255/1431/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

18 березня 2014 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Алтухової О.С,

секретар - Щукіна О.В.,

за участю представника скаржника Чумака С.О., представника Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Мирошниченка П.І., представника заінтересованої особи ОСОБА_3,

розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», заінтересована особа: ОСОБА_4, на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку Мальцевої І.В., -

встановив:

Заявник Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду із скаргою на винесену постанову про арешт коштів боржника №41774640 від 14.02.2014 р. та просять суд визнати незаконними дії головного державного виконавця ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку Мальцевої І.В. в частині винесення постанови про арешт коштів боржника в межах примусового виконання виконавчого листа Ворошиловського районного суду м.Донецька №2/255/941/2013 від 18.11.2013 р.; визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника №41774640 від 14.02.2014 р., оскільки вважають, що при прийнятті рішення про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець допустила наступні грубі порушення законодавства: відкрила виконавче провадження не за місцем знаходження юридичної особи - Боржника, який зареєстрований у м. Дніпропетровську; не перевірила на відповідність вимогам ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий лист та проігнорувала той факт, що в ньому відсутній обов'язковий реквізит - індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача. Крім того державний виконавець своєю постановою про накладення арешту фактично наклав арешт на всі кошти банку.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги скарги та просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи просив відмовити скаржнику в задоволенні його скарги.

Представник Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку просив відмовити скаржнику в задоволенні його скарги.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушені їх права чи свободи.

Відповідно до ст.385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Судом встановлені наступні обставини.

На виконанні у відділі державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/255/941/2013 виданого 13.01.2014 р. Ворошиловським районним судом м. Донецька про стягнення з ПАТ «Приват Банк» на користь ОСОБА_4 безпідставно перераховані кошти в сумі 8 421,27 доларів США.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Відповідно до ч.1,2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно ч.1, 2 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.

Стягувач подав виконавчий лист саме за місцем знаходження майна божника, яке перебуває у відділеннях ПАТ «ПриватБанк», а саме: м. Донецьк, вул. Октябрська, 82а, м. Донецьк, вул. Артема, 50а, м. Донецьк, вул. Артема, 63в, м. Донецьк, вул. Артема, 34б, м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, 157, що є його безпосереднім правом, передбаченим чинним законодавством України.

На підставі вказаної заяви та у повній відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець 29.01.2014 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №41774640 та надав строк для добровільного виконання рішення суду до 05.02.2014 р.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (ч.2). На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт (ч.4).

В п.5 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

У зв'язку із тим, що боржник в добровільному порядку рішення суду не виконав, державний виконавець на законних підставах виніс постанову про арешт коштів боржника від 14.02.2014 р. в межах суми звернення стягнення в розмірі 67311,21 грн.

З приводу посилань скаржника на те, що у виконавчому документі не було вказано РНОКПП стягувача, а тому державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження, в судовому засідання державний виконавець пояснила, що наявність РНОКПП стягувача не є істотною підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст.14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Більш того, відсутність РНОКПП стягувача жодним чином не порушує права боржника.

Виходячи з викладеного, суд не вбачає в діях державного виконавця порушень вимог чинного законодавства України при накладенні арешту на кошти боржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 383-389 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

ухвалив:

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», заінтересована особа: ОСОБА_4, на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку Мальцевої І.В. - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом п'яти днів з дня її отримання.

Суддя Ворошиловського

районного суду м. Донецька О.С.Алтухова