РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 110/4187/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Литвиненко В.П.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Кірюхіна М. А.
РІШЕННЯ
"12" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКірюхіної М.А.,
СуддівБерзіньш В.С., Руснак А.П.,
При секретаріРижих М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Красноперекопської міської ради до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Красноперекопської міської ради на рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 18 листопада 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2013 року Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Красноперекопської міської ради звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1, яка обслуговується та знаходиться на балансі КП ЖЕО. Проте, відповідачка не своєчасно сплачує за надані позивачем послуги, внаслідок чого станом на 01.03.2011 року в неї утворилась заборгованість в розмірі 2332,30 грн.
Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 18 листопада 2013 року позов КП «ЖЕО» Красноперекопської міської ради задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Красноперекопської міської ради заборгованість в сумі 295,11 грн., судові витрати в сумі 29,03 грн., а всього 324,14 грн.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що воно незаконне та необґрунтоване.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості, а відповідачкою заявлено письмове клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням вимог матеріального та процесуального закону, що призвело до неправильного вирішення спору.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що ОСОБА_6 є власницею квартири АДРЕСА_1, а позивач є балансоутримувачем даного будинку та надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території.
Між сторонами 01 січня 2010 року укладено договір про надання таких послуг.
Особистим рахунком, відкритим по вказаній квартирі підтверджується, що у зв'язку з тим, що відповідачка не в повному обсязі сплачувала надані послуги, станом на 01 березня 2011 року у неї виникла заборгованість в сумі 2332,30 грн., у тому числі за період з 01 березня 2008 року - 1612,64 грн., а за період з 01 січня 2006 року до 01 березня 2008 року - 719,66 грн.
З особистого рахунку також вбачається, що на протязі цього часу відповідачка періодично сплачувала вартість послуг. Так, з нарахованої у 2006 році суми 447,40 грн. відповідачкою оплачено 191,86 грн., у 2007 році - з 564,08 грн. нею оплачено 164,66 грн., у 2008 році - оплачено 48,22 грн., у 2009 році - оплачено 115,94 грн., у 2010 році - оплачено 231,88 грн.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач звертався до Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим із заявою про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за спожиті послуги в порядку наказного провадження, за результатами розгляду якої 29 березня 2011 року судом було видано судовий наказ, який було скасовано ухвалою того ж суду від 05 квітня 2013 року.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу, пред'явлення особою до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Таким чином, в даному випадку перебіг позовної давності був перерваний як визнанням відповідачкою свого боргу, що підтверджується частковою оплатою наданих послуг, та у зв'язку з поданням заяви про видачу судового наказу та його виданням на підставі поданої заяви, тобто проведення стягнення в порядку наказного провадження, що передбачено розділом II ЦПК України.
На зазначену обставину справи та положення закону суд першої інстанції при вирішенні спору уваги не звернув.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду за захистом своїх прав по заборгованості, яка виникла за період з січня 2006 року до березня 2011 року в сумі - 2332,30 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне в межах своїх повноважень на підставі п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 309 ЦПК України скасувати рішення суду і ухвалити нове про часткове задоволення позову КП «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Красноперекопської міської ради.
Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З огляду на викладене, на користь позивача підлягає стягненню оплачений ним судовий збір в сумі 229,40 грн.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303,304, 307, 309, 314, 316, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Красноперекопської міської ради задовольнити.
Рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 18 листопада 2013 року скасувати.
Позов Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Красноперекопської міської ради до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Красноперекопської міської ради заборгованість в сумі 2332,30 грн. та судові витрати по справі в сумі 229, 40 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.
Судді: