ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
21.12.2006 року Справа № 14/431
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лазненко Л.Л.
суддів Перлова Д.Ю.
Якушенко Р.Є.
секретар
судового засідання Михайличенко Д.В.
та за участю
представників сторін:
від позивача: Сочка М.А., головний юрисконсульт, довіреність № 1-11-6833 від 19.07.2006;
від 1-го відповідача: Фесенко Д.Ю., юрисконсульт,
довіреність № б/н від 20.11.2006;
від 2-го відповідача: Мухін М.М., завідувач сектору аналітично-
методичного забезпечення,
довіреність № б/н від 20.11.2006;
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
Комерційного банку "Надра" в особі філії
Відкритого акціонерного товариства
Комерційного банка "Надра" Луганського
регіонального управління, м.Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 02.10.2006
по справі № 14/431 (суддя Лісовицький Є.А.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства
Комерційного банку "Надра" в особі філії
Відкритого акціонерного товариства
Комерційного банка "Надра" Луганського
регіонального управління, м.Луганськ
до 1-го відповідача Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" в особі Філії "Луганський аукціонний центр" Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів", м.Луганськ
до 2-го відповідача Державної виконавчої служби у Білокуракінському районі, смт.Білокуракіне Луганської області
про стягнення 3300 грн. 00 коп.
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»в особі філії Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»Луганського регіонального управління м.Луганська звернулось до господарського суду Луганської області про стягнення 3300 грн. 00 коп. шкоди солідарно з Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" в особі Філії Луганський аукціонний центр "Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів", м.Луганськ та Державної виконавчої служби у Білокуракінському районі, смт.Білокуракіне Луганської області.
Рішенням господарського суду Луганської області від 02.10.2006 по справі № 14/431 (суддя Лісовицький Є.А.) в задоволені позову відмовлено з мотивів недоведення позивачем суду неправомірності дій по перерахуванню до державного бюджету України податку на додану вартість з суми продажу майна на аукціоні, а також щодо заподіяння позивачеві шкоди.
Позивач у справі звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 16.10.2006 № 2/3-4493 з проханням скасувати рішення господарського суду Луганської області від 02.10.2006 по справі № 14/431, постановити нове про задоволення позову, оскільки вказане рішення є необґрунтованим і прийнятим на порушення норм матеріального і процесуального права.
За доводами апеляційної скарги, на думку скаржника, при винесенні рішення по справі судом не врахований Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999 та не враховано надмірне стягнення першим відповідачем у справі суми податку на додану вартість від сум реалізованих на двох аукціонах арештованого майна, чим спричинена матеріальна шкода Відкритому акціонерному товариству Комерційному банку «Надра», а отримана установою банку сума не задовольнила його вимоги, як заставодержателя в повному обсязі.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 по справі № 14/431, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку "Надра" в особі філії Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку "Надра" Луганського регіонального управління від 16.10.2006 на рішення господарського суду Луганської області від 02.10.2006 у справі № 14/431, призначена судова колегія у складі суддів: Лазненко Л.Л.- суддя –головуючий колегією, Перлов Д.Ю. –суддя, Якушенко Р.Є. –суддя.
Ухвалою судової колегії від 23.10.2006 порушено апеляційне провадження по справі, та скарга призначена до розгляду на 05.12.2006.
Запереченням вих. № 158 від 28.11.2006 на апеляційну скаргу по справі № 14/431, перший відповідач у справі висловив апеляційній інстанції про своє непогодження з доводами скаржника.
Розгляд апеляційної скарги по справі № 14/431 ухвалою судової колегії від 05.12.2006 № 14/431 був відкладеним на 21.12.2006, враховуючи письмове клопотання від 05.12.2006 позивача по справі - апелянта, яке було задоволено.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).
Обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду від 02.10.2006 по справі № 14/431 відсутні з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, що повно, всебічно та об’єктивно досліджені судами двох інстанцій:
- примусове виконання в Україні покладено на Державну виконавчу службу (Закон України «Про виконавче провадження»);
- установою банку (позивачем у справі) 08.11.2004 переданий на виконання Відділу державної виконавчої служби Білокуракінського районного управління юстиції виконавчий напис нотаріуса про стягнення з боржника –СФГ «Юлія»боргу в сумі – 140711 грн. 00 коп.;
- 08.11.2004 державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження по стягненню вищевказаної суми заборгованості на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра», згідно договору застави;
- відповідно до акту опису та арешту майна серії АА № 482183 Державним виконавчим органом 26.08.2005 накладений арешт на майно боржника;
- реалізація арештованого майна здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах (ст.61 вказаного Закону);
- 02.11.2005 між Відділом державної виконавчої служби Білокуракінського районного управління юстиції та СО Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»укладений договір № 20-Р про реалізацію арештованого майна.
25.11.2005 відбувся аукціон з реалізації арештованого майна на якому було реалізовано 5 одиниць сільгосптехніки на загальну суму 13800 грн. З цієї суми Державна акціонерна компанія «Національна мережа аукціонних центрів»утримала вартість послуг 1794 грн. та податок на додану вартість 2300 грн.. Всього на рахунок Державної виконавчої служби надійшло згідно виписки з Державного казначейства від 08.12.2005 9706 грн., які були перераховані стягувачу Відкритому акціонерному товариству Комерційному банку "Надра" в повному обсязі згідно платіжного доручення № 9 від 19.12.2005 та платіжного доручення № 12 від 26.12.2005. Інше майно, що залишилось у зв’язку з відсутністю учасників аукціону не було реалізоване. Після переоцінки майна відбувся другий аукціон 04.04.2006. На цьому аукціоні було реалізовано 2 одиниці сільгосптехніки на загальну суму 6000 грн. З цієї суми Державна акціонерна компанія «Національна мережа аукціонних центрів»утримала вартість послуг 780 грн. та податок на додану вартість 130 грн. Всього на рахунок Державної виконавчої служби надійшло згідно виписки з Державного казначейства від 20.04.2006 4350 грн., які були перераховані стягувачу Відкритому акціонерному товариству Комерційному банку «Надра»у повному обсязі згідно платіжного доручення № 20 від 26.04.2006. Всього було реалізовано 7 одиниць техніки на суму 19800 грн. з них податок на додану вартість 2430 грн. та послуги 2574 грн.
Діючим законодавством України визначено, що продаж нерухомого майна боржника здійснюється спеціалізованою організацією шляхом проведення торгів.
Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999, яким передбачено укладання Відділом державної виконавчої служби та спеціалізованою організацією договору, яким останньому доручається реалізація арештованого майна за встановлену договором комісійну винагороду.
Відповідно до абз.2 п.4.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у випадках коли платник податку здійснює діяльність з продажу товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (комісіонера) здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи (комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом.
Особливість реалізації майна боржника в примусовому порядку при фактичному здійсненні за нього продажу супроводжується перерахуванням грошових коштів, виручених від реалізації, не на його рахунок, а на банківський рахунок органу Державної виконавчої служби, який і повідомляє боржника про результати реалізації, в тому числі і щодо вартості, за яку майно було реалізоване.
При цьому база оподаткування платника податку - власника реалізованого майна за аналогією п.4.7 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" визначається сумою, яка поступила б йому від продажу майна від комісіонера (особа, яка здійснювала реалізацію майна), тобто за виключенням винагороди останнього, право на утримання якої передбачено на реалізацію майна.
Вартість переданого на реалізацію майна визначена Державною виконавчою службою, згідно висновків експерта Ткаченко М.Г., з урахуванням податку на додану вартість, тобто податок на додану вартість вже був вкладений у вартість цього майна.
Винагорода за наданні послуги з реалізації арештованого майна склала 13% (включаючи податок на додану вартість), що відповідає вимогам Порядку, перерахування першим відповідачем податку на додану вартість у розмірі 20% від вартості арештованого майна не могло бути врегульовано Порядком та договором, оскільки є Закон прямої дії - "Про податок на додану вартість", яким і регулюються такі перерахування.
Дії по перерахуванню в бюджет податку на додану вартість із повної вартості реалізованого майна, відповідають вимогам п.4.7 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", якою обумовлено, що базою оподаткування при реалізації майна платником податку, який здійснює діяльність по поставці товарів в рамках договорів комісії, доручення та других цивільно-правових договорів, без передачі йому права власності на такі товари, є вартість продажу таких товарів, даний закон є законом прямої дії. Державною податковою адміністрацією України у листах-відповідях на адресу Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" від 05.07.2005 № 63625/15-2315 та від 29.09.2005 № 9380/6/16-1445 роз'яснено, що: "... звернення стягнення на майно боржника, накладання арешту на таке майно, вилучення, передавання його на зберігання не можна вважати операціями з поставки. І тільки операції з реалізації арештованого майна за договором в межах договору доручення, необхідно розглядати як оподатковані операції, правила оподаткування податком на додану вартість на які встановлено п.4.7 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість". У цих листах Державною податковою адміністрацією відокремлені операції з вилучення арештованого майна, передавання його на зберігання як такі, що не підлягають оподаткуванню від операції, яка підлягає оподаткуванню - реалізація арештованого майна.
Кошти, отримані від продажу арештованого майна, розподілені наступним чином:
- сплата податку на додану вартість з ціни продажу - 1000,00 грн.;
- сплата послуг організатора аукціону (13%) - 780,00 грн.;
- залишок суми коштів після сплати податку на додану вартість та послуг організатора аукціону у повному обсязі перераховано на рахунок Відділу державної виконавчої служби Білокуракінського районного управління юстиції - 4350,00 грн.
Міністерством юстиції України 29.06.2005 надано Роз'яснення за № 25-32/998 "Щодо порядку сплати податку на додану вартість при реалізації арештованого майна", в якому вказано, що зміни внесені до Закону України "Про податок на додану вартість" не змінили існуючий порядок оподаткування операцій з реалізації арештованого державними виконавцями майна.
Судом першої інстанції правильно враховано, що вартість переданого на реалізацію майна визначена відповідно до висновку експерта, з урахуванням податку на додану вартість, тобто сума податку на додану вартість вкладена в вартість цього майна.
Таким чином позивачем у справі фактично одержана вартість реалізованого арештованого майна, з чого він не може претендувати на одержання ще суми податку на додану вартість, яка визначена понад з ціною реалізованого арештованого майна.
Перший відповідач у справі надає послуги, зобов’язаний перерахувати податок на додану вартість на користь держави, сума якої закладена експертом в ціну майна, яке надійшло на реалізацію.
Податок на додану вартість перераховується до бюджету за продавця, а покупець сплачує цей податок в ціні товару та у нього виникає податковий кредит.
З оглядом на це судова колегія вважає, що відповідачі по справі діяли в межах своїх повноважень, правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, у тому числі Порядку реалізації арештованого майна, а доводи позивача про наявність порушення щодо сплати податку на додану вартість з реалізації арештованого майна не знайшли своє підтвердження, є безпідставними.
Судовою колегією було запропоновано позивачеві:
- довести суду обставини неправомірності дій відповідачів у справі та надати з цього письмове підтвердження своїх доводів;
- обґрунтувати питання щодо відсутності взагалі бази оподаткування при реалізації арештованого майна та безпідставності сплати аукціонним центром податку на додану вартість з суми реалізації майна;
- докази заподіяння відповідачами шкоди та наявності неправомірності їх дій чим це підтверджується.
Заявником апеляційної скарги, згідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, не доведені обставини в обґрунтування своїх доводів за позовом і апеляційною скаргою по справі.
Судова колегія погоджується з зазначеним судом першої інстанції стосовно того, що Міністерство юстиції України контролює і регулює порядок продажу арештованого майна, однак питання оподаткування операцій з продажу арештованого майна не відноситься до його компетенції. Роз'яснення з цих питань може надавати лише Державна податкова адміністрація України, тому посилання позивача на Роз'яснення Міністерства юстиції України за № 25-32/998 "Щодо порядку сплати податку на додану вартість при реалізації арештованого майна" може бути застосовано за виключенням положень, що стосуються сплати податків.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд другої інстанції зазначає, що місцевим господарським судом прийнято оскаржене по справі рішення з дотриманням норм права, у відповідності зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги по справі, згідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на її заявника.
За згодою представників сторін у судовому засіданні по справі оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст.33, 43, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку "Надра" в особі філії Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку "Надра" Луганського регіонального управління, м.Луганськ № 2/3-4493 від 16.10.2006 на рішення господарського суду Луганської області від 02.10.2006 по справі № 14/431 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 02.10.2006 по справі № 14/431 (суддя Лісовицький Є.А.) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Луганський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Л.Л.Лазненко
Суддя Д.Ю.Перлов
Суддя Р.Є.Якушенко