СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
19 грудня 2006 | Справа № 2-20/13210-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Заплави Л.М.,
Лисенко В.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача: не з'явився, Приватне підприємство "Будівник";
представник відповідача: не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення"
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Будівник" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Луцяк М.І.) від 09 листопада 2006 року у справі № 2-20/13210-2006
за позовом приватного підприємства "Будівник" (вул. 60 річчя СРСР, 21, Красноярське, Чорноморський район, 96434)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення" (вул. Південна, 56, Чорноморське, 96400)
про визнання дійсною угоди
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2006 року у справі № 2-20/13210-2006 (суддя Луцяк М.І.) у задоволенні позову приватного підприємства „Будівник” до товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення” про визнання дійсною угоди відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, приватне підприємство "Будівник" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, позовні вимоги задовольнити.
Доводи апеляційної скарги мотивовано тим, що при прийнятті рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, а саме, вказано на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, апелянт вважає, що суд невірно застосував норми діючого Цивільного кодексу України.
В судове засідання учасники судового процесу не з'явилися, про місце і час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. Таким чином, учасники судового процесу не скористалися своїм процесуальним правом на участь свого представника в засіданні суду апеляційної інстанції. Суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність учасників судового процесу за наявними у справі доказами, оскільки згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія вважає, що скарга приватного підприємства “Будівник” не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 08 липня 2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення” в особі директора Швецовой Галини Іванівни (Орендодавець) та приватним підприємством „Будівник” в особі директора Грабенко Валерія Олександровича (Орендар) укладений договір оренди виробничої ділянки з подальшим викупом № 1, згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове володіння і користування виробничу ділянку „Нафтобаза”, що складається з групи інвентарних об'єктів нерухомого та окремо, індивідуально визначеного майна загальною площею 285,3 кв.м. у смт. Чорноморське, вул. Щорса 19-А.
Відповідно до статті 793 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
У даному випадку договір укладений строком з 08 липня 2004 року до 08 липня 2009 року включно, тобто строк дії договору більш ніж один рік.
Згідно з частиною 4 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Однак, частина 2 вказаної статті передбачає, що Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Приватне підприємство „Будівник” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення” про визнання договору дійсним в порядку, передбаченому частиною 2 статті 220 Цивільного кодексу України. Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що товариство з обмеженою відповідальністю „Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення” умисно ухиляється від нотаріального посвідчення договору, однак належних доказів, які б свідчили про звернення до відповідача з вимогою щодо нотаріального посвідчення договору та навмисне ухиляння останнього від посвідчення приватне підприємство „Будівник” не надало.
Враховуючи те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
За вказаних обставин Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про повне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.
Отже, вимоги приватного підприємства „Будівник”, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2006 року у справі № 2-20/13210-2006 відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства „Будівник” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2006 року у справі № 2-20/13210-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді Л.М. Заплава
В.А. Лисенко