Судове рішення #35830400

№ справа:110/5605/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Шевченко Ольга Володимирівна

№ провадження:11-кп/190/282/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Єлгазіна Л. П.

_________________________________________________________________________________


А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


"04" березня 2014 р. м. Сімферополь


Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.,

Суддів -Єлгазіної Л.П., Радіонова І.І.

при секретарі -Шемлей І.І.

за участю прокурораСулейманової Д.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 110/5605/13-к відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця с. Кріпке Красноперекопського району АР Крим, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 11.12.2006 року Красноперекопським міськрайонним судом АР Крим за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 01.09.2008 року, строк не відбутого покарання - 11 місяців 7 днів; 13.04.2009 року Красноперекопським міськрайонним судом АР Крим за ч. 1 ст. 187 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі, звільнений 15.10.2012 року за відбуттям строку покарання; 03.07.2013 року Красноперекопським міськрайонним судом АР Крим за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 10.10.2013 року Красноперекопським міськрайонним судом АР Крим за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:


Вироком Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 26 грудня 2013 року ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та йому призначене покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 03.07.2013 року, ОСОБА_7 остаточно призначене покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 27.09.2013 року, близько 01-10 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_8, підійшов до господарської будівлі, розташованої на території зазначеного вище домоволодіння, відчинив двері господарської будівлі, звідки таємно викрав та переніс на територію свого домоволодіння по АДРЕСА_2, один мішок з пшеницею загальною вагою 40 кг, та один мішок з ячменем загальною вагою 35 кг, після чого ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, заподіявши матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_8 на загальну суму 150 грн.


В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просив вирок суду першої інстанції в частині призначеного йому покарання скасувати, та ухвалити новий, яким призначити обвинуваченому більш м'яке покарання.

Свої доводи апелянт мотивував тим, що суд першої інстанції при призначенні йому покарання не врахував його щирого каяття, визнання ним своєї вини, та відсутність матеріальних претензій у потерпілої.

Також, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що його мати, яка є пенсіонеркою, потребує допомоги в утримуванні їх багатодітної сім'ї.

Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.


Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, при обставинах, викладених у вироку, є обґрунтованим, учасниками судового провадження не оскаржується.

Доводи ОСОБА_7 про надмірно сурове призначене йому покарання судом першої інстанції, не знайшли свого підтвердження перевіркою всіх обставин кримінального провадження та вивченням особи винного.

Так, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обставини, на які обвинувачений посилається як на підстави для пом'якшення покарання, такі як щире каяття, повне визнання своєї вини у вчиненому, відсутність у потерпілої претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого, було враховано судом першої інстанції при його призначенні.

Крім того, покарання призначене з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого, особи винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий за скоєння злочинів проти власності, вчинив кримінальне правопорушення у період іспитового строку у стані алкогольного сп'яніння, з 13.04.2006 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом синдром алкогольної залежності.

Доводи обвинуваченого про те, що мати потребує його допомоги в утримуванні багатодітної сім'ї, не можуть бути прийняти колегію суддів до уваги, оскільки ОСОБА_7 не працює, зловживає алкогольними напоями.

Враховуючи, що обвинувачений належних висновків не зробив, не став на шлях виправлення, скоїв кримінальне правопорушення у період іспитового строку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що мета покарання, визначена ст. 50 КК України, а саме виправлення засудженого і запобігання вчиненню ним нових злочинів, у даному випадку може бути досягнута лише при призначенні ОСОБА_7 покарання із його реальним відбуванням із застосуванням норм статті 71 КК України за сукупністю вироків.

Виходячи з вищевикладеного, а також враховуючи, що істотних порушень процесуального законодавства, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не виявлено, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.

Отже, колегія суддів погоджується з тим, що, призначене судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_7 покарання є необхідним для його виправлення, перевиховання, та відповідає його особистості.


Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів,



У Х В А Л И Л А:


Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.


Вирок Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 26 грудня 2013 року у відношенні ОСОБА_7 - залишити без зміни.


Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення його судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.



С У Д Д І:



Трясун Ю.Р. Єлгазіна Л.П. Радіонов І.І.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація