Справа № 147/1883/13-ц Провадження № 22-ц/772/854/2014Головуючий в суді першої інстанції:Костюк Г. М.

Категорія: 47 Доповідач: Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючої: Шемети Т.М.,

суддів: Матківської М. В., Марчук В.С.,

при секретарі: Сніжко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 06 грудня 2014 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и л а :

13.11.2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом та ставив вимогу: розірвати шлюб між ним та відповідачем ОСОБА_2

Позов обґрунтовував тим, що 21 листопада 1998 року вони з відповідачкою зареєстрували шлюб. Від шлюбу мають двоє дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Між подружжям часто виникають сварки, непорозуміння, сімейні відносини фактично припинені вже понад 8 місяців тому, спільного господарства вони не ведуть. Позивач посилався, що примирення та збереження сім'ї неможливе і буде суперечити його інтересам, тому просив шлюб розірвати.

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 06 грудня 2014 року позов задоволено: шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований 21.11.201998 року Савинецькою сільською радою Тростянецького району Вінницької області, актовий запис № 13 - розірвано.

31.01.2014 року ОСОБА_3 подав до суду заяву про виправлення описки судового рішення, просив зазначити що шлюб розірвано між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посилаючись на те, що у органах РАЦС їм відмовили у прийнятті судового рішення, оскільки після укладення шлюбу дружині було присвоєно прізвище ОСОБА_2, а її дівоче прізвище ОСОБА_2 ним було вказано помилково.

Ухвалою судді від 10.02.2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про виправлення описки у судовому рішенні від 06.12.2013 року було відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його необґрунтованість, оскільки суд не з'ясував особу відповідача, тому просить змінити судове рішення та викласти резолютивну частину в наступній редакції: «шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований 21.11.201998 року Савинецькою сільською радою Тростянецького району Вінницької області, актовий запис № 13, - розірвати, після розірвання шлюбу залишити відповідачеві дошлюбне прізвище ОСОБА_2».

В судове засідання апеляційного суду сторони по справі не з'явилися, про день та час розгляду були повідомлені належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що сторони не підтримують подружніх стосунків, збереження їх сім'ї є неможливим, обоє наполягають на розірванні шлюбу.

До такого висновку суд першої інстанції дійшов з грубим порушенням норм процесуального закону, які є підставою для скасування ухваленого по справі рішення (частина 3 статті 309 ЦПК України): суд не встановив особи відповідача, не звернув уваги на те, що після укладення шлюбу прізвище відповідачки було змінено, за час перебування в шлюбі в подружжя народилося двоє дітей, матір'ю яких записана ОСОБА_2 та шлюб, про розірвання якого йдеться, існує між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а не між ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Суд, відкривши провадження по справі, розглянув справу без встановлення особи відповідача та дійсних обставин справи. Навівши мотиви розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, не звернув уваги на те, що де-юре такого шлюбу не існує, а тому й не могли бути предметом розгляду фактичні взаємини неіснуючого подружжя ( ст.ст. 112, 110 СК України.).

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд в порядку статті 303 ЦПК України, не обмежується доводами апеляційної скарги, оскільки допущені судом порушення є обов'язковою підставою для скасування ухваленого по справі рішення.

Апеляційним судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:

- ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 21.11.1998 року у Савинецькій сільській раді Тростянецького району Вінницької області, актовий запис № 13 та прізвище чоловіка і дружини після одруження відповідно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.5).

- від шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6-7), батьками яких зазначено: батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_2.

Згідно з п. 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України, від 02.09.1993, № 3423-XII "Про внесення змін і доповнень до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження"" (надалі Положення), - «Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України».

Згідно п. п.16,18 Положення, при зміні прізвища громадянин протягом місяця зобов'язаний звернутися заявою про обмін паспорта не пізніш як через місяць після зміни (переміни) прізвища.

На а.с. 4 матеріалів цивільної справи є копія паспорта ОСОБА_2. Слід зазначити, що ця копія не була додатком до матеріалів позовної заяви та з'явилася в справі поза судовими засіданням за відсутності будь-чийого клопотання про приєднання такої копії, не була судом звірена з оригіналом та не посвідчена. Враховуючи, що укладення шлюбу та в зв'язку з цим зміна прізвища дружини відбулася 21.11.1998 року, паспорт, виданий ОСОБА_2, підлягав обміну не пізніше 21.12.1998 року та на даний час не може вважатися дійсним.

-2-

Оскільки шлюб, який бажає розірвати позивач, як вбачається з свідоцтва про одруження (а.с.4), укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, то вимоги позивача про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 не підлягають до задоволення, так як доказів укладення такого шлюбу немає, позов пред'явлено до неналежного відповідача. Разом з тим, слід зазначити, що в подружжя ОСОБА_2 не втрачена можливість в разі необхідності скористатися правом на пред'явлення позову про розірвання шлюбу, закріпленим в статті 110 СК України.

Отже, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення: рішення суду слід скасувати як таке, що постановлене з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права. Однак при цьому слід відмовити в задоволенні позову з підстав пред'явлення його до неналежного відповідача.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів -

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 06 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: Т.М.Шемета

Судді: М.В.Матківська

В.С.Марчук