УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 124/6117/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Федоренко Е.Р.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Кірюхіна М. А.

"05" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКірюхіної М.А.,

СуддівБерзіньш В.С., Руснак А.П.,

При секретаріРижих М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа: ОСОБА_8, про усунення перешкод у користуванні власністю,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_9 на рішення Центрального районного суду м.Сімферополя АР Крим від 01 листопада 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, третя особа: ОСОБА_8, про усунення перешкод у користуванні власністю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачка самовільно прибудувала прибудову із дерева до будинку АДРЕСА_1, крім того, 20.07.2013 року був переритий двір, зруйновано покриття спільного двору, прокладені каналізаційні труби в вигрібну яму, вириту поряд з колодязем з питною водою. Раніше також самовільно була вирита вигрібна яма біля колодязю із водою, збудована баня і літній душ, вночі була перерита земельна ділянка, користувачем якої є позивач. У колодязі позивача без його згоди була встановлена насосна станція з шлангами, що постійно знаходяться у колодязі. На зауваження позивача відповідачка не реагує. Самовільно збудована прибудова порушує проектну цілісність будинку літ. «А», порушує права інших співвласників будинку. Самовільно вириті помийні ями створюють антисанітарію. Зруйноване покриття двору, каміння розкидані скрізь порушують права інших співвласників будинку АДРЕСА_1, створюють перешкоди у користуванні колодязем з питною водою.

Рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя АР Крим від 01 листопада 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

На зазначене судове рішення позивач та його представник подали апеляційну скаргу, в якій ставлять питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності. При цьому, визнав встановленим, що порушення відповідачкою прав позивача як власника частки будинку жодними доказами не підтверджено.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що сторони по справі є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1

Із матеріалів справи і пояснень позивача убачається, що його вимоги заявлені на підставі ст. 391 ЦК України з посиланням на те, що незаконні дії відповідачки, пов'язані з самовільним будівництвом прибудови до своєї частки домоволодіння, зайняттям колодязю, руйнуванням покриття двору тощо, порушують його права як власника належної йому частки домоволодіння.

При апеляційному перегляді справи представник позивача пояснила, що прибудова перешкоджає проходу на город та затіняє вікна третьої особи.

Між тим, зі схематичного плану, який знаходиться у технічному паспорті БТІ на домоволодіння, вбачається, що спірна прибудова літ. «а№» проходу не перешкоджає, між будовами достатньо місця для проходу.

Відсутні й докази того, що відповідачкою зруйновано покриття двору, зайнято колодязь.

Що стосується порушень прав та інтересів третьої особи, вона з позовом до суду з цього приводу не зверталась.

Таким чином, у даному випадку предметом доказування є порушення прав власника, які виявляються в перешкодах і незручностях користування його часткою житлового будинку, погіршенням його стану та інше.

Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано будь-яких належних доказів, які б підтверджували, що будь-які дії відповідачки перешкоджають позивачу у користуванні належною йому часткою житлового будинку на праві власності.

За таких обставин, виходячи з правил статті 391 ЦК України та встановивши при вирішенні спору, що позивачем не доведено порушень його прав щодо здійснення належного користування своїм майном, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог і правильно відмовив у задоволенні позову.

Всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України позивач не надав доказів, які б могли спростувати висновки викладені в рішенні суду першої інстанції.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідачкою ведеться самочинне будівництво без належного дозволу, без затвердженого проекту, без оформлення дозвільних документів на проведення будівельних робіт як на доказ, підтверджуючий порушення його прав як власника щодо належного користування своєю часткою житлового будинку, є безпідставним, оскільки сам по собі факт самочинного будівництва не може бути підставою для звернення іншої особи з позовом про знесення збудованого об'єкту без надання доказів про те, що таке будівництво порушує її права як власника щодо належного користування і розпорядження своїм майном.

У разі відсутності таких доказів у позивача як у власника щодо належного користування своїм майном, таке право на звернення до суду про знесення самочинного будівництва відповідно до правил ст. 376 ЦК України мають органи державної влади або місцевого самоврядування.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам наданим позивачкою згідно зі ст. ст. 10,60,212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.

Інші доводи апеляційної скарги не містять безумовних правових підстав для скасування рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303,307,308,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_9 відхилити.

Рішення Центрального районного суду м.Сімферополя АР Крим від 01 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: