Справа №705/897/14-ц

2/705/544/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2014 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої - судді Годік Л.С.

при секретарі Мельник І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, мотивуючи своє звернення тим, що в добровільному порядку розділити спільну власність відповідач не бажає.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що 02 жовтня 1999 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2, який було розірвано 27 травня 2013 року. Від шлюбу вони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 В період спільного проживання однією сім'єю ними 25 червня 2010 року за спільні кошти було придбано квартиру АДРЕСА_1 вартістю 186103,00 грн. Вказана квартира являється спільною власністю подружжя. Беручи до уваги інтереси неповнолітньої доньки, яка залишилася проживати разом із нею, відповідно до вимог ст.71 СК України вважає можливим відступити від принципу рівності часток подружжя і виділити їй більшу частину із спільного майна, а саме 3/5 частки квартири. Просить виділити їй у власність 3/5 частки квартири АДРЕСА_1, а відповідачу виділити у власність 2/5 частки цієїж квартири, стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Відповідач позов не визнав, пояснивши, що позивачка має право на квартиру, однак позивачка просить визнати за нею право власності на 3/5 частини квартири, при цьому йому залишається 2/5 частини цієї квартири, що є несправедливо по відношенню до нього, так як він надає кошти на утримання дитини, багато вклав своєї праці в квартиру. Згоден був продати квартиру, а кошти поділити порівну, однак це не влаштовує позивачку. Тому просить квартиру розділити по ?.

Судом встановлено.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 02 жовтня 1999 року зареєстрували шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого відділом РАЦС по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області.

Згідно договору купівлі - продажу від 25 червня 2010 року ними було придбано за 186103,00 грн. трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 покупцем згідно договору виступив ОСОБА_2.

Рішенням Уманського міськрайонного суду від 27 травня 2013 року шлюб між сторонами було розірвано.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ст. 60, ч.1 ст. 70 СК України, ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ч. 1 ст. 68 СК).

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 3 статті 70 СК передбачено, що за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Позивачка в судовому засіданні вказала, що відповідач згідно рішення суду сплачує на дитину аліменти в розмірі 500 грн., при цьому рішення суду сторони не надали.

Позивачкою у цій справі не надано суду доказів, що такий розмір аліментів буде недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дитини, що є суттєвою для суду обставиною, відповідно до вимог ст. 70 СК України, для збільшення частки майна позивачки.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; за ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи в обов'язковому порядку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач та відповідач не мають пільг щодо сплати судових витрат та при подачі позову позивачем були сплачені судові витрати, тому, у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, суд стягує з відповідача на користь позивачки судові витрати пропорційно до задоволених вимог, тобто 930,51 грн, що становить 1/2 частину від 1861, 03 грн. сплачених позивачкою та ? частини витрат на правову допомогу, що становить 250 грн. .

На підставі викладеного, керуючись ст. 321, 368, 369, 391 ЦК України, ст. 60 СК України, ст.4, 15, 59, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої АДРЕСА_4 кошти в сумі 930,51 грн. у відшкодування судових витрат у справі та 250 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами по справі протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції.

Суддя: Л. С. Годік