СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
21 грудня 2006 року | Справа № 2-13/9633-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Заплави Л.М.,
Дугаренко О.В.,
за участю представників сторін:
прокурора: не з'явився,
позивача - Ялтинської міської Ради: Койков Д.Г., довіреність № 02.9-2/20 від 16.01.2006,
позивача - Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради: Койков Д.Г., довіреність № 02.9-2/19 від 16.01.2006,
відповідача: Заріцький В.В., директор,
Корнійчук Ю.В., довіреність № 753 від 21.12.2006,
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради та апеляційне подання прокурора міста Ялти на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 16.10.2006 у справі №2-13/9633-2006
за позовом прокурора міста Ялти (вул. Кірова, 18, місто Ялта, 98600)
в інтересах держави в особі Ялтинської міської Ради (пл. Радянська, 1, місто Ялта, 98600)
та в особі Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради (пл. Радянська, 1, місто Ялта, 98600)
до Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Заря" (вул. Октябрьська, 104, с.Первомайське, 96300)
про знесення самовільно збудований споруд та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
ВСТАНОВИВ:
Прокурор міста Ялта звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом в інтересах держави в особі Ялтинської міської Ради та Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради про зобов’язання Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Заря" знести самовільно збудовані споруди: залізобетонний монолітний фундамент неправильної форми 10х2 кв.м., залізні колони висотою приблизно 4 метри, які зварені між собою швелерами, які розташовано за адресою: район будинку № 2 по вул. Грибоєдова міста Ялти.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2006 (суддя Жукова А.І.) у справі № 2-13/9633-2006 у позові відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що торгівельний павільйон Закритого акціонерного товариства „Агрофірма „Заря” відноситься к тим спорудам, які підпадають під перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, а також тим, що судом не встановлено самовільного захоплення земельної ділянки.
Не погодившись з вказаним рішенням, Виконавчий комітет Ялтинської міської Ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, позов задовольнити.
Доводи скарги мотивовані тим, що рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Так, судом невірно застосовано Положення "Про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт", а саме: пункт 4 „Перелік будівельних робіт, на які не потрібен дозвіл”. Посилаючись на дану норму, суд застосував підпункт 4.9, вказуючи на правомірність дій відповідача. Однак, спеціалістами інспекції державного архітектурно-будівельного контролю УГА встановлено, що Закритим акціонерним товариством "Агрофірма "Заря" виконані будівельні роботи з пристроєм залізобетонних монолітних фундаментів неправильної форми. Даний факт також встановлений комплексною судово-будівельною експертизою та судово-землевпоряджувальною експертизою.
Крім того, експертизою встановлено суттєвий відступ від проекту. Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Також, експертом зроблений висновок, що відповідач провів будівництво торгового павільйону, а відповідно до пункту 2.6 Регіональних правил забудови, затверджених Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 241-3/02 від 18.09.2002 передбачено, що підставою для розміщення тимчасового об’єкту торгівлі та обслуговування, при установці якого вимагається виконання будівельних робіт, є дозвіл на виконання будівельних робіт.
На думку сторони, судом порушені норми процесуального права, а саме: норми статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, рівності усіх учасників судового процесу та змагальності. В порушення вказаних норм, суд прийняв рішення без урахування пояснень та заперечень на висновок експерту представника Ялтинської міської Ради. Більш детальніше доводи вказані у скарзі.
Також не погодившись з рішенням суду, прокурор міста Ялти звернувся з апеляційним поданням, в якому просить рішення скасувати, позов задовольнити.
На думку прокурора, рішення є незаконним та необґрунтованим. Так, суд прийняв до уваги лише висновок експерта № 1672 від 29.06.2006, який неправильно трактовував.
У висновку експерта відсутня відповідь на те, що на проведені забудовником будівельні роботи не потребується відповідний дозвіл інспекції ДАБК, і таким чином висновок суду про те, що торгівельний павільйон відповідача відноситься до тих споруд, на будівництво яких не вимагається дозвіл інспекції державного архітектурно-будівельного контролю УГА міста Ялти, є немотивованим, безпідставним, таким, якій не відповідає матеріалам справи та суперечить діючому законодавству.
У даному випадку будівництво торгівельного павільйону повинно вестися відповідно до розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю „Ялтапроект” та узгодженому інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю проекту. Дане твердження також знайшло своє відображення в ухвалі Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.10.2006 у справі № 2-22/12052-2006А за позовом прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Управління головного архітектора Ялтинської міської Ради до Закритого акціонерного товариства „Агрофірма „Заря” про стягнення 850 грн.
Разом з тим, судом в оскаржуваному рішенні взагалі нічого не вказано з приводу доказів та пояснень, наданих позивачем. Оцінка цім доводам судом не дана.
Таким чином, судом порушено абз. 2 пункту 4 Роз’яснення Вищого Арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 „Про судове рішення”, відповідно до якого, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 змінено склад судової колегії, суддю Латиніна О.А. замінено на суддю Маслову З.Д.
Судове засідання було відкладеним з 11.12.2006 на 21.12.2006.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.12.2006 змінено склад судової колегії, суддю Маслову З.Д. замінено на суддю Дугаренко О.В.
Повторно, відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України розглянувши справу, судова колегія встановила таке.
Рішенням Ялтинської міської Ради № 216 від 11.01.2005 затверджений проект відводу для надання в оренду Закритому акціонерному товариству „Агрофірма „Заря” земельної ділянки в районі будинку № 2 по вул. Грибоєдова в місті Ялта для розміщення та обслуговування торгівельного павільйону.
18.02.2005 між Ялтинською міською Радою та Закритим акціонерним товариством „Агрофірма „Заря” укладений договір оренди земельної ділянки для розміщення та обслуговування торгівельного павільйону загальною площею 0,01 га в районі будинку № 2 по вул. Грибоєдова в місті Ялта терміном на 5 років.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга та апеляційне подання не підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування" № 280/97-ВР від 21.05.1997 міська Рада є органом місцевого самоврядування, який діє по принципу розподілу повноважень у порядку, визначеному діючим законодавством.
Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України розпоряджаються землею органи місцевого самоврядування та органи державної влади, які у межах своїх повноважень передають землі у власність або надають у користування або вилучають їх.
Стаття 125 Земельного кодексу України передбачає, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Згідно з пунктом 4 статті 24 Закону України „Про планування і забудову території” № 1699-III від 20.04.2000 у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.
Статтею 29 вказаного Закону України передбачений перелік будівельних робіт на здійснення яких не вимагається дозвіл інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Даний перелік визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.
Згідно з Положенням „Про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт”, затвердженим наказом Державного будівництва України від 05.12.2000 № 273 к переліку робіт, на які не вимагається дозвіл інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відносяться тимчасові будівлі та споруди, зведення яких не потребує виконання робіт з улаштуванням фундаментів.
У справі була призначена комплексна судово-будівельна та судово-землевпорядкувальна експертиза, на вирішення якої були поставлені питання, чи є споруда, що розташована у районі будинку № 2 по вул. Грибоєдова в місті Ялта тимчасовою конструкцією або капітальною будівлею; площадка, що розташована під вказаною будівлею є фундаментом, що призначений для будівництва капітальної споруди або поліпшенням асфальтного покриття; чи можливо будівництво капітальної споруди на спірній земельній ділянці; чи можлива установка тимчасової будівлі на спірній земельній ділянці; яку площу земельної ділянки займають будівлі, які розташовані по адресу: район будинку № 2 по вул. Грибоєдова в місті Ялта.
Відповідно до висновку експерта № 1672 від 29.06.2006 розташована у районі будинку № 2 по вул. Грибоєдова в місті Ялта споруда відповідає проекту, узгодженому з Головним архітектором Ялтинської міської Ради, є тимчасовою, каркас якої встановлений на бетоні подушки, які мають функцію фундаменту. Площа споруди не перебільшує площі земельної ділянки, наданої в оренду, та складає 92,8 кв.м.
Враховуючи, що торгівельний павільйон Закритого акціонерного товариства „Агрофірма „Заря” відноситься к тим спорудам, які підпадають під перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, а також те, що судом першої інстанції не встановлено самовільного захоплення земельної ділянки, господарський суд Автономної Республіки Крим вірно відмовив у задоволенні позовних вимог.
Оскільки рішення суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, воно зміні чи скасуванню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги та апеляційного подання не приймаються до уваги з вищевказаних підстав.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради та апеляційне подання прокурора міста Ялти залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2006 у справі № 2-13/9633-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді Л.М. Заплава
О.В. Дугаренко