УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 121/7168/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Берещанський Ю.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Кірюхіна М. А.
"15" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКірюхіної М.А.,
СуддівБерзіньш В.С., Руснак А.П.,
При секретаріРижих М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод в користуванні власністю та зобов'язання вчинити певні дії,
за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 12 листопада 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод в користуванні власністю та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у 1993 році разом зі своїм батьком ОСОБА_10 приватизували квартиру АДРЕСА_1. У1995 році ОСОБА_10 подарував, а ОСОБА_6 прийняв у дар ? частку квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_6 в 2004 році подарував по ? частки квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, а ? частку залишив у своїй власності. Відповідачі по справі перешкоджають позивачу користуватися вказаною квартирою, у зв'язку з чим позивач просить суду усунути перешкоди в користуванні власністю та вселити його до квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 12 листопада 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.Усунено ОСОБА_6 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1
Вселено ОСОБА_6 в квартиру АДРЕСА_1 Судові витрати залишено за позивачем.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в позові, посилаючись на те, що воно незаконне, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право власності охороняється законом і власник має право вільно користуватися своїм майном, однак відповідачі чинять позивачу перешкоди в користуванні належною йому часткою квартири.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач разом зі своїм батьком ОСОБА_10 приватизували квартиру АДРЕСА_1 по ? частці кожний на підставі свідоцтва №4174 про право власності на житло. 14 вересня 1995 року ОСОБА_10 подарував позивачу ? частку вищевказаної квартири, а останній в свою чергу прийняв дар. У 2004 році позивач подарував по ? частки спірної квартири відповідачці ОСОБА_7 та своїм дітям ОСОБА_9, ОСОБА_8 Таким чином, позивач на теперішній час є власником ? частки квартири АДРЕСА_1. Згоди щодо спільного користування квартирою АДРЕСА_1 між сторонами не досягнуто.
Реалізуючи своє право на захист, позивач 04.06.2013 року звертався до органів внутрішніх справ із заявою, в якій зазначав, що відповідачка ОСОБА_7 перешкоджає йому в користуванні спільною квартирою (а.с.28).
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Згідно до ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Стаття 41 Конституції України гарантує непорушність права власності.
З огляду на викладене, суд першої інстанції встановивши, що відповідачка ОСОБА_7 дійсно чинить позивачу перешкоди в користуванні його часткою спірної квартири, обгунтовано задовольнив позов ОСОБА_6 вселивши його в квартиру АДРЕСА_1.
Посилання відповідачки в апеляційній скарзі на те, що позивач фактично не користувався спірним житлом, не сплачував комунальні послуги, не ніс інших витрат, пов'язаних з утримання вказаного майна, що суперечить вимогам ст.322 ЦК України, тому його вселення є незаконним, колегія суддів відхиляє, оскільки наведене ґрунтуються на неправильному розумінні норм матеріального права.
Інших доводів апеляційна скарга відповідачки не містить.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі ст.212 ЦПК України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303,304, 307, 308, 314, 315, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 12 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: