Справа № 430/350/14-ц
Провадження №2/430/346/14
РІШЕННЯ
іменем України
"13" березня 2014 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:
головуючого-судді Карташевої Т.А.
при секретарі Бабарикіній А.О.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Скотаренко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Станично-Луганського району Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Профспілкової організації відділу культури Станично-Луганської районної державної адміністрації про скасування рішення Станично-Луганської районної профспілкової організації працівників культури від 27.01.2014 р. про надання згоди на звільнення з займаної посади ОСОБА_3,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обгрунтування якого зазначив наступне.
В провадженні Станично-Луганського районного суду Луганської області знаходиться цивільна справа №430/2674/13-ц за позовом ОСОБА_3 до Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району про поновлення на роботі з виплатою грошових коштів за час вимушеного прогулу з розрахунку середньомісячної заробітної плати на момент звільнення. Ухвалою Станично-Луганського районного суду від 10.01.2014 р. провадження по справі зупинено до отримання згоди або відмови в дачі згоди на звільнення працівника виборним органом первинної профспілкової організації. Зазначена ухвала не набула законної сили та не підлягала виконанню, оскільки була подана апеляційна скарга.
Позивач вказує, що він отримав листа зі Станично-Луганської районної профспілкової організації працівників культури про необхідність з*явитися на засідання комісії 27.01.2014 р., яким запланований розгляд питання про надання висновку щодо можливості звільнення працівника ОСОБА_3 з посади звідуючого ЦКДН у с. Плотина. Через стан здоров*я він не був присутнім на засіданні профкому 27.01.2014 р., а була присутня його дружина, якій він видав нотаріально посвідчену довіреність на представництво його інтересів. 31.01.2014 р. він отримав листа зі Станично-Луганської районної профспілкової організації працівників культури від 27.01.2014 р., в якому було зазначено про надання згоди на звільнення ОСОБА_3 з посади завідуючого ЦКДН у с. Плотина. Вважає рішеня посадових осіб Станично-Луганської районної профспілкової організації працівників культури від 27.01.2014 р. незаконним, оскільки ухвала суду від 10.01.2014 р. не підлягала виконанню через те, що не набула чинності, орган профспілкової організації не мав повноважень для розгляду відповідного питання стосовно ОСОБА_3, оскільки він вже не займав посаду завідуючого сільським клубом у с. Плотина через звільнення у відповідності до розпорядження №42-к від 01.10.2013 р. Просить скасувати рішення Станично-Луганської районної профспілкової організації працівників культури від 27.01.2014 р., у відповідності до якого надано згоду на звільнення з займаної посади ОСОБА_3
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, пояснила, що відповідачем порушені вимоги ст.ст. 223, 224, 226, 246, 141, 121 КЗпП Украни, профспілкова організація не мала повноважень на розгляд питання про дачу згоди або відмови в наданні згоди на звільнення ОСОБА_3 з займаної посади, розгляд таких спорів покладений на КТС. На її думку профспілковий орган повинен захищати права робітників, але цю задачу він не виконав, на засіданні профспілки не були ретельно розглянуті всі документи, аргументи ОСОБА_3 до уваги не бралися, профспілковий орган не звернув уваги на те, що з документами, які були надані головою Вільхівської сільради Івановською О.Н., ОСОБА_3 ознайомлений не був. На засіданні профспілки не був присутнім представник відповідача - Вільхівської сільради. В рішенні профспілки не відображені питання, які ставилися під час засідання профкому 27.01.2014 р., та відповіді на них. Рішення профспілки в її присутності не оголошувалося, позивачем воно отримано поштою. Також не отримана відповідь, чи є ОСОБА_3 членом профспілки, коли в останній раз ним сплачувалися членські внески.
Представник відповідача - Профспілкової організації відділу культури Станично-Луганської районної державної адміністрації у Луганській області Скотаренко О.І. у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала, пояснила, що профспілка діяла виключно в межах ст. 43 КЗпП України, на засіданні профкому 27.01.2014 р. розглядалося питання не про роботу ОСОБА_3, а про прогули. На підставі документів, наданих роботодавцем , профспілка дала згоду на звільнення ОСОБА_3 з посади звідуючого Плотинським сільським клубом.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані ними докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Профспілкової організації відділу культури Станично-Луганської районної державної адміністрації про скасування рішення Станично-Луганської районної профспілкової організації працівників культури від 27.01.2014 р. про надання згоди на звільнення з займаної посади ОСОБА_3 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40, пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п*ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.
Згідно з ч. 4 ст. 43 КЗпП України у разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.
Відповідно до ч. 9 ст. 43 КЗпП України якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.
Аналогічні роз*яснення містяться і в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 р.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 247 КЗпП України виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації надає згоду або відмовляє в наданні згоди на розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з працівником, який є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, в установі та організації, у випадках, передбачених законом.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації дає згоду або відмовляє у дачі згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом діючої на підприємстві, в установі, організації профспілки, у випадках, передбачених законом.
Як встановлено судом, 29.10.2013 р. ОСОБА_3 звернувся до Станично-Луганського районного суду Луганської області з позовом до Вільхівської сільської Ради про скасування розпорядження №42-к від 01.10.2013 р. про звільнення з займаної посади, поновлення на роботі з виплатою грошових коштів за вимушений прогул з розрахунку середньомісячної заробітної плати на момент звільнення в період з 01.10.2013 р. до прийняття рішення по справі та визнання дій відповідача незаконними. Під час розгляду справи в суді з*ясувалося, що відповідач не звертався до виборного органу первинної профспілкової організації для отримання згоди на звільнення позивача. Тому ухвалою Станично-Луганського районного суду Луганської області від 10.01.2014 р. провадження у справі зупинено до отримання згоди або відмови в дачі згоди на звільненя працівника виборним органом первинної профспілкової організації.
27 січня 2014 року на засіданні профспілкового комітету Станично-Луганського відділу культури було дано згоду на звільнення ОСОБА_3, яка оформлена протоколом №2.
Таким чином, профспілкова організація відділу культури Станично-Луганської районної державної адміністрації у Луганській області діяла у відповідності до чинного законодавства, в межах, визначених ст. 43 КЗпП України. Суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що профспілкова організація не мала повноважень для розгляду відповідного питання стосовно ОСОБА_3, оскільки його вже було звільнено у відповідності до розпорядження №42-к від 01.10.2013 р., питання, яке виносилось на розгляд первинної профспілкової організації відділу культури Станично-Луганської райдержадміністрації розглядалось саме по подіям 2013 року, на момент, коли позивач був членом первинної профспілкової організації та був звільнений з роботи за п.4 ст.40 КЗпП України.
Крім того, з наведених положень КЗпП України випливає, що звернення власника або уповноваженого ним органу до первинної профспілкової організації щодо надання згоди на звільнення працівника, якій є членом відповідної профспілкової організації, є складовою частиною процедури звільнення такого працівника. Тому не підлягають оскарженню в судовому порядку рішення первинного профспілкового органу про згоду на звільнення чи про відмову в дачі згоди на звільнення. Оспорюватись може правильність звільнення, а не згода чи відмова у дачі згоди на звільнення.
Судом встановлено, що Станично-Луганським районним судом Луганської області 25.02.2014 р. ухвалено рішення у цивільній справі №430/2674/13-ц за позовом ОСОБА_3 до Вільхівської сільської Ради про скасування розпорядження за №42-к від 01.10.2013 р. про звільнення з займаної посади, поновлення на роботі з виплатою грошових коштів за вимушений прогул з розрахунку середньомісячної заробітної плати на момент звільнення в період з 01.10.2013 р. до прийняття рішення по справі та визнання дій відповідача незаконними, яким визнано незаконним та скасовано розпорядження сільського голови Вільхівської сільської Ради від 01.10.2013 року за №42-к про звільнення 01.10.2013 року ОСОБА_3 з посади завідуючого Плотинським сільським клубом на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за здійснені прогули (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, ОСОБА_3 поновлено на посаді завідуючого Плотинським сільським клубом. В зазначеному рішенні, яке набрало законної сили, судом не тільки надана оцінка процедури звільнення ОСОБА_3, але і згоди профкому відділу культури Станично-Луганської РДА на звільнення позивача за п. 4 ст.40 КЗпП України. Таким чином, надання оцінки законності/незаконності відповідного звільнення, проведеного із дотриманням або недотриманням певної процедури, розглядалося в межах справи про скасування розпорядження про звільнення.
Статтею 64 Конституції України передбачено право кожного на судовий захист.
Відповідно до ч. 1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об*єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавстом встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
На думку суду, на час звернення ОСОБА_3 до суду із відповідним позовом, діями відповідача з виконання ухвали Станично-Луганського районного суду Луганської області від 10.01.2014 р. у цивільній справі №430/2674/13-ц про отримання згоди або відмови в дачі згоди на звільнення працівника виборним органом первинної профспілкової організації не було порушено прав та інтересів позивача.
Питання про поновлення строку на подання позову про скасування рішення профспілки вирішенню не пділягає, оскільки десятиденний строк для звернення до суду, що, на думку позивача пропущений ним з поважних причин, встановлений ст. 228 КЗпП України для оскарження до суду рішення комісії по трудових спорах. Відповідно до зазначеної норми закону у разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Керуючись ст. ст. 43, 247 КЗпП України, ст.ст. 3, 10,11, 60, 212-215 ЦПК України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 р., суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Профспілкової організації відділу культури Станично-Луганської районної державної адміністрації про скасування рішення Станично-Луганської районної профспілкової організації працівників культури від 27.01.2014 р. про надання згоди на звільнення з займаної посади ОСОБА_3 відмовити за необгрунтованністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т.А. Карташева