Справа 1-218\2008 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2008р. м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого: судді Андрусіва І.М.
з участю секретаря Литвинюк І.М
прокурора: Раковецького В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Долина справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українка, громадянка України, освіта середня-спеціальна, фізична особа- підприємець, розлучена, минулому не судима.
в пред»явленому обвинуваченні за ст. ст.172 ч.1,366 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 вчинила грубе порушення законодавства про працю.
Злочин вчинено при наступних обставинах.
Підсудня відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 11.04.2003 року під № НОМЕР_1 зареєстрована Долинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області як фізична особа-підприємець,займається виробництвом пінопласту.Являючись суб"єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, відповідно до Кодексу Законів про працю України та Наказу Міністерства праці та соціальної політики № 260 від 08.06.2001 року „Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою", як суб"єкт підприємницької діяльності, який використовує найману працю, ОСОБА_1 була зобов'язана укласти з працівником в письмовій формі трудовий договір, який зареєструвати в державній службі зайнятості за місцем свого проживання та на підставі цього внести відповідні записи до трудової книжки працівника (про прийняття та звільнення його з роботи). Однак підсудня з травня 2007 року та з травня 2008 року, в порушення ст.ст. 43, 46 Конституції України, ст.ст. 21. 24, 24-1, 26, 48 Кодексу законів про працю України, наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 року „Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745, працевлаштувала у себе в цеху по виробництву пінопласту ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без укладення з ними трудових угод, не зареєструвавши ці угоди в Долинському районному центрі зайнятості та не внесла про працевлаштування записи до їхніх трудових книжок, заробітну плату виплачувала їм без відомості, не подаючи при цьому відповідні дані в державні контролюючі органи, чим фактично позбавила працівників права на соціальний захист, тобто грубо порушила законодавство про працю, конституційні права вищевказаних громадян.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину визнала частково та пояснила ,що не зареєструвала ОСОБА_2,оскільки він не зареєстрований у Долині. Заробітну плату платила вчасно.У вчиненому розкаюється та просить суворо її не карати.
Крім часткового визнання вини підсудньою, її вина у вчиненому злочині доведена показанням потерпілих,свідків ,іншими доказами зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні.
Показаннями потерпілого ОСОБА_2, про те,що він з травня 2007 року по даний час працює різноробочим у цеху по виробництву пінопласту. Зарплату йому на руки виплачувала ОСОБА_1 При цьому вона це не відображала у відомості і він ніде не розписувався. Працює в ОСОБА_1 неофіційно до цього часу. Трудова угода з ним не укладалась та не було внесено в трудову книжку запис про його працевлаштування.Претензій до підсудної не має просить суворо її не карати.
Показаннями потерпілої ОСОБА_3, про те що вона з травня 2008 року по даний час працює різноробочою у цеху по виробництву пінопласту. Зарплату її на руки виплачувала ОСОБА_1 При цьому вона це не відображала у відомості і вона не розписувалась. Працює в ОСОБА_1 неофіційно до цього часу. Трудова угода з нею не укладалась та не було внесено в трудову книжку запис про її працевлаштування. Претензій до підсудної не має просить суворо її не карати.
Показаннями свідка ОСОБА_4,про те, що він працював у ОСОБА_1 з 02 серпня 2007 року по 31 жовтня 2007 року. Роботу з виробництва пінопласту ОСОБА_1 йому не пропонувала та про це йому нічого не було відомо.
Показаннями свідка ОСОБА_5, яка суду пояснила, що працювала у ОСОБА_1 з 03.10.2007 року по 30.10.2007 року. на посаді бухгалтера. Про те, чи виробляє ОСОБА_1 пінопласт їй нічого не відомо. Крім неї був оформлений по договору ще один працівник, однак вона його не бачила і не знає. Про те, що у ОСОБА_1 є найманий працівник їй стало відомо із звіту Форми ІДФ, який здається в ОДПІ.
Органами досудового слідства підсудній пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ст.366ч.1 КК України ,в тому, що вона будучи службовою особою ,наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов»язками склала звіти ,як платник єдиного податку за 111 ,1У квартал 2007 року та 1-11 квартал 2008 року де внесла завідомо неправдиву інформації. Зазначені звіти підписала та подала в Долинську ОДПІ.
Однак суд вважає що підсудну за даною статтею слід виправдати,оскільки згідно ст.366 ч.1 КК України ,суб'єктом даного злочину являється службова особа .Проте фізична особа ,яка використовує найману працю інших фізичних осіб ,не являється службовою особою ,оскільки згідно примітки 1 до ст.364 КК України ,такою являється особи ,які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади ,а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади ,пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов»язків ,або виконують такі обов»язки за спеціальними повноваженнями. Одже посада зумовлює організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарських обов»язки ,фізичні особи-підприємці таких посад не занімають,тому на думку суду не являються службовими особами.
Вина підсудної у вчиненому підтверджується також»
Даними акту перевірки №09-10-060\58 територіальної державної інспекції праці у Івано-Франківській області ,згідно якого на момент перевірки в цеху працювали ОСОБА_2 та ОСОБА_3(а.с.9),
Даними свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 11.04.2003 року під № НОМЕР_1 зареєстрованої Долинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області (а.с.11).
Аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази , суд приходить до висновку що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст. 172 ч.l КК України, оскільки вона грубо порушила законодавство про працю.
Обираючи покарання підсудній, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину та її особу.
До обставин ,що пом»якшують покарання судом враховується те,що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, розкаявся у вчиненому.
Обтяжуючих вину обставин для підсудної не встановлено.
Вивчення особи підсудної встановлено,що вона позитивно характеризується за місцем проживання, являється інвалідом третьої групи , потерпілі претензій до неї не мають, просять суворо не карати .
Таким чином з урахуванням викладених обставин суд вважає за можливе призначити підсудній покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, у межах, санкції ст. 172 ч.1 КК України,у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд,
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ст. 172 ч. 1 Кримінального кодексу України ,призначивши покарання у виді штрафу в сумі 680(шістсот вісімдесять ) гривень.
ОСОБА_1 за ст.366 ч.1 КК України виправдати за відсутністю складу злочину.
Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.
Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з часу його проголошення через Долинський районний суд до апеляційного суду Івано-Франківської області.
Суддя: