5.2 Кредитного договору, взагалі не конкретизували. Так, кредитним договором було передбачено право Банку на збільшення процентних ставок за кредитом у деяких випадках, при цьому, без зазначення конкретних меж та розмірів. І лише додатковою угодою фактично встановлені такі межі та певні обмеження для Банку в частині збільшення процентних ставок за кредитом. Тобто, такими змінами фактично обсяг відповідальності поручителів не змінився, навіть навпаки.
Таким чином, у задоволенні зустрічних позовів поручителів суд відмовляє, зважаючи на їх необґрунтованість, адже суду не було надано належних та достовірних доказів порушення прав поручителів укладенням додаткової угоди до кредитного договору.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України, з відповідачів порівну на користь ПАТ «УкрСиббанк» підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, пропорційно до стягнутої суми, а саме: судовий збір у розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. 00 коп.
На підставі викладеного, ст. 99 Конституції України, ст.ст. 6, 192, 215, 258, 509, 524, 525, 526, 527, 533, 543, 544, 559, 590, 611, 612, 626, 627, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ЗУ «Про банки і банківську діяльність», керуючись Постановою ВССУ №5 від 30.03.2012 року «про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 89, 209, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Публічного Акціонерного Товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь Публічного Акціонерного Товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11244414000 від 31.10.2007 року, станом на 17.05.2013 року, у розмірі 850012 (вісімсот п'ятдесят тисяч дванадцять) грн. 07 коп., яка складається з: 524931 (п'ятсот двадцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять одна) грн. 56 коп. - кредитної заборгованості; 266785 (двісті шістдесят шість тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 16 коп. - заборгованості по процентам; 29915 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 96 коп. - пеня за прострочення сплати кредиту; 28379 (двадцять вісім тисяч триста сімдесят дев'ять) грн. 39 коп. - пеня за прострочення сплати процентів.
У задоволенні решти позовних вимог ПАТ «Укрсиббанк» - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору поруки припиненим - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору поруки припиненим - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору поруки припиненим - відмовити.
Стягнути порівну з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь Публічного Акціонерного Товариства «УкрСиббанк» суму сплаченого судового збору у розмірі по 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. з кожного.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя АРК у десятиденний строк з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Н. В. Кучеренко