№ справа:115/6803/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Романюк Євген Вікторович
№ провадження:11-кп/190/248/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Єлгазіна Л. П.
_________________________________________________________________________________
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" лютого 2013 р. м. Сімферополь
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.
Суддів -Єлгазіної Л.П., Радіонова І.І.
при секретарі -Шемлей І.І.
за участю прокурора обвинуваченого захисника Сулейманової Д.Н. ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в дистанційному судовому провадженні у м. Сімферополі кримінальне провадження № 115/6803/13-к відносно
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Наташино Сакського району АР Крим, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 20.04.2007 року Сакським міськрайонним судом АР Крим за ч. 2 ст. 162 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 21.07.2008 року Сакським міськрайонним судом АР Крим за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 20.07.2012 року за відбуттям строку покарання; за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 263 КК України,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 263 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
вироком Сакського міськрайонного суду АР Крим від 27 грудня 2013 року ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 263 КК України, та йому призначене покарання:
- за ч. 2 ст. 121 КК України у виді 7 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 125 КК України у виді 1 року обмеження волі;
- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 років позбавлення волі;
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання ОСОБА_7 у виді 7 років позбавлення волі.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, зберігання, носіння та використання вогнепальної зброї і боєприпасів, у травні 2013 року у приміщенні гаражу, розташованому на території будинку АДРЕСА_1, саморобним способом виготовив конструкцію для виробництва пострілів, яку зберігав у приміщенні вказаного гаражу до 15.11.2013 року, коли в період часу з 15-00 год. до 16-00 год. працівниками міліції в ході огляду території будинку АДРЕСА_1, у приміщенні гаражу виявлено та вилучено предмет, який згідно висновку судово-балістичної експертизи № 5/554 від 19.11.2013 року, є нестандартною, одноствольною, гладкоствольною, дульно зарядною (шомпольною) вогнепальною зброєю, виготовленою саморобним способом, конструкція якої призначена для здійснення пострілів роздільним спорядженням з використанням порохового заряду до 10 мм, для здійснення пострілів придатний, який ОСОБА_7 незаконно виготовив та зберігав за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу.
Крім того, ОСОБА_7 03.10.2013 року близько 15-25 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись під навісом на території будинку АДРЕСА_1, під час сварки зі своєю співмешканкою ОСОБА_9, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, навмисно наніс їй множинні удари кулаками обох рук в область обличчя, тулуба, задавши потерпілій ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Крім того, ОСОБА_7 продовжуючи свої злочинні дії, після спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9, 03.10.2013 року близько 15-30 год., знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи під навісом на території будинку АДРЕСА_1, підійшов до свого батька ОСОБА_10, який в свою чергу вступився за ОСОБА_9, та навмисно почав наносити кулаками обох рук множинні удари в область тулуба, обличчя потерпілого ОСОБА_10, від чого потерпілий впав, вдарившись головою об бетону поверхню і втратив свідомість, таким чином, навмисно заподіявши потерпілому ОСОБА_10 тяжкі тілесні ушкодження , які стали безпосередньою причиною смерті ОСОБА_10
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї обвинувачений ОСОБА_7 просив вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий, яким виправдати його у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, призначивши йому покарання, яке відповідає злочинам, скоєним обвинуваченим.
Свої доводи апелянт мотивував тим, що наміру на завдання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10, яки спричинили смерть потерпілого, він не мав, та доказів цього матеріали кримінального провадження не містять.
Обвинувачений вказує на те, що не бажав настання смерті потерпілого, а лише бажав уникнути втручання ОСОБА_10 у його конфлікт з ОСОБА_9, тому він вважає, що його протиправно та несправедливо звинувачено у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що на його утриманні знаходяться троє неповнолітніх дітей.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Обставини, встановлені вироком щодо скоєних ОСОБА_7 правопорушень, передбачених . ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 263 КК України сторонами не оспорені і відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України апеляційним судом не переглядались.
У відповідності до вимог ст..370,373 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, судове рішення не може грунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
При ухваленні вироку про винуватість ОСОБА_7, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, цих вимог закону судом першої інстанції не дотримано.
Доводи обвинуваченого про те, що його необґрунтовано та неправомірно звинувачено у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, підтверджуються перевіркою всіх обставин кримінального провадження, та спростовуються доказами, здобутими в ході досудового розслідування і неналежно дослідженими в судовому засіданні.
Так, обвинувачений ОСОБА_7, не заперечуючи факт спричинення ним потерпілому ОСОБА_10 зазначених тілесних ушкоджень, але не визнавши своєї вини у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що 03.10.2013 року під час його конфлікту з ОСОБА_9, його батько-ОСОБА_10 втрутився у їхній конфлікт, намагаючись припинити побиття ОСОБА_7 ОСОБА_9, на що обвинувачений наніс близько 10 ударів руками по ногам та по рукам потерпілого, від чого ОСОБА_10 втратив рівновагу, та присів, а коли ОСОБА_10 підвівся, обвинувачений вдарив його носком правої ноги в груди, від чого потерпілий похитнувся та похилився, після чого вдарив ОСОБА_10 носком правої ноги в ліву бокову область голови, після чого ОСОБА_10 впав спиною вниз та вдарився потилицею об бетонне покриття, від чого потерпілий почав втрачати свідомість, тоді обвинувачений разом з ОСОБА_9 занесли ОСОБА_10 у будинок і поклали його на ліжко, обвинувачений зазначив, що наміру на завдання тяжких тілесних ушкоджень він не мав та не бажав настання смерті ОСОБА_10
Пред,явлене обвинувачення ОСОБА_7 органом досудового розслідування , яке міститься на аркуші 4 , 3 абзац зверху не співпадає з обставинами справи встановленими при судовому розгляді, що судом першої інстанції залишено поза уваги.
Суд першої інстанції поклав в основу вироку серед інших доказів вини обвинуваченого, як: показання допитаного у судовому засіданні судмедексперта Сакського відділення СМЕ ОСОБА_12, який показав, що в ході проведення ним, судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10, у нього були виявлені легкі тілесні ушкодження в області грудей і рук, які утворились від дій тупих предметів, не виключено - від ударів руками, а також численні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення в області обличчя і голови ОСОБА_10, які утворились від дії тупих предметів, не виключено - від ударів руками, а також, не виключено - від падіння на тверду поверхню, та зазначив, що причиною смерті ОСОБА_10 стала закрита черепно-мозкова травма, яка супроводжувалась переломом зводу черепа, та інші докази наведені у вироку.
Так , за змістом ст..356 КПК України суд має право викликати та допитати під час судового розгляду експерта для роз,яснення висновку.
Показання експерта не можуть замінити висновок, вони отримуються лише з метою роз,яснення або уточнення даного ним висновку і поза висновком самостійного доказового значення не мають
Згідно з висновком судово - медичної експертизи №125 ( а.с.82 -84 матеріалів кримінального провадження) зазначено, що при дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження:
а) в області голови - крововилив у щелепній області справа з розповсюдженням на щочну область, крововиливи в області нижньої щелепи справа, крововиливи у м,які тканини в потиличній частині горлови з розповсюдженням на ліву височну область ; лінейней перелом звода черепа зліва; субдуральна гематома в лобно - височній області справа з розповсюдженням на потиличну область і на область основанія головного мозку ( об,ємом близько 100 мл), крововиливи під м,які мозкові оболочки у височній області правого та лівого полу шарій головного мозку, в області ствола головного мозку, очаг забою мозку лівої височної області.
Тілесні ушкодження голови були отримані потерпілим за життя , не менше ніж за сутки до часу настання смерті, що підтверджено судово- гістологічними дослідженнями.
Індивідуальні особливості травмующих предметів на вказаних ушкодженнях не відобразилися.
Всі тілесні ушкодження в області голови потерпілого знаходяться у прямому причинно - наслідковому зв,язку зі смертю і відностяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як опарних для життя у момент спричинення.
Причиною смерті ОСОБА_10 стала закрита черпно - мозкова травма, яка супроводжувалася переломом свода черепа, субдуральною гематомою, яка ускладнилася здавленням тканини головного мозку.
Так, відповідно з наведеним висновком, експерт не надав відповіді органу досудового розслідування щодо механізму отриманих потерпілим тілесних ушкоджень.
А саме, які тілесні ушкодження спричинені потерпілому від дії рук ( кулаків) обвинуваченого. А які від падіння тіла об бетонне покриття. І які саме з тілесних ушкоджень викликали смерть потерпілого.
Ні суд , ні орган досудового розслідування не проводили додаткових експертиз щодо встановлення причини смерті ОСОБА_10 залежно від механізму отриманих травм. При розгляді справи в апеляційному суді сторони кримінального провадження також не заявляли клопотання про призначення експертизи.
Разом з тим, суд допитав медичного експерта Сакського відділення СМЕ ОСОБА_12, який показав, що в ході проведення ним, судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10, у нього були виявлені легкі тілесні ушкодження в області грудей і рук, які утворились від дій тупих предметів, не виключено - від ударів руками, а також численні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення в області обличчя і голови ОСОБА_10, які утворились від дії тупих предметів, не виключено - від ударів руками, а також, не виключено - від падіння на тверду поверхню, та зазначив, що причиною смерті ОСОБА_10 стала закрита черепно-мозкова травма, яка супроводжувалась переломом зводу черепа. При цьому експерту ставилися такі питання, які виходили за коло питань, які були предметом експертного дослідження.
Експерт не виключає можливості причини настання смерті потерпілого ОСОБА_10 від падіння на тверду поверхню, і суд безпідставно не врахував ці покази медичного експерта з цього питання у передбачений кримінально процесуальним законом спосіб.
Обвинувачений категорично заперечує свою причетність до заподіяння потерпілому умисних тілесних ушкоджень, які спричинили його смерть , а судом не встановлено механізму їх утворення, що унеможливлює кваліфікацію його дій за чс.2 ст. 121 КК України..
Доводи обвинуваченого про те, що він не мав наміру на завдання тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, колегія суддів вважає обґрунтованими
На підставі викладених доказів, колегія суддів дійшла висновку про те, що, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обсяг і доведеность вини ОСОБА_7, та помилково кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
У зв,язку з наведеним дії обвинуваченого ОСОБА_7, в частині визнання його винним за ч.2 ст.121 КК України , на думку колегії суддів слід перекваліфікувати на ч.1 ст.119 КК України як вбивство через необережність.
Таким чином, допущені судом порушення кримінально - процесуального закону є істотними, і є підставою для зміни судового рішення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Вирок Сакського міськрайонного суду АР Крим від 27 грудня 2013 року у відношенні ОСОБА_7 змінити в частині визнання його винним за ч.2 ст.121 КК України , перекваліфікувати його дії з ч.2 ст.121 КК України на ч.1 ст.119 КК України і призначити йому покарання за ч.1 ст.119 КК України у виді п,яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Сакського міськрайонного суду АР Крим від 27 грудня 2013 року за ч.2 ст.125 КК України та ч.1 ст.263 КК України більш суворим, призначеним Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 18 лютого 2014 року у виді п,яти років позбавлення волі, остаточно призначити покарання ОСОБА_7 у виді п,яти років позбавлення волі.
В решті Вирок Сакського міськрайонного суду АР Крим від 27 грудня 2013 року- залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення його судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
С У Д Д І:
Трясун Ю.Р. Єлгазіна Л.П. Радіонов І.І.