№ справа:109/5349/2013-кГоловуючий суду першої інстанції:Дегтярьова Вікторія Юріївна
№ провадження:11-кп/190/268/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Єлгазіна Л. П.
_________________________________________________________________________________
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" лютого 2014 р. м. Сімферополь
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.,
Суддів -Єлгазіної Л.П.,Крючкова І.І.
при секретарі -Шемлей І.І.
за участю прокурора обвинуваченого захисників потерпілоїСулейманової Д.Н. ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі у дистанційному судовому провадженні кримінальне провадження № 109/5349/13-к відносно
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, уродженця смт. Октябрське Красногвардійського району АР Крим, громадянина України, маючого середню технічну освіту, офіційно не працевлаштованого, який перебуває у цивільному шлюбі, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Красногвардійського районного суду АР Крим від 25 грудня 2013 року ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначене покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. Частково задоволено цивільний позов. У відшкодування моральної шкоди з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_9 стягнуто 60 000гривень та судові витрати по справі у доход держави.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 07 липня 2013 року приблизно о 03-30 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем «Фіат Темпера» реєстраційний номер НОМЕР_1, в умовах ясної погоди, без опадів, рухався по проїжджій частині дороги вул. Кондрашина в смт. Октябрське Красногвардійського району АР Крим, зі сторони магазина «АТБ» у напрямку закритого залізничного переїзду. ОСОБА_7 будучі не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, рухаючись зі швидкістю 101 км/год, яка перевищує дозволену швидкість руху у населеному пункті, яка обмежена до 60 км/год, і маючи можливість реального виявлення транспорту, що рухався в попутному напрямку, а саме мопеду «Альфа» під керуванням водія ОСОБА_10, який представляв для водія ОСОБА_7 перешкоду для руху, не вжив заходів до його безпечного об'їзду, та допустив зіткнення з задньою частиною мопеда «Альфа». В наслідок дорожньо-транспортної події водій ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження, від яких помер.
Причиною дорожньо-транспортної події та наслідків, що настали стало порушення водієм ОСОБА_7 вимог п.п. 1.5; 2.3 «б»; 2.9 «а»; 12.3; 12.4 ПДР України.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 просив вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_7 покарання змінити, та призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком.
Свої доводи апелянт мотивував невідповідністю призначеного судом першої інстанції покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, який визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, не оспорює фактичні обставини кримінального правопорушення, у міру своєї можливості відшкодував потерпілій матеріальну шкоду, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину та хворого батька, є єдиним годувальником у сім'ї.
Захисник обвинуваченого звертає увагу на те, що судом першої інстанції при призначені покарання не було враховано позицію потерпілої ОСОБА_9, яка не наполягала на призначенні обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_9 просила вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий, яким призначити обвинуваченому покарання у виді 5 років позбавлення волі і стягнути з ОСОБА_7 у відшкодування моральної шкоди 150 000 грн.
Потерпіла зазначила, що вважає вирок суду занадто м'яким, оскільки обвинувачений ігноруючи правила дорожнього руху сів за кермо у стані алкогольного сп'яніння та перевищив швидкісний режим у населеному пункті, рухаючись зі швидкістю 110 км/год.
Також апелянт вважає суму стягнутої моральної шкоди таку, що не відповідає шкоді, та глибині моральних страждань .
В запереченнях на апеляційну скаргу захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 старший прокурор відділу прокуратури АР Крим Удута І.М. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги захисника обвинуваченого, а вирок Красногвардійського районного суду АР Крим від 25 грудня 2013 року залишити без змін, оскільки вважає вирок суду законним і обґрунтованим.
Прокурор вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, взявши до уваги як обставини які пом'якшують вину обвинуваченого, так і обставини, які обтяжують його вину.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 та заперечували проти задоволення апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_9,потерпілу, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого і підтримала свою апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8, та потерпілої, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, при обставинах, встановлених вироком суду першої інстанції , є обґрунтованим, учасниками судового провадження не оскаржується.
Доводи захисника обвинуваченого про надмірно сурове призначене ОСОБА_7 покарання судом першої інстанції, не знайшли свого підтвердження перевіркою всіх обставин кримінального провадження.
Так, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обставини, на які захисник обвинуваченого посилається як на підстави для пом'якшення покарання, такі як наявність у ОСОБА_7 неповнолітньої дитини та хворого батька, те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному та сприяв розкриттю кримінального правопорушення, відшкодував потерпілій матеріальну шкоду у сумі 6500 грн., було враховано судом першої інстанції при призначенні покарання.
Не знайшли свого підтвердження і доводи потерпілої про надмірно м'яке призначене обвинуваченому покарання.
Призначаючи покарання ОСОБА_7, суд врахував як обставини, що пом'якшують покарання, так і обставину, що обтяжує покарання - скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, а також данні про особу винного, зокрема те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий.
Крім того, судом першої інстанції при призначенні покарання правомірно було враховано настання незворотних тяжких наслідків - смерті потерпілого, в результаті противоправних дій ОСОБА_7
На думку колегії суддів, суд першої інстанції виважено прийшов до висновку щодо визначення суми моральної шкоди - 60 000 грн., з урахування глибини перенесених моральних страждань потерпілої, з дотриманням вимог розумності та справедливості, та матеріального становища обвинуваченого.
З урахуванням викладеного, всіх обставин кримінального провадження та особи винного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_7 у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією статті КК України, за якою він обвинувачується, є доцільним та необхідним для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Виходячи з вищевикладеного, а також враховуючи, що судом першої інстанції виконані загальні правила призначення покарання, встановлені ст. 65 КК України, та те що істотних порушень процесуального законодавства, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не виявлено, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг захисника обвинуваченого та потерпілої.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8 та потерпілої ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Вирок Красногвардійського районного суду АР Крим від 25 грудня 2013 року відносно ОСОБА_7 - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали апеляційного суду.
С У Д Д І:
Трясун Ю.Р. Єлгазіна Л.П. Крючков І.І.