РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 2/121/42/13Головуючий суду першої інстанції:Кулєшова О.І.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Кірюхіна М. А.
РІШЕННЯ
"08" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКірюхіної М.А.,
СуддівБерзіньш В.С., Руснак А.П.,
При секретаріРижих М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, визнання договору укладеним,
ВСТАНОВИЛА:
05 грудня 2013 року відповідачі по справі звернулись до суду апеляційної інстанції з заявами про ухвалення додаткового рішення по даній цивільній справі, які мотивовані тим, що по справі апеляційним судом ухвалено нове рішення, яким рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 11 червня 2013 року скасовано, в задоволенні позову Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору про надання комунальних послуг відмовлено. Стягнуто зі ОСОБА_7 на користь Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» заборгованість за комунальні послуги за період з 01 березня 2010 року по 31 жовтня 2011 року в сумі 1408,47 грн., а також 3 відсотки річних в сумі 70,40 грн. та суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів - 18,30 грн. В іншій частині позову про стягнення заборгованості - відмовлено. Стягнуто зі ОСОБА_7 на користь Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» судовий збір в розмірі 114,70 грн. Разом з тим, судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи не вирішено питання про стягнення судових витрат та витрат, пов'язаних с проведенням експертизи, які понесли відповідачі.
Вислухавши представника ПП «СК «Комфорт», дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення понесених заявниками витрат відсутні.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
При цьому стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати (ст. 88 ЦПК України). Склад та розмір судових витрат входить до предмету доказування у справі.
Згідно ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема входять витрати сторін на правову допомогу, проведення експертиз.
Звертаючись до суду із заявою про стягнення судових витрат, заявники посилаються на те, що судом апеляційної інстанції не прийняті до уваги понесені ними витрати на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Ялтинського міського суду від 21 січня 2012 року в сумі 160,95 грн. та 107,30 грн., судового збору за подачу касаційної скарги на це ж рішення та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 09 квітня 2013 року в сумі 112, 67 грн. та 112,67 грн., за подачу апеляційної скарги на рішення Ялтинського міського суду від 11 червня 2013 року в сумі 86,03 грн. та 86,03 грн., та судовий збір за електронну копію технічного запису 15 грн. Також заявники просили розподілити судові витрати на правову допомогу 400 грн. і витрати на проведення судово - економічної експертизи - 3583,84 грн. Всього ОСОБА_7 просила стягнути на свою користь 3809 грн., - пропорційно до задоволених позовних вимог, а ОСОБА_6 просив стягнути всі понесені ним витрати - 3904, 84 грн.
Як вбачається з матеріалів справи у позові ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до ПП СК «Комфорт» про зобов'язання укласти договір відмовлено рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 27 січня 2012 року, яке переглядалося за їх апеляційною скаргою та залишено без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 09 квітня 2012 року. Вказані судові рішення в частині цих позовних вимог залишені без змін ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04 липня 2012 року.
Таким чином, підстав, передбачених ст. 88 ЦПК України, для стягнення на їх користь витрат, понесених на оплату апеляційної та касаційної скарги, немає.
Що стосується витрат на проведення судово - економічної експертизи, то даною експертизою підтверджено наявність їх заборгованості за комунальні послуги, надані ПП СК «Комфорт», але зазначені висновки не бралися судом до уваги як належний доказ по справі, оскільки рішенням суду стягнена сума заборгованості за період з 01 березня 2010 року, обчислена судом як різниця між сумами нарахування за цей період та фактично сплаченими сумами.
Разом з тим, даною експертизою підтверджена правильність нарахувань за надання послуг з опалення та постачання теплої води, зроблених ПП СК «Комфорт» за період спору, тоді як відповідачі оспорювали суму заборгованості з підстав ненадання цих послуг.
Таким чином, доводи відповідачів висновком судової експертизи не підтвердились, і підстав для розподілу даних витрат також немає.
Колегія суддів не вбачає підстав для стягнення на користь заявників понесених ними витрат на правову допомогу, з огляду на наведене.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, відповідно до яких в цивільних справах граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з правовою допомогою сторін, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється, виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Між тим, всіх необхідних документів суду не надано, відтак підстави для стягнення витрат на правову допомогу відсутні.
Керуючись ст.88,214,220 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
У стягненні судових витрат з ПП «Сервісна компанія «Комфорт» на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Судді: