Справа № 466/6529/13 Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк В.І.
Провадження № 11/783/1003/13 Доповідач: Голубицький С. С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2013 року м. Львів
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі :
головуючого Голубицького С.С.
суддів Калиняк О.М., Стельмаха І.О.
при секретарі Мержвінській О.А.
у справі № 466/6529/13 за клопотанням адміністрації Личаківської виправної колонії № 30 і спостережної комісії при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2,
за участю прокурора Горин У.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 19 вересня 2013 року, якою в задоволенні даного клопотання відмовлено -
в с т а н о в и л а :
В апеляційній скарзі і доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2, покликаючись на незаконність постанови, через упередженість суду й невідповідність наведених у ній висновків, фактичним обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції її скасувати та ухвалити своє рішення, яким задовольнити клопотання.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що постанову винесено з порушенням вимог закону, без належного врахування обставин справи та даних про його особу, зокрема, позитивної характеристики, наявності кількох заохочень, і інших необхідних підстав для його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, передбачених ст. 81 КК України.
Прокурор Горин У.І. в суді із апеляційною скаргою погодилась частково, просила апеляційний суд вказану постанову скасувати, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Як вбачається із змісту постанови районного суду, розглянувши клопотання адміністрації Личаківської виправної колонії № 30 та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про умовно - дострокове звільнення ОСОБА_2 від покарання у зв'язку із відбуттям ним 2/3 строку призначеного покарання, суд в задоволенні клопотання відмовив.
Обґрунтовуючи своє рішення, районний суд вказав не те, що ОСОБА_2 є раніше судимий і останній раз був засуджений 29 квітня 2011 року вироком Бучацького районного суду Тернопільської області за ст. ст. 156 ч. 1, 153 ч. 2, 153 ч. 3, 301 ч. 3 КК України, з застосуванням ст. 70 КК, до восьми років позбавлення волі з конфіскацією порнографічних предметів.
На думку суду, наявність у ОСОБА_2 за час відбування покарання кількох заохочень не свідчать про те, що він довів своє виправлення.
Заслухавши доповідь головуючого про обставини справи і зміст апеляційної скарги, думку прокурора щодо поданої апеляції, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів встановила наступне.
Суд першої інстанції розглянув справу з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Так, відповідно до ст. 5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
З 20 листопада 2012 року набув чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 13 квітня 2012 року в редакції Закону № 4652-VI.
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання адміністрації Личаківської виправної колонії № 30 та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про умовно - дострокове звільнення ОСОБА_2 від покарання на підставі ст. 81 КК України надійшло до районного суду 23 серпня 2013 року, тобто на момент дії нового кримінального процесуального закону.
Виходячи з змісту ст. 5 КПК України, районний суд повинен був розглянути дане клопотання керуючись ст.ст. 107, 108, 537, 539 цього Кодексу. Натомість, як видно із справи, суд розглянув клопотання у відповідності до вимог ст. 407 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року. При цьому, в порушення ст.ст. 107, 108 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів при розгляді клопотання судом не здійснювалось, журнал судового засідання не вівся. Замість цього районним судом вівся письмовий протокол судового засідання, який діючим кримінальним процесуальним законом не передбачений.
У відповідності до ч. 6 ст. 107 КПК України, незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов'язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України, відсутність в матеріалах провадження журналу судового засідання або технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і тягне за собою скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 415 КПК України, у випадку, якщо при апеляційному розгляді справи апеляційний суд встановить порушення, передбачене п. 7 ч. 2 ст. 412 цього Кодексу, він скасовує судове рішення і призначає новий розгляд у суді першої інстанції.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, постанову районного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 415, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково. Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 19 вересня 2013 року скасувати і призначити новий розгляд клопотання адміністрації Личаківської виправної колонії № 30 та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання, у Шевченківському районному суді м. Львова.
Судді:
Голубицький С.С. Калиняк О.М. Стельмах І.О.