УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 115/2191/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Ісламгулова О.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Кірюхіна М. А.
"05" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКірюхіної М.А.,
СуддівБерзіньш В.С., Руснак А.П.,
При секретаріРижих М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом громадської організації «МІСТЕПС» в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ПАТ «Державний ощадний банк України» про відшкодування матеріальної шкоди,
за апеляційною скаргою громадської організації «МІСТЕПС» в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 02 серпня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2013 року громадська організація «МІСТЕПС» в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 945000 грн., яка була спричинена незаконним користуванням приміщеннями АДРЕСА_1 яка на праві власності належить ОСОБА_6
Позовні вимоги мотивовані тим, що вказане приміщення належить їй на праві власності. Відповідач без її згоди, без укладення будь-яких договорів незаконно займає вказані приміщення під філію банку, не зважаючи на рішення суду про його зобов'язання звільнити приміщення та листи позивачки з пропозицією укласти договір. До цього часу рішення суду не виконане. Враховуючи, що відповідач займає приміщення з 06 вересня 2010 року та використовує його у комерційних цілях, для отримання прибутку, позивачка просить стягнути по 1000 грн. за кожен день користування приміщеннями за 945 днів, що за весь період складає суму в розмірі 945000 грн.
Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 02 серпня 2013 року в задоволенні позову громадської організації «МІСТЕПС» в інтересах ОСОБА_7 відмовлено.
Додатковим рішенням того ж суду від 20 грудня 2013 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_6
На рішення суду громадська організація «МІСТЕПС» в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій ставлять питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить її відхилити, а рішення суду залишити без змін як законне та обґрунтоване.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга від імені ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню. Що стосується апеляційної скарги від імені громадської організації «МІСТЕПС» в інтересах ОСОБА_7 то апеляційне провадження за скаргою в цій частині підлягає закриттю.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та необґрунтованості. При цьому визнав встановленим, що позивачкою не доведено ані причинний зв'язок між діями відповідача та настанням матеріальної шкоди, ані вартості матеріальної шкоди.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи і вимогам закону.
Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом норм процесуального права при розгляді позову громадської організації «МІСТЕПС» в інтересах ОСОБА_7 з огляду на наступне.
01 січня 2013 року введено в дію Закон України «Про громадські об'єднання», а Закон України «Про об'єднання громадян», відповідно, втратив чинність.
Статтею 20 Закону України «Про об'єднання громадян» було передбачено право об'єднання громадян представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах.
Проте, зазначений Закон на час подачі апеляційної скарги є нечинним.
Статтею 21 Закону України «Про громадські об'єднання» передбачено, що для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право, в тому числі, звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, її посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.
Таким чином, на час здійснення процесуальної дії (подання апеляційної скарги) чинним Законом не передбачено право громадських об'єднань на звернення до суду з представлення і захисту інтересів своїх членів (учасників).
Частина 1 ст. 40 ЦПК України передбачає, що представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю фізичної особи; довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Громадська організація «МІСТЕПС» є організацією, а нормами ЦПК України не передбачено право юридичних осіб представляти інтереси фізичних осіб при розгляді цивільних справ.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 121 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Оскільки суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув ані на стадії прийняття заяви, ані на стадії попереднього та судового розгляду, то провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.
З цих же підстав підлягає закриттю апеляційне провадження в частині скарги, поданої від імені громадської організації, по якій ухвалою від 27 серпня 2013 року помилково було відкрите апеляційне провадження.
Що стосується висновків суду в частині позову ОСОБА_6, то вони відповідають обставинам справи та положенням закону.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_6 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 24 грудня 2011 року, набула право власності на 40/1000 часток літ. «А» - адміністративної будівлі, що складається з приміщення НОМЕР_1 площею 32,7 кв.м. та приміщення НОМЕР_2 площею 8,2 кв.м. Вказане нерухоме майно розташовано за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до ч. 4 ст. 386 ЦК України власник майна має право на відшкодування матеріальної шкоди.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. У ч. 3 ст. 61 ЦПК України зазначено, що обставини,
встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 20 липня 2012 року у справі за позовом громадської організації НТСА «МІСТЕПС» в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ПАТ «Державний ощадний банк України» про усунення порушень права власності, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 29 жовтня 2012 року, встановлено, що зазначене приміщення займає відповідач для розміщення безбалансового відділення банку. Цим же рішенням суду позов задоволено, зобов'язано відповідача усунути перешкоди в користуванні спірним приміщенням шляхом звільнення приміщення від обладнання та повернення ключів від приміщень.
Тобто, між сторонами фактично склалися відносини із набуття та збереження майна без достатньої правової підстави, які регулюються ст. 1212 - 1214 ЦК України.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Зазначені положення ст.1212 ЦК України є загальними щодо спеціальних, передбачених, зокрема, гл. 82 ЦК України.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду, яка була заподіяна їй протиправними діями відповідача - самовільним зайняттям належного їй на праві власності приміщення, при цьому вартість спричиненої шкоди визначила як вартість орендної плати за один день користування спірним приміщенням - 1000 грн. за один день.
Доказів того, що вона укладала якісь договори, чи досягла якихось домовленостей щодо здачі в оренду спірного приміщення з іншими особами за вказану суму, позивачка не надала.
Матеріальна шкода виражається у зменшенні майна особи в результаті порушення належного їй майнового права, яке охороняється законом та має певну економічну цінність і виражається в грошовому вимірнику.
Проте, всупереч приписам ст.10, 60 ЦПК України позивачка не довела, що діями відповідача їй спричинена зазначена нею шкода, а відтак висновки суду першої інстанції про недоведеність позову є вірними.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі ст.212 ЦПК України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303,304, 307, 308, 314, 315, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ухвалила:
Апеляційне провадження за скаргою громадської організації «МІСТЕПС» в інтересах ОСОБА_7 закрити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 02 серпня 2013 року в частині позову ОСОБА_6 залишити без змін.
Це ж рішення суду в частині позову громадської організації «МІСТЕПС» в інтересах ОСОБА_7 скасувати. Провадження у справі в цій частині закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: