Справа №470/1190/13-ц 26.02.2014 26.02.2014 26.02.2014
Провадження №22-ц/784/717/14
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження номер 22-ц/784/717/14 Головуючий у 1-й інстанції - Луста С.А.
Категорія - 27 Доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2014 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Колосовського С.Ю.,
суддів: Локтіонової О.В., Самчишиної Н.В.,
із секретарем судового засідання - Богатирьовою В.А.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»
на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області
від 27 грудня 2013 року
за позовом
публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - Банк або ПАТ «Приватбанк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И Л А:
18 жовтня 2013 року Банк пред'явив до суду зазначений позов, який обґрунтував наступним.
30 грудня 2005 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого він надав відповідачу строком на 2 роки кредит у сумі 4000 грн. з оплатою 36% річних, а у випадку прострочення кредиту - 72% річних.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору станом на 31 серпня 2013 року утворилася загальна заборгованість за кредитним договором у сумі 22 359 грн.37 коп., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 3927грн.39 коп., заборгованості за відсотками у сумі 16 891 грн.06 коп. та штрафів в загальній сумі 1540 грн. 92 коп.
Оскільки відповідач порушив умови договору щодо своєчасного погашення кредиту, то позивач просив стягнути з нього кредитну заборгованість і судові витрати.
Заочним рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 27 грудня 2013 року позовну заяву Банку задоволено частково. З ОСОБА_2 на користь Банку стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 135 грн.21 коп., яка складається з заборгованість за кредитом в сумі 130 грн.58 коп. та заборгованості за відсотками в сумі 4 грн.63 коп. Крім того, з відповідача на користь Банку було стягнуто 1 грн.35 коп. судового збору.
Не погодившись із вказаним рішенням в частині стягнення процентів та штрафів, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в цій частині у повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги Банку, районний суд виходив з того, що сума заборгованості за кредитом у межах позовної давності становить 130 грн.58 коп., а заборгованість за відсотками - 4 грн.63 коп., штраф задоволенню не підлягає, оскільки умовами кредитного договору не передбачений.
Між тим, з висновками суду в частині вирішення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками та штрафу не можна погодитися, з огляду на таке.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст.1048 ЦК України проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В разі порушення зобов'язання наступають наслідки, визначені ст.611 ЦК України та умовами договору. Зокрема, кредитор має право вимагати відшкодування збитків та сплати пені або штрафу відповідно до умов договору.
Ст.ст.526, 612, 625 ЦК України передбачають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 грудня 2005 року між ЗАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк", та ОСОБА_2 було укладено договір-заяву про відкриття кредитного карткового рахунку, на підставі якого відповідач отримав кредитну карту «Універсальна» НОМЕР_1 з кредитним лімітом у сумі 4000 грн. зі сплатою 3% на місяць за користування кредитними коштами (у випадку прострочення сплати платежів - 6% в місяць), з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (2 роки). При порушенні строків платежів по будь-якому грошовому зобов'язанню, передбаченому договором, більш ніж на 30 днів, ОСОБА_2 зобов'язався сплатити Банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову. Сторони визначили, що термін позовної давності по всіх зобов'язаннях становить 5 років. По закінченню строку дії картки вона продовжується на новий строк, якщо до початку місяця закінчення строку її дії не поступило письмової заяви позичальника про закриття рахунку (а.с.6, 29-30, 56, 75-78).
Згідно з цією заявою відповідач, ознайомившись з Умовами надання банківських послуг (далі - Умови), Правилами користування платіжною карткою (далі - Правила) та Тарифами Банку, попросив відкрити йому рахунок та надати кредитні кошти у вищезазначеній сумі. Крім того, він погодився, що ця заява разом з Умовами та Правилами, а також Тарифами складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг.
Зазначені Умови та Правила були затверджені наказами голови Правління ПАТ «Приватбанку» №С-89 від 24 травня 2005 р. та №С-120 від 20 липня 2005 р. (а.с.22-24, 72-74).
Станом на 31 серпня 2013 року за розрахунком Банку відповідач має перед ним заборгованість за відсотками у сумі 13 446 грн.12 коп. та заборгованість по штрафу у сумі 928 грн.84 коп. (а.с.68-71).
Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про необхідність стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 30.12.2005 р. є правильним, оскільки, як свідчать матеріали справи, позичальник належним чином не виконував умови договору.
Однак, на думку колегії суддів, висновок суду щодо часткового задоволення вимог Банку про стягнення на його користь процентів у сумі 4 грн.63 коп. і не стягнення штрафу, не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Як зазначено вище, в Умовах, Правилах і Тарифах ПАТ «Приватбанк» передбачено обов'язок позичальника сплатити Банку у разі прострочення сплати платежів проценти у розмірі 6% в місяць та штраф в розмірі 250 грн. + 5% від суми позову у випадку порушення ним строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів.
Оскільки відповідач наданий йому Банком кредит не повернув, то Банк відповідно до ст.1048 ЦК України мав право нараховувати йому відсотки, так як договір після закінчення строку пролонговувався.
За такого, колегія суддів вважає, що позов ПАТ «Приватбанк» підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у сумі 130 грн.58 коп. (ця сума Банком не оспорювалася); заборгованість за відсотками у сумі 13 446 грн.12 коп. та штраф у сумі 250 грн. (фіксована частина) та 678 грн.84 коп. (процентна складова).
Оскільки суд першої інстанції встановив, що відповідачем були порушенні умови кредитного договору про вчасне повернення кредиту, але не в повній мірі стягнув його кредитну заборгованість, колегія суддів вважає необхідним на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України змінити рішення та стягнути вищезазначені суми з ОСОБА_2
Так як рішення районного суду змінено, відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України підлягає зміні розподіл судових витрат.
З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 228 грн.28 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст.303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.
Заочне рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 27 грудня 2013 року змінити.
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 30 грудня 2005 року станом на 31 серпня 2013 року у сумі 14 505 грн.54 коп., з яких заборгованість за кредитом у сумі 130 грн.58 коп., заборгованість за відсотками у сумі 13 446 грн.12 коп. та штраф в сумі 250 грн. (фіксована частина) та 678 грн.84 коп. (процентна складова).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 228 грн.28 коп. судового збору.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: