Судове рішення #35832745

№ справа:103/4229/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Кошелєв Василь Іванович

№ провадження:11-кп/190/108/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Єлгазіна Л. П.

_________________________________________________________________________________


А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


"18" лютого 2014 р. м. Сімферополь


Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.,

Суддів -Єлгазіної Л.П., Радіонова І.І.

при секретарі -Шемлей І.І.

за участю прокурора обвинуваченого захисника перекладача Сулейманової Д.Н. ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в дистанційному провадженні у м. Сімферополі кримінальне провадження № 103/4229/13-к відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Ахтубинськ, Астраханської області РФ, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:


В апеляційних скаргах обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_8 просили вирок Бахчисарайського районного суду АР Крим від 18 листопада 2013 року скасувати і закрити кримінальне провадження у зв'язку з недоведеністю вини обвинуваченого.

Вироком Бахчисарайського районного суду АР Крим від 18 листопада 2013 року ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначене покарання у виді 11 років позбавлення волі.


В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 мотивував свої доводи тим, що він не скоював інкримінованого йому в вину злочину, та зазначив, що кримінальне провадження ґрунтується лише на показаннях потерпілого ОСОБА_10

Апелянт посилається на те, що у нього не було мотиву для вбивства потерпілої, оскільки з ОСОБА_11 він не сварився, вона погано чула та не говорила, крім того, ОСОБА_10 у суді першої інстанції підтвердив, що не бачив, як обвинувачений наносив удари потерпілій.

Обвинувачений вказує на те, що прямих доказів його вини матеріали кримінального провадження не містять, а саме, на ножицях - знарядді вбивства, відсутні відбитки пальців рук ОСОБА_7, відсутні сліди крові потерпілої на його тілі та одягу .

Крім того, апелянт зазначає, що на стадії досудового розслідування не було перевірено причетність ОСОБА_10 до злочину, не проведено його особистого огляду, його одягу та взуття, не було відібрано змивів з пальців рук потерпілого.

Апелянт вважає, що ОСОБА_10 обмовляє його, оскільки саме він мав мотив на скоєння вбивства ОСОБА_11 - отримання спадщини померлої.

Обвинувачений звертає увагу на те, що він ознайомився з матеріалами кримінального провадження не у повному обсязі, оскільки не володіючи української мовою не зрозумів змісту ряду документів, та зазначає, що неодноразово подавав заяву до суду першої інстанції про надання йому послуги перекладача, допомога якого ОСОБА_7 так і не була надана, що вважає суттєвим порушенням його прав.


В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 мотивував свої доводи тим, що суд першої інстанції безпідставно притягнув ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, та зазначає, що судом не встановлено саме мотив скоєння обвинуваченим умисного вбивства потерпілої.

Захисник обвинуваченого вказує на те, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.


Згідно встановлених судом першої інстанції обставин, ОСОБА_7 25 червня 2013 року знаходячись в гостях в житловому будинку по АДРЕСА_2, в якому проживала загибла ОСОБА_11, сумісно з ОСОБА_10 та іншими особами вживав спиртні напої.

26 червня 2013 року, приблизно о 04-30 год. ОСОБА_7 знаходячись в житловому будинку по АДРЕСА_2, прокинувся і пішов в кімнату, де знаходилась ОСОБА_11 і на ґрунті п'янства, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою вбивства ОСОБА_11 особи похилого віку, схопив її за шию руками та стягнув її з ліжка на підлогу, після чого схопив ножиці, які знаходились у кімнаті і почав умисно наносити ними множинні удари в область голови, шиї та стегон, після чого став наносити численні удари ногами по голові та тулубу потерпілої. У цей час племінник ОСОБА_11 - ОСОБА_10, який перебував у сусідній кімнаті, прокинувшись від шуму, забіг у кімнату і відтягнув ОСОБА_7 від ОСОБА_11, після чого викликав працівників швидкої допомоги, для надання ОСОБА_11 медичної допомоги, проте ОСОБА_11 від отриманих поранень та тілесних ушкоджень померла в машині швидкої медичної допомоги.


Заслухавши доповідача, , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника , які підтримали апеляційні скарги вислухавши прокурора який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Нормами ч. 3 ст. 42 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

Згідно ч. 1 ст. 68 КПК України, у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів, сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.96 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», згідно зі ст. 10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова. Виходячи з цього конституційного положення, судочинство в Україні має провадитися українською мовою. На виконання ч. 4 ст. 10 Конституції за клопотанням осіб, які беруть участь у розгляді справи, суд зобов'язаний застосувати при провадженні судочинства й іншу мову в порядку, визначеному законом.

Статтею 29 частиною 3 встановлено, що слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють користуючись у разі необхідності послугами перекладача.


Вказаних вимог закону у даному кримінальному провадженні судом першої інстанції дотримано не було.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, обвинуваченим неодноразово заявлялось клопотання про надання йому послуг перекладача, оскільки його рідною мовою є російська, а українську мову він взагалі не розуміє.


Прослуховуванням аудіо- запису судового засідання суду першої інстанції від 02.10.2013 року встановлено, що судом було задоволено клопотання ОСОБА_7 про надання йому послуг перекладача та оголошено перерву для залучення відповідного фахівця.

Однак, у судове засідання від 09.10.2013 року перекладача залучено не було, а судом знов вирішувалось питання чи дійсно обвинувачений потребує послуг перекладача, чи можливо продовжити судовий розгляд за умов, що переклад ОСОБА_7 буде здійснювати його захисник, в компетентності якого як перекладача суд, відповідно до ч. 4 ст. 68 КПК України, не пересвідчився.

Крім того, що судом першої інстанції дане кримінальне провадження розглянуто за відсутності перекладача.

Обвинуваченому, всупереч вимогам ч. 4 ст. 29 КПК України, якою встановлено, що судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження у перекладі на їхню рідню або іншу мову, якою вони володіють, не було вручено копії вироку на його рідній мові.

Судом також не було прийнято відповідних процесуальних рішень, щодо заяви обвинуваченого про його забезпечення перекладачем при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження.


Судом не було дотримано загальних засад здіснення правосуддя встановлених як українським, так і міжнародним законодавством.


Відповідно до п. »е» ч. 3 статті 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право якщо він не розуміє мову, яка використовується у суді, або не розмовляє нею, - отримувати безоплатну допомогу перекладача.


Отже, здійснення даного судового провадження за відсутністю перекладача є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.


За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що при наявності зазначеного вище порушення вимог кримінально-процесуального закону, вирок суду не може визнаватись законним та обґрунтованим, а тому апеляції обвинуваченого та його захисника підлягають частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню із направленням справи на новий розгляд у суді першої інстанції.

Оскільки вирок суду першої інстанції ухвалено з порушенням вимог кримінально- процесуального закону, апеляційний суд позбавлений законних підстав дати оцінку доказам по справі . які покладені в основу вироку.

При новому розгляді кримінального провадження суду першої інстанції необхідно врахувати вказані в ухвалі недоліки, ретельно перевірити і дати оцінку доводам апелянтів, більш ретельно перевірити встановлені досудовим розслідуванням обставини справи, дослідити усі матеріали справи у повному обсязі, надати їм належну оцінку у сукупності з усіма доказами по кримінальному провадженню та постановити законне і обґрунтоване рішення.



Керуючись ст. ст. 407, 409, 412, 415 КПК України, колегія суддів, -



У Х В А Л И Л А:


Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 на вирок Бахчисарайського районного суду АР Крим від 18 листопада 2013 року - задовольнити частково.

Вирок Бахчисарайського районного суду АР Крим від 18 листопада 2013 року відносно ОСОБА_7 - скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.


Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 залишити без змін - у виді тримання під вартою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення його судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.




С У Д Д І:



Трясун Ю.Р. Єлгазіна Л.П. Радіонов І.І.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація