УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №290/585/13-к Головуючий у 1-й інст. Лесько М.О.

Категорія п.4 ч.2 ст.115, ч.3 ст.185 КК України Доповідач Євстаф'єва Т. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Євстаф'євої Т.А.

суддів: Зав'язуна С.М. Заліщука М.С.

при секретарі: Білоус Т.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за №12013060320000157 по обвинуваченню ОСОБА_1 за п.4 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 185 КК України за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Романівського районного суду Житомирської області від 13 вересня 2013 року,

за участю: прокурора Науменка І.В.

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_1

встановила:

цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одружений, не працює, не судимий,

визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених п.4 ч.2 ст.115, ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання:

- за п.4 ч.2 ст.115 КК України - 12 років позбавлення волі;

- за ч.3 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суровим остаточно призначено покарання 12 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обраховано з 08.03.2013 року із

зарахуванням у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення.

Захід забезпечення кримінального провадження до набрання вироком законної сили - тримання під вартою залишено без змін.

Речові докази:

- кухонний ніж, який знаходиться в картонному конверті, поміщений у непрозорий поліетиленовий пакет; футболку з бавовняної трикотажної тканини сіро - зеленого кольору; чоловічі труси сірого кольору з бавовняної тканини із вставками темно - синього і червоного кольорів; спортивні штани із синтетичної тканини чорного кольору з білими смужками; тканину з рослинним орнаментом рожевого та світло - коричневого кольорів; рушник із бавовняної тканини зі смугами зеленого кольору; куртку із синтетичного тканини чорного кольору із жовтими та білими вставками; пару кросівок зі шкірозамінника білого кольору; три коробки сірників з плямами коричневого кольору; сипучу речовину світло - коричневого кольору; куртку із балонієвої тканини чорного кольору, джинсові штани синього кольору, майка із трикотажної тканини білого кольору, чоловічі труси з трикотажної тканини темно - синього кольору, шкарпетки із трикотажної тканини білого кольору, спортивні штани чорного кольору із синтетичної тканини, шапку із трикотажної тканини чорного кольору, на нашивці мається напис «Adidas»; шапку із трикотажної тканини чорного кольору; 8 - м паперових пакетів із змивами речовини бурого кольору; 1 кульок із рідиною бурого кольору; 10 паперових пакетів із зрізами нігтьових пластин пальців рук трупа ОСОБА_4 - знищити.

- мобільний телефон марки «Mobile TV E72++» повернено власнику - ОСОБА_1

- светр жіночий торгівельної марки «Vitrin»; штани жіночі; спортивні штани; формені штани чоловічі; жакет чорного кольору торгівельної марки «ICHI»; брюки жіночі чорного кольору торгівельної марки «Rene Rofe»; рейтузи бордового кольору торгівельної марки «HURTEX GIYIM SAN», шорти синього кольору; шапка; шарф; шуба; одна пара взуття (бурки) - повернуто власнику ОСОБА_5

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судово - дактилоскопічної експертизи у розмірі 391,20 грн., судово - імунологічної експертизи в у розмірі 490,00грн., експертизи холодної зброї у розмірі 146,70 грн., судово - товарознавчої експертизи у розмірі 489,00 грн.

Цивільний позов ОСОБА_3 задоволено повністю та стягнуто із ОСОБА_1 на користь цивільного позивача 10000,00 грн. матеріальної шкоди та 50000,00 грн. моральної шкоди, завданої злочином, а всього - 60000,00 грн.

Згідно вироку суду обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин за наступних обставин.

08.03.2013 року приблизно о 4:00год. між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на території домоволодіння ОСОБА_6, що по АДРЕСА_2, на грунті особистих неприязних відносин виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 вирішив вбити ОСОБА_4

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, під час сварки з потерпілим, з підвіконня веранди вказаного будинку взяв ножа та на ганку будинку став наносити ОСОБА_4 численні удари клинком ножа у місця розташування життєво важливих органів - голову, спину, шию. ОСОБА_4, уникаючи ушкоджень, вийшов з ганку на подвір'я, де ОСОБА_1 продовжив наносити йому удари в життєво-важливі органи.

Всього ОСОБА_1 наніс потерпілому 19 ударів клинком ножа в голову, шию та спину, завдавши при цьому йому особливих страждань і таким чином вбив ОСОБА_4 з особливою жорстокістю.

Після вчинення вбивства ОСОБА_1 забрав ножа та з місця злочину втік.

Під час вбивства ОСОБА_4 ОСОБА_1 спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани лівої завушної ділянки з ушкодженням лівої сонної артерії; проникаючої колото-різаної рани в міжлопатковій ділянці справа в проекції 5-го міжребір'я з ушкодженням реберної плеври та нижньої долі правої легені; проникаючої колото-різаної рани задньої поверхні грудної клітки зліва з ушкодженням реберної плеври та нижньої долі лівої легені, від яких, згідно висновку експерта № 37 від 10.04.2013 року, наступила смерть потерпілого.

Крім того, ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження у вигляді різаної рани потиличної ділянки волосяної частини голови; різаної рани правої тім'яно-потиличної ділянки волосяної частини голови; колото-різаної рани лівого плечового суглобу; колото-різаної рани передньо-бокової поверхні шиї зліва; колото-різаної рани задньої поверхні шиї; колото-різаної рани бокової поверхні зліва; колото-різаної рани задньої поверхні правого плечового суглобу; двох колото-різаних ран в ділянці гребеня правої лопатки; двох колото-різаних ран в міжлопатковій ділянці; колото-різаної рани бокової поверхні грудної клітини справа в проекції 4-го міжребір'я; колото-різаної рани бокової поверхні грудної клітини справа в проекції 6-го міжребір'я; колото-різаної рани в міжлопатковій ділянці зліва; колото-різаної рани в ділянці кута лівої лопатки, різану рану нігтьової фаланги 2-го пальця правої кисті.

Далі 08.03.2013 року близько 05:00 год. ОСОБА_1 підійшов до АДРЕСА_3, виставив скло у вікні та через віконний отвір проник до даного будинку, де сховав ножа, спортивні штани зі слідами крові, кросівки, спортивну куртку.

Водночас викрав із будинку належне ОСОБА_5 майно, а саме: одяг та взуття на загальну суму 302,40 грн., після чого з місця злочину зник.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за п.4 ч.2 ст.115 та за ч.3 ст. 185 КК України.

На вирок суду надійшла апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, в якій останній, вважаючи вирок суду необгрунтованим та незаконним, просить його в частині обвинувачення ОСОБА_1 за п.4 ч.2 ст.115 КК України скасувати і закрити кримінальне провадження, а за скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України призначити обвинуваченому покарання без реального позбавлення волі. В обґрунтування скарги наводить наступне.

Судом першої інстанції в основу вироку покладені показання свідка ОСОБА_6, однак ні слідством, ні судом не перевірено чи могла остання бачити вночі, з веранди, як обвинувачений, на подвір'ї її домоволодіння, наніс два удари ножем по тулубу потерпілого.

Захисник вказав, що райсудом не взято також до уваги, що допит цього свідка проводився за участю потерпілого ОСОБА_3, який постійно тиснув на неї та погрожував.

Зазначив, що обвинувачений не пам'ятає обставин конфлікту, що можливе у випадку, коли він знаходився у стані сильного душевного хвилювання, викликаного незаконними діями ОСОБА_4, та психічними спадковими хворобами самого обвинуваченого, або взагалі тим, що ОСОБА_1 не наносив удари ножем потерпілому.

На думку захисника, незаконно інкримінується обвинуваченому умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю, оскільки потерпілий перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння, що є станом наркозу. У зв'язку з цим він міг як відчувати, так і не відчувати особливі страждання. Зазначає, що даний факт підтвердив допитаний в суді експерт Кравчук.

Висновки експертів-психіатрів про осудність обвинуваченого, зроблені на неповних даних про психічний стан ОСОБА_1 та його батьків.

Крім того, зазначає апелянт, сторона обвинувачення не надала суду в порядку ст. 317 КПК України матеріалів кримінального провадження до моменту призначення справи до судового розгляду, що порушило право всіх учасників судового провадження на ознайомлення з матеріалам справи та унеможливило підготовку до судового засідання та збору документів для проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 також вважає ухвалений щодо нього вирок незаконним.

Вказав, що суд не захистив права свідка ОСОБА_6, яка показання давала під психологічним та фізичним тиском зі сторони потерпілого ОСОБА_3

Суд також не взяв до уваги, що загиблий з 7 на 8 березня неодноразово приставав до нього, бив його та ОСОБА_6, яка є його цивільною дружиною і була на той час вагітною, а сам ОСОБА_4 був хворий на СНІД і був ризик заразитися від нього.

В апеляції обвинувачений стверджує, що як далі розвивалися події він не пам'ятає, але умислу вбивати потерпілого у нього не було, він, обвинувачений, перебував у стані сильного душевного хвилювання, тому вважає, що його дії повинні бути кваліфіковані за ст. 116 КК України.

Також апелянт зазначив, що райсуд не взяв до уваги показання в суді експерта, який зазначив, що ОСОБА_4, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння міг відчувати, а міг і не відчувати больові страждання.

Крім того, обвинувачений вказав, що судом безпідставно задоволено цивільний позов потерпілого, оскільки розмір матеріальної та моральної шкоди, яка стягнута на користь потерпілого ОСОБА_3, не підтверджена останнім документально.

Додатково апелянт стверджує, що суддя Кравчук В.П., яка брала участь у розгляді даної справи є родичкою потерпілого.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить справу, в частині обвинувачення його за п.4 ч.2 ст.115 КК України направити на новий судовий розгляд, а в частині обвинувачення його за ч.3 ст.185 КК України закрити, оскільки в цій частині справи він проходить як свідок.

В запереченні на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1, прокурор просить вирок Романівського районного суду Житомирської області від 13 вересня 2013 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового засідання, перевіривши вирок суду в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а скарга захисника ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.4ч.2ст.115, ч.3ст.185 КК України, за обставин, детально викладених у вироку, доведена доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Доводи апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 про незаконність та необґрунтованість вироку, колегія суддів вважає безпідставними.

Так, по епізоду обвинувачення за п.4 ч.2ст.115 КК України вина ОСОБА_1 підтверджується показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, дослідженими в судовому засіданні і які послідовно узгоджуються з іншими доказами по справі.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні, показала, що з 07.03. на 08.03.2013 року між обвинуваченим та ОСОБА_4 відбулася суперечка, яка переросла в бійку, в ході якої вона побачила, як ОСОБА_1 наніс два удари ножем в спину ОСОБА_4 Дані показання ОСОБА_6 давала вільно, в присутності всіх учасників судового провадження, що виключало будь-який психологічний тиск на неї зі сторони потерпілого, на який безпідставно посилаються в своїх апеляційних скаргах захисник та засуджений.

Як видно з матеріалів кримінального провадження, для визначення стану здоров'я ОСОБА_1 проводилася стаціонарна комплексна судова психолого-психіатрична експертиза. Згідно акту даної експертизи за № 154 від 30.07.2013 року обвинувачений ОСОБА_1 визнаний осудним, тобто таким, який під час вчинення злочину міг усвідомлювати свої дії і керувати ними ( а.с.170-177 т.3).

У зв'язку з цим, твердження в апеляціях обвинуваченого та його захисника, про те, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст.116 КК України, оскільки останній не пам'ятав обставин конфлікта і перебував під час вчинення злочину в стані сильного душевного хвилювання, є безпідставними. Посилання ж засудженого на протизаконне насильство зі сторони потерпілого, колегія суддів розцінює, як намагання обвинуваченого уникнути від покарання за вчинення умисного вбивства.

Колегія суддів також не погоджується з доводами апелянтів про те, що потерпілий ОСОБА_4, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, при нанесені йому ударів ножем, не відчував особливого страждання.

Як видно з матеріалів справи, про особливу жорстокість вчиненного ОСОБА_1 вбивства свідчить велика кількість нанесених ним потерпілому ножових поранень, три з яких були проникаючими та небезпечними для життя в момент заподіяння. Інші 16 ножевих поранень завдали йому додаткових фізичних страждань. Про те, що потерпілий скаржився на сильну фізичну біль, показали суду і свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які доправляли ОСОБА_4 в лікарню.

Крім того, допитаний під час судового засідання експерт Кравчук не виключав, що при таких отриманих потерпілим проникаючих пораненнях грудної клітини, а саме ушкодження реберної плеври, яка має багато нервових закінчень, останній відчував сильну фізичну біль.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що потерпілий, незважаючи на стан алкогольного сп'яніння, відчував сильні фізичні страждання і злочин щодо нього вчинено з особливою жорстокістю.

Посилання обвинуваченого на те, що суддя Кравчук В.П., є родичкою потерпілого, а тому не мала права брати участь у розгляді даної справи, не підтверджується останнім ніякими доказами.

Відсутні також підстави для закриття кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3ст.185 КК України, оскільки винуватість його за вчинення данного злочину підтверджується доказами, дослідженими під час судового засідання.

В той же час, заслуговують на увагу доводи засудженого ОСОБА_1 в частині невірного вирішення заявленного потерпілим цивільного позову.

В апеляційному суді потерпілим ОСОБА_3, на підтвердження матеріальних витрат, пов'язаних з похованням загиблого, наданий лише товарний чек №2 від 08.03.2013 року на суму 2900 грн., що і підлягає стягненню на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином. При цьому витрати, пов'язані з поминальним обідом не підлягають відшкодуванню.

За таких обставин, вирок місцевого суду, в частині вирішення цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди потерпілому, підлягає зміні. Необхідно зменшити розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню із обвинуваченого на користь ОСОБА_3 до 2900 грн.

Що стосується моральної шкоди, завданої злочином, то колегія суддів погоджується з її розміром, який визначений райсудом та стягнутий з обвинуваченого на користь потерпілого.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах,-

постановила:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Романівського районного суду Житомирської області від 13 вересня 2013 року в частині вирішення цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди, змінити.

Зменшити розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 до суми 2900 грн.

У решті вирок залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії ухвали.

Судді