Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Бойко Л.І.,

суддів: Величко Т.А., Жукової А.М.,

при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача -Скакодуб Н.М.

від відповідача -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СПД-фізичної особи ОСОБА_1

на постанову господарського суду Миколаївської області  від 24.10.2006р.

у справі № 17/459/06

за позовом: Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Миколаївській області

до: СПД-фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення фінансових санкцій у сумі 3400 грн.

встановив:

Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Миколаївській області 31.08.2006р. звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з СПД-фізичної особи ОСОБА_1 фінансових санкцій у сумі 3400 грн. за порушення вимог ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а саме -роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначив, що строки ліцензій насправді сплинули 14.04.2004р., але ним того ж дня, 14.04.2004р., була здійснена оплата за продовження цих ліцензій, що підтверджується квитанціями НОМЕР_1 і НОМЕР_2, а згідно квитанції НОМЕР_3 ним було зайво сплачено 1000 грн., і ця сума йому не повернута, крім того, відповідач вказав на пропуск позивачем встановленого ст.258 ЦК України строку позовної давності.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 24.10.2006р. (суддя Коваль С.М.) адміністративний позов задоволено, стягнуто з СПД-фізичної особи ОСОБА_1 на користь держави 3400 грн. фінансових санкцій.

Постанова суду мотивована тим, що у період з 14.04.2004р. по 23.04.2004р. відповідач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, а тому вимоги ст.15 вказаного Закону порушено, а заперечення відповідача відносно пропуску строку позовної давності судом до уваги не прийняті, тому що правовідносини між сторонами не регулюються нормами цивільного законодавства, а строк, передбачений ст.99 КАС України, позивачем не пропущено.

Не погодившись із постановою суду, СПД-фізична особа ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі припинити, так як його діями не спричинено збитки державному бюджету, документи на отримання ліцензій були подані своєчасно, оплата за ліцензій також була здійснена своєчасно, більш того, відповідач зазначає, що провадження у справі слід припинити, оскільки сплинув строк позовної давності.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом, судова колегія дійшла висновку про безпідставність і необґрунтованість апеляційної скарги і законність прийнятої судом першої інстанції постанови, виходячи із наступного.

04.05.2004р. працівниками Державної податкової служби була проведена перевірка СПД-фізичної особи ОСОБА_1 з питань додержання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами в магазині з кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт НОМЕР_4, в якому зазначено, що ПП ОСОБА_1 в період з 14 по 23 квітня 2004р. здійснював безліцензійну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

На підставі цього акту перевірки, відповідачем 20.08.2004р. прийнято рішення НОМЕР_5, яким до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 3400 грн., а саме: за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії -1700 грн., та за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії -1700 грн., оскільки термін дії попередньої ліцензії скінчився 14.04.2004р., а термін дії нової розпочався лише 23.04.2004р.

Факт продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, реалізація яких потребує спеціального дозволу (ліцензії), відповідачем не оспорений.

У зв'язку із несплатою СПД-фізичною особою ОСОБА_1 фінансових санкцій по вказаному рішенню у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду з позовом про їх примусове стягнення.

Відповідно до п.3.26 Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.08.2001р. № 331, останньому надано право застосовувати у випадках, передбачених законодавством, фінансові санкції до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства з питань ліцензування, виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, в т.ч. на підставі ст.17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Матеріалами справи підтверджується факт порушення СПД-фізичною особою ОСОБА_1 вимог ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. Колегія суддів вважає, що господарський суд в повній відповідності перевірив надані сторонами докази і на підставі їх аналізу здійснив відповідні юридичні висновки.

Також господарський суд обгрунтовано зазначив, що в частині пропуску  позивачем строку позовної давності в один рік, передбаченого п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, заперечення відповідача не приймаються до уваги, оскільки правовідносини між сторонами не регулюються нормами цивільного законодавства, що визначено в ст. 2 ЦК УРСР та ст. 1 ЦК України. Щодо застосування строку, визначеного ст. 99 КАС України, який введено в дію з 01.09.2005р., а позивач звернувся з позовом до суду 31.08.2006р., тобто річний строк, передбачений ст. 99 КАС України, позивачем не пропущено.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам діючого законодавства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ухвалила:

Постанову господарського суду Миколаївської області від 24.10.2006р. у справі № 17/459/06 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України. 

Головуючий суддя                                                                      Л.І. Бойко

Судді:                                                                                         Т.А. Величко

                                                                                                       А.М. Жукова