УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 121/10074/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Веденмеєр М.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Кірюхіна М. А.
"12" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Кірюхіної М.А.,
СуддівБерзіньш В.С., Руснак А.П.,
При секретарі Рижих М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання договору підряду, стягнення матеріальної шкоди, визнання недійсними актів виконаних робіт, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення суми заборгованості за договором підряду,
за апеляційною скаргою ВДВС Ялтинського міського управління юстиції АР Крим на ухвалу Ялтинського міського суду АР Крим від 10 грудня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2013 року ВДВС звернувся до суду з заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення Апеляційного суду АР Крим від 28 лютого 2013 року.
Заява мотивована тим, що в ході примусового виконання рішення суду державним виконавцем встановлено належність боржнику на праві власності ? частки квартири АДРЕСА_1 Проте, у зазначеній квартирі проживає малолітня дитина, у зв'язку з чим заявник звернувся до комітету з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Ялтинської міської ради. Відповідно до виписки з протоколу засідання зазначеної комісії було відмовлено в примусовій реалізації ? частки спірної квартири. З огляду на викладене, заявник змушений звернутися до суду з даною заявою.
Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 10 грудня 2013 року заяву ВДВС Ялтинського міського управління юстиції АР Крим про встановлення способу та порядку виконання рішення Апеляційного суду АР Крим від 28 лютого 2013 року по даній цивільній справі залишено без задоволення.
На ухвалу суду ВДВС подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування та ухвалення нового судового рішення про задоволення заяви про встановлення способу та порядку виконання судового рішення, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що доводи ВДВС є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з огляду на вимоги ст.373 ЦПК України.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти передбачення судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, що раніше встановлено судом. Зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні суду форми виконання: майнової на грошову або навпаки - грошової на майнову, тобто у двох випадках: за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Якщо у відповідача відсутні кошти або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, то немає підстав змінювати спосіб виконання рішення і звертати стягнення на конкретне майно, оскільки у цьому випадку діють загальні правила Закону України «Про виконавче провадження».
Судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2012 року позов ОСОБА_6 задоволено. Договір підряду будівництва житлового будинку, укладений 28.03.2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - розірвано. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 у рахунок відшкодування збитків 358181 грн., безпідставно набуті гроші в сумі 1308270, 70 грн., судові витрати в сумі 7439 грн., а всього 1673890,70 грн. Визнано недійсними акти № 1, 2, 3 прийомки виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року, складених та підписаних тільки ОСОБА_7 у підтвердження об'ємів, строків та вартості виконаних ним робіт по будівництву жилого будинку та господарчих будівель за адресою: АДРЕСА_1. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення суми заборгованості за договором підряду відмовлено.
Наступним рішенням Апеляційного суду АР Крим від 28 лютого 2013 року, яке ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2013 року залишено без змін, зменшено суму стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 безпідставно набутих грошей з 1308270,70 грн. до 369523 грн. та судових витрат з 7439 грн. до 3243,40 грн., зменшивши загальну суму стягнення до 730947,40 грн.
На примусовому виконанні у ВДВС Ялтинського міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист №2/0124/29/2012, за яким державним виконавцем відкрито виконавче провадження.
Під час проведення виконавчих дій ВДВС встановлено, що боржнику ОСОБА_7 належить на праві власності ? частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
На вказане майно державним виконавцем накладено арешт.
Між тим, державним виконавцем також встановлено, що у вищевказаній квартирі проживає неповнолітня дитина - ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку з встановленим ВДВС 14.10.2013 року на адресу служби у справах дітей була направлена заява щодо надання згоди на реалізацію нерухомого майна належного боржнику.
08.11.2013 року на адресу ВДВС надійшов витяг з протоколу №9 засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 30.10.2013 року згідно до якого було відмовлено в примусовій реалізації ? частки квартири АДРЕСА_1 на підставі ч.1,2,3,4 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту безпритульних громадян та безпритульних дітей».
Відповідно до положень ст. 373 ЦПК України під порядком виконання рішення слід розуміти визначену законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також прав і обов'язків суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Поняття заміни способу виконання рішення випливає із ст. 16 ЦК України, в якій йдеться про можливі способи захисту цивільних прав та інтересів.
Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника.
Відповідно до ч. 1 вказаної статті звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
Підпунктом 5.1.1. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Проте, всі вищенаведені дії державний виконавець вчиняє відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» у межах своєї компетенції.
Разом з тим, ані стягувач, ані державний виконавець не оскаржили відмову комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Ялтинської міської ради про недоцільність реалізації майна боржника.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення вищевказаної заяви, а тому підстав для скасування ухвали суду немає.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону про підсудність, передбачених ЦПК України, а тому підстав для скасування ухвали суду немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 315, 317, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ВДВС Ялтинського міського управління юстиції АР Крим відхилити.
Ухвалу Ялтинського міського суду АР Крим від 10 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: