Справа № 249/720/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
06 березня 2014 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - cудді .........................................................Дністрян О.М.,
при секретарі ....................................................................Проскуренко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шахтарська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Донвуглереструктуризація» в особі відокремленого підрозділу Шахтарська виконавча дирекція з ліквідації шахт про визнання права на забезпечення побутовим вугіллям, -
В с т а н о в и в :
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права на забезпечення побутовим вугіллям, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона з 04.12.1995 р. по 21.12.2006 р. працювала в ВП шахта «3-бис» ДП «Торезантрацит» на підземних роботах - підземним машиністом підйому, 21.12.2006 р. була звільнена з шахти у зв'язку з її ліквідацією, 28.01.2011 р. вона перейшла на пенсію за віком, , 01.01.2014 р. вона забезпечувалась безоплатним паливом як пенсіонерка шахти «3-бис» ДП «Донвуглереструктуризація» в особі відокремленого підрозділу Шахтарська виконавча дирекція з ліквідації шахт, але з 01.01.2014 р. відповідач відмовив їй в виписці побутового вугілля, оскільки вона не є пенсіонером шахти « 3-бис», та з цим питанням їй необхідно звернутися до МКП «Глорія-96», яке було останнім її місцем роботи перед виходом на пенсію. Вважає, відповідач порушив її право на забезпечення безоплатним побутовим вугіллям, за наступними підставами, відповідно до ч. 5 ст. 48 Гірничого Закону України, передбачена категорія осіб, які після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечуються вугіллям на побутові потреби в межах Галузевої угоди, а саме: пенсіонери, які мають необхідний стаж роботи в вугільної промисловості, крім того, відповідно до п.12.10 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України (з доповненнями і змінами), особи, які мають право на безоплатне забезпечення побутовим вугіллям, в тому числі ті, що пішли на пенсію з підприємств інших галузей економіки України, забезпечуються паливом на побутові потреби за останнім місцем роботи на вуглевидобувному (перероблювальному) або шахтовуглебудівельному Підприємстві або їх правонаступниками. Ії останнім місце роботи перед виходом на пенсію є МКП «Глорія-96», вид діяльності якого - лісопильне та стругальне виробництво, таким чином останнім місцем її роботи на вугледобувному підприємстві є шахта «3-бис», яка на теперішній час знаходиться в стадії ліквідації, яку здійснює відповідач.
Позивачка до початку судового засідання надала суду заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача - ДП «Донвуглереструктуризація» - Дюжиков К.О., діючий за довіреністю № 01-12/14 від 02.01.2014 р., до початку судового засідання надав суду заяву про слухання справи без його участі, позовні вимоги не визнав, мотивуючи в письмовому запереченні те, що в ч. 5 ст. 48 Гірничого Закону України наданий вичерпний перелік категорії осіб, які після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечуються вугіллям на побутові потреби, в межах галузевої угоди. Відповідно до п.12.10 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України (з доповненнями і змінами), особи, які мають право на безоплатне забезпечення побутовим вугіллям, забезпечуються паливом на побутові потреби тим підприємством, з якого вони вийшли на пенсію. Останнім місце роботи позивачки перед виходом на пенсію є Мале колективне підприємство «Глорія-96», на підставі вищевикладеного просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Позивачка з 04.12.1995 р. по 21.12.2006 р. працювала в ВП шахта «3-бис» ДП «Торезантрацит» на підземних роботах - підземним машиністом підйому. 21.12.2006 р. була звільнена з шахти у зв'язку з її ліквідацією. В 2006 році відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України № 221 від 11.04.2006 р. припинена діяльність шахти «3-бис». ДП «Донвуглереструктурізація» прийняла на баланс підприємства основні фонди, які належать ліквідації. 28.01.2011 р. позивачка перейшла на пенсію за віком. До 01.01.2014 р. вона забезпечувалась безоплатним паливом як пенсіонерка шахти «3-бис» ДП «Донвуглереструктуризація» в особі відокремленого підрозділу Шахтарська виконавча дирекція з ліквідації шахт, але з 01.01.2014 р. відповідач відмовив їй в виписці побутового вугілля, оскільки вона не є пенсіонером шахти «3-бис», а вийшла на пенсію з МКП «Глорія-96».
Позивачка мешкає у будинку з пічним опаленням, що підтверджено довідкою Виконкому Пелагіївської селищної ради № 793 від 06.02.2014 р.
Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видом діяльності малого колективного підприємства «Глорія-96» є лісопильне та стругальне виробництво.
ДП «Донвуглереструктурізація» є діючим підприємством та відповідно до уставу підприємство створено з метою здійснення некомерційної господарської діяльності, а саме: для організації та контролю за виконанням мір та робіт з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, а також суб'єктом гірничих відносин, при визначенні прав та соціальних гарантій робітників підприємства.
Статтею 2 Гірничого Закону України визначено, що сфера дії Закону поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об'єктів (далі - гірничі підприємства), що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств.
Об'єктами гірничих відносин згідно цього Закону є проектування, будівництво (реконструкція, технічне переоснащення), експлуатація, ліквідація або консервація гірничих підприємств. Суб'єктами гірничих відносин є юридичні та фізичні особи України, іноземні юридичні та фізичні особи, особи без громадянства, які здійснюють геологічне вивчення родовищ корисних копалин, проектування, будівництво (реконструкцію), експлуатацію, ліквідацію аварій та ліквідацію або консервацію підприємств з видобутку та переробки корисних копалин, а також проводять гірничі роботи. Таким чином, позивачка і відповідач є суб'єктами гірничих правовідносин в розумінні цього закону, зайняті ліквідацією гірничого підприємства.
Відповідно до статті 43 Гірничого Закону України встановлені права та соціальні гарантії працівників гірничих підприємств. Так підприємства з видобутку вугілля та вугледобувні підприємства дійсно безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, певним категоріям працівників, в тому числі і пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вугледобувних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок.
Згідно статті 44 формами припинення діяльності гірничих підприємств є ліквідація, реорганізація або консервація гірничих підприємств. Ліквідація або консервація гірничого підприємства здійснюється за проектом, затвердженим власником (керівником) гірничого підприємства, який включає соціально-економічне обґрунтування, технічне рішення, пропозиції про можливе відновлення гірничих робіт, використання гірничих виробок, будівель, споруд іншого призначення, заходи, спрямовані на запобігання небезпечному впливу на інші підприємства, довкілля та людей, та який пройшов екологічну, технічну та інші види експертиз, а також погоджений в установленому законодавством порядку з органами гірничого нагляду, органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими органами. Відповідно до такого проекту здійснює виробничу діяльність відповідач по справі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. N 303 затверджений перелік професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вугледобувних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби і до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу яких не включається вартість такого вугілля. При цьому встановлено, що після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечення вугіллям на побутові потреби непрацевлаштованих працівників, професії яких включені до переліку, здійснюється відповідно до статті 48 Гірничого закону України.
Відповідно до п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України (з доповненнями і змінами) безоплатне забезпечення вугіллям робітників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється підприємством, з якого вони пішли на пенсію або працюють, за нормою 5, 9 тон на рік. Особи, які мають право на безоплатне забезпечення побутовим вугіллям, в тому числі ті, що пішли на пенсію з підприємств інших галузей економіки України, забезпечуються паливом на побутові потреби за останнім місцем роботи на вуглевидобувному (перероблювальному) або шахтовуглебудівельному Підприємстві або їх правонаступниками. Інші Підприємства вугільної промисловості при укладанні колективних договорів можуть застосовувати положення зазначеної Угоди. Затвердження уставу відповідача Міністром енергетики та вугільної промисловості України свідчить про його належність до сфери управління міністерства та взяття зобов'язань за цією Галузевою угодою.
Порядок забезпечення паливом на побутові потреби і компенсації витрат за спожиті електроенергію та газ працівниками і пенсіонерами підприємств вугільної промисловості встановлюється колективними договорами на підприємствах відповідно до Гірничого закону України, цієї Угоди, а також, (до приведення нормативно-правових актів у відповідність до Гірничого закону), чинною "Інструкцією про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби" від 11.05.76 та "Інструкцією про порядок компенсації працівникам і пенсіонерам підприємств вугільної промисловості, що мають право на відповідні пільги, витрат за спожиту електроенергію та газ", затвердженої наказом Мінпаливенерго та погодженої з профспілками. Виключення із списків осіб, які мають право безкоштовного отримання вугілля на побутові потреби здійснюється спільним рішенням керівництва підприємства та профспілкового комітеті із зазначенням обґрунтування. Як свідчать матеріали справи рішення про виключення позивача із списків вуглеотримувачів було прийнято відповідачем одноособово, що є порушенням вищезазначеної норми.
Згідно положень Закону України «Про колективні договори і угоди» щодо вимог змісту колективного договору, він повинен обов'язково містити відповідно до норм і положень діючого законодавства встановлення гарантій, компенсацій, пільг для працівників, а умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і їх забороняється включати до договорів і угод.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем порушені норми статті 43 Гірничого закону України, п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України, Постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. N 303., колективного договору підприємства щодо права позивача на забезпечення паливом та включення його до списку осіб, які мають право безкоштовного отримання вугілля на побутові потреби. Відповідачем не виконаний припис Галузевої угоди щодо погодження з профспілковим комітетом виключення позивача зі списку. Суд вважає доведеним факт, що позивачка працювала у вугільній галузі на посаді, пов'язаній з підземними роботами, що підтверджується копією її трудової книжки та не заперечується відповідачем. Ії останнім місцем роботи на вугледобувному підприємстві - шахта «3-бис», яка на теперішній час знаходиться в стадії ліквідації, яку здійснює відповідач. На підприємство відповідача розповсюджується дія Гірничого закону, Галузевої угоди, так як воно займається безпосередньо реструктуризацією підприємств галузі і відноситься до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Найменування посади позивача передбачено Переліком професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вугледобувних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби і до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу яких не включається вартість такого вугілля. Крім того, віднесення підприємства відповідача до вугледобувних підтверджено Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), яка є складовою частиною державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Класифікацію розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 326 від 04.05.93 "Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики". КВЕД 45.21.5 «Будівництво підприємств енергетики, добувної й обробної промисловості» включає роботи з реконструкції, реставрації, оновлення та ремонту.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходить із норм ч. 2 ст. 16 ЦК України, яка передбачає що одним із способів захисту цивільних прав є визнання права. Визнання права як спосіб захисту порушеного суб'єктивного права полягає у необхідності встановлення фактичної обставини ї надання її правового значення.
Керуючись ст. ст. 2, 43, 44, 48 Гірничого Закону України, Закону України „Про колективні договори і угоди", Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. N 303, Галузевою угодою між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України, ст. ст. 3,10,15,60,79,88,197,209,212,-214,215,223,233 ЦПК України, суд -
В и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Державного підприємства «Донвуглереструктуризація» в особі відокремленого підрозділу Шахтарська виконавча дирекція з ліквідації шахт про визнання права на забезпечення побутовим вугіллям - задовольнити.
Визнати право ОСОБА_3 на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби та зобов'язати Державне підприємство «Донвуглереструктурізація» включити ОСОБА_3 до списку осіб, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби з 01 січня 2014 року, на період роботи на даному підприємстві, на посаді, яку включено до списку професій затверджених КМУ від 17.03.2011 року № 303, чи до зміни законодавства.
Стягнути з Державного підприємства «Донвуглереструктурізація» на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя: О.М. Дністрян.