Справа № 413/1133/14-а
Провадження № 2-а/413/54/14
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 березня 2014 року м. Красний Луч
Суддя Краснолуцького міського суду Луганської області Шелюта В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії.
В обгрунтування вимог зазначила, що з 09.04.2010 року їй була призначена пенсія відповідно до ЗУ «Про державну службу. При призначенні пенсії, їй не були нараховані до середньої заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 5337,60 грн. та індексація в сумі 3052,79 грн., всього на загальну суму 8390,39 грн. 29.12.2012 року позивач отримала довідку з Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області про складові заробітної плати (що подається для призначення пенсії) в якій враховані суми матеріальної допомоги та індексації.
Вона звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та надала довідку Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганській області № 1977 від 29.12.2012 року щодо виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та щомісячної індексації заробітної плати.
Листом від 05.02.2013 року № 948/02-1/12, відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії з посиланням на ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», оскільки на його думку суми матеріальної допомоги, індексації не входять до складу заробітної плати державного службовця. Відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. З відмовою Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області позивач не згодна, тому звернулася до суду з позовом до відповідача про зобов'язання провести перерахунок її пенсії з урахуванням фактично отриманих сум матеріальної допомоги та індексації доходів, починаючи з 09.04.2010 року.
Позивач у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Надала до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, проти позову заперечує, посилаючись на ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу». Зазначила, що відповідно до діючого законодавства України суми матеріальної допомоги, індексації не входять до складу заробітної плати державного службовця, у зв'язку із чим відповідач не враховує їх при визначенні розміру пенсії.
Враховуючи те, що клопотання про розгляд справи за їх відсутністю заявили всі особи, які беруть участь у справі, суд вважає можливим, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України здійснити судовий розгляд і вирішення справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Так, судом встановлено, що з 09.04.2010 року їй була призначена пенсія відповідно до ЗУ «Про державну службу. При призначенні пенсії, їй не були нараховані до середньої заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 5337,60 грн. та індексація в сумі 3052,79 грн., всього на загальну суму 8390,39 грн. 29.12.2012 року позивач отримала довідку з Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області про складові заробітної плати (що подається для призначення пенсії) в якій враховані суми матеріальної допомоги та індексації.
Вона звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та надала довідку Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганській області № 1977 від 29.12.2012 року щодо виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та щомісячної індексації заробітної плати.
Листом від 05.02.2013 року № 948/02-1/12, відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії з посиланням на ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», оскільки на його думку суми матеріальної допомоги, індексації не входять до складу заробітної плати державного службовця.
Згідно зі статтею 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата , а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Окружним адміністративним судом міста Київ постанову Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 30 жовтня 2008 року № 19-11 визнано такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, щодо не включення до складових заробітної плати, складових, які передбачені чинним законодавством.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Пенсійного фонду України залишено без задоволення, а постанову Окружного суду від 13 серпня 2010 року залишено без змін.
В Постанові Верховного суду України від 20 лютого 2012 року визначено, що касаційний суд у подібних правовідносинах дійшов висновку про те, що матеріальна допомога, на яку нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховується до заробітку для обчислення пенсії державного службовця.
У Постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року в справі за аналогічним позовом фізичної особи до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області, Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання неправомірними дії висловлено наступну правову позицію - усуваючи неоднакове застосування норм матеріального права, вважає неправильним висновок про те, що оскільки матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не включається до складу заробітної плати державного службовця, то вона не враховується при обчисленні розміру його пенсії. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Згідно частини першої ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХII врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини 1 статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсій включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати) (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяли на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 2003 року № 1058-IУ визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отриманих застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, яким, згідно з цим Законом було фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески суми виплат, отриманих застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які, відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога та надбавка за вислугу років входять до системи оплати праці державного службовця.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
І оскільки судом встановлено, що з усіх отриманих позивачем сум фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески, суд вважає, що відповідач необгрунтовано відмовив позивачу в перерахунку пенсії.
Відповідно до ч.2 ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Разом з тим, відповідно до п. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернулася до суду зі своїми вимогами про перерахунок пенсії 21.02.2014 року. Таким чином перебіг процесуального строку повинен починатись з 21.08.2013 року.
Тому саме з 21.08.2013 року потрібно перерахувати пенсію позивачу, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити, за їх необгрунтованістю. В зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Письмові доводи представника відповідача, що позивачу нарахована та сплачується пенсія відповідно до законодавства, суд вважає необгрунтованими, оскільки ці доводи спростовуються вище наведеними доказами.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Постановою КМУ № 865 від 31.05.2000 року (із змінами, згідно Постанови № 872 від 19.08.2009 року), Постановою КМУ від 09.03.2006 року № 268, ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 70-71, 86, 122 ч.4, 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням включення до розрахунку пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 5337 гривень 60 копійок та суми індексації доходів громадян у розмірі 3052 гривні 79 копійок, починаючи з 21.08.2013 року.
В задоволенні іншій частині позовних вимог відмовити, за їх необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. Якщо постанову проголошено у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Шелюта В.М.