ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
19.12.2006 року Справа № 4/452ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Лазненко Л.Л.
суддів Перлова Д.Ю.
Якушенко Р.Є.
секретар
судового засідання Наумов Б.Є.
за участю представників сторін:
від позивача: Федоренко О.А., завідувач юридичним сектором відділення,
довіреність № 03-01/4447 від 20.09.2006;
від відповідача: Пантелеєва Н.В., головний бухгалтер,
довіреність № 3 від 17.12.2006;
розглянув у відкритому
судовому засіданні матеріали
апеляційної скарги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луганськ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 27.10.2006
у справі № 4/452ад (суддя Батюк Г.М.)
за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луганськ
до відповідача Алчевського спеціалізованого підприємства „Укренергочермет” №1, м.Алчевськ Луганської області
про стягнення 78087 грн. 60 коп.
В С Т А Н О В И В:
Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів заявлений до господарського суду Луганської області позов про стягнення з Алчевського спеціалізованого підприємства „Укренергочермет” №1, м.Алчевськ Луганської області суми несплачених штрафних санкцій за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2004 році в розмірі 78087 грн. 60 коп.
Згідно довідки Головного управління статистики у Луганській області від 31.08.2006 № 13-48/3423 та заяви позивача від 24.09.2006 № 03-01/4555 правильна назва відповідача Алчевське колективне спеціалізоване підприємство „Укренергочормет” №1.
На підставі викладеного, відповідачем по справі слід вважати Алчевське колективне спеціалізоване підприємство „Укренергочормет” №1.
Постановою господарського суду Луганської області від 27.10.2006 по справі № 4/452ад (суддя Батюк Г.М.) у позові відмовлено, враховуючи визначений ст.250 Господарського кодексу України строк для застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій та недотримання позивачем у справі встановленого цією статтею строку для застосування штрафних санкцій відповідно до ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Судом першої інстанції зазначено, що відповідачем у справі приймалися необхідні заходи для дотримання вимог передбачених діючим законодавством з питання соціальної захищеності інвалідів обов'язку по забезпеченню на підприємстві певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також враховано при відмові в позові, фактичну дату звернення позивача з позовом у справі 28.08.2006 року, коли виявлено порушення відповідачем відповідного законодавства ще 28.02.2005, що вбачається з матеріалів справи, та приписи ст.250 Господарського кодексу України.
Позивач у справі не погодився з таким висновком господарського суду Луганської області, подав до апеляційної інстанції заяву № 03-01/5585 від 31.10.2006 по справі № 4/452ад про апеляційне оскарження, а потім апеляційну скаргу № 03-01/5739 від 06.11.2006 по справі № 4/452ад, у якій просить скасувати постанову господарського суду Луганської області від 27.10.2006 № 4/452ад і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
За доводами апеляційної скарги, на думку скаржника, судом неправильно застосовані та були порушені норми матеріального та процесуального права, розгляд справи не ґрунтувався на всебічному, повному та об'єктивному розгляді.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 09.11.2006 по справі № 4/452ад, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 06.11.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 27.10.2006 у справі № 4/452ад, призначена судова колегія у складі: Лазненко Л.Л. - суддя –головуючий колегією, Перлов Д.Ю. –суддя, Якушенко Р.Є. –суддя.
Ухвалою судової колегії від 13.11.2006 відкрито апеляційне провадження по справі № 4/452ад та розпочата підготовка справи до апеляційного розгляду.
Ухвалою судової колегії Луганського апеляційного господарського суду від 23.11.2006 закінчена підготовка справи № 4/452ад до апеляційного розгляду та скарга призначена до розгляду.
Відповідач подав відзив на заяву про апеляційне оскарження № 05/87 від 20.11.2006, яким апеляційну скаргу вважає необґрунтованою та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги по справі № 4/452ад.
Обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає оскаржену постанову по справі прийнятою правомірно, з того відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги по справі з наступних обставин.
Як встановлено судом першої інстанції, що знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги по адміністративній справі № 4/452ад на підприємстві відповідача не працевлаштовано у 2004 році 8 інвалідів. За розрахунком позивача, складеним згідно Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, підприємство відповідача мало перерахувати 78087 грн. 60 коп. штрафних санкцій за 8 нестворених робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2004 рік.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач інформував місцевий центр зайнятості про наявність робочих місць для інвалідів, а в звіті форми № 3-ПН у графі 4 не проставляв кількість вільних наявних робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Згідно довідки Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 22.08.2006 № 03-01/3702 (а.с.9), вбачається, що у 2004 році підприємство не інформувало фонд про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів та згідно довідки Фонду від 22.08.2006 № 03-01/3703 відповідачем на підприємстві атестації робочих місць для працевлаштування інвалідів за участю працівників МСЕК відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995 не провадилися (а.с.10).
Однак, поряд з цим, відповідними органами на підставі інформації відповідача, у 2004 році провадилася "Ярмарка вакансій для інвалідів", яка організована Алчевським центром зайнятості 26.11.2004 та в якій безпосередньо приймав участь відповідач (лист № 02/7-1332 від 13.08.2006).
За змістом листа Головного управління соціальної та гуманітарної політики Алчевської міської ради 19.09.2006 № 224, вбачається, що у 2004 році інваліди, які бажають працевлаштовуватися, за допомогою у працевлаштуванні до Алчевської міської ради не зверталися тому до відповідача не направлялися.
Пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів передбачено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
У п.14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів визначено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Таким чином, відповідно до ст.18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” в редакції закону від 14.10.1994 № 204/94-ВР працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів. Приписом цієї ж норми у редакції Закону від 05.07.2001 № 2606-III встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.
Таким чином, працевлаштування інвалідів може здійснюватися органами працевлаштування інвалідів, визначеними у ст.18 Закону, лише за наявністю отриманої від підприємства інформації про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.
Відповідно до п.2.1 Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності за формами № 3-ПН „Звіт про наявності вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках”, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 06.07.1998 № 244, звіт за формою № 3-ПН подається підприємствами, незалежно від форм власності і господарювання, місцевому центру зайнятості щомісячно; а у графі 4 (з графи 2) проставляється наявність вільних робочих місць (вакантних посад) в рахунок річної броні, встановленої місцевими державними адміністраціями відповідно до ст.5 Закону України "Про внесення змін до Закону України „Про зайнятість населення”", для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, а також для пенсіонерів, учнів, студентів, інвалідів. Наявність вільних робочих місць (вакантних посад) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під такими шифрами:...14-інваліди. Отже, звіти за формою державної звітності № 3-ПН мають містити вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів –протягом звітного періоду.
З досліджених судом матеріалів справи, вбачається, що відповідачем виданий наказ № 146 від 29.10.2003 „Про проведення атестації робочих місць інвалідів”, результати проведення відповідачем атестації робочих місць інвалідів, викладені у акті про проведення атестації робочих місць інвалідів АКСП „Укренергочормет” №1 від 19.11.2003, провадилися засідання комісії з питань створення робочих місць для працевлаштування інваліда, про що складені протоколи ( № 1 від 26.11.2003, № 2 від 26.11.2003).
Згідно акту обстеження працевлаштування інвалідів на підприємствах від 24.01.2005, складеного за участю: реабілітолога МСЕК, представника адміністрації, представника райвідділу соціального захисту, встановлено, що робочі міста відповідають організаційно-технічному паспорту.
З огляду на це, відповідач мав намір щодо вжиття відповідних заходів для виконання обов’язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, протягом 2004 року випадків відмови відповідача від працевлаштування інвалідів не встановлено.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що на відповідача не може бути покладена відповідальність за неналежне виконання обов’язків з працевлаштування інвалідів органами, зазначеними у ст.18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” від 21.03.1991 № 875-ХІІ, та вважає що відповідачем приймались необхідні заходи для виконання приписів Закону України, щодо соціальної захищеності інвалідів, у зв’язку з чим необґрунтовано застосовані до нього штрафні санкції, з того в задоволені позову відмовлено правомірно.
Крім того, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду погоджується з застосуванням господарським судом Луганської області ст.250 Господарського кодексу України, враховуючи:
- дату пред'явлення позову по справі –28.08.2006;
- обізнаність позивача по справі (дату виявлення порушення відповідачем)–28.02.2005, що підтверджується матеріалами справи (а.с.8, 19);
- звітний період у справі 2004 рік;
- приписи ст.250 Господарського кодексу України щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій, до кола яких відносяться штрафні санкції, визначені ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”;
- встановлений ст.250 Господарського кодексу України термін застосування такої штрафної санкції –протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом;
- обов’язок суду перевіряти чи не закінчилися строки їх застосування, що визначено ст.250 Господарського кодексу України, а також при розгляді спорів про незвернення позивача з клопотанням щодо поновлення цього строку, про застосування до суб’єктів господарювання майнових санкцій за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, виходити з того, що ці санкції незалежно від їх назви (штрафні, фінансові, економічні тощо) відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки такі санкції є конфіскаційними, то згідно з ст.41 Конституції України вони можуть бути застосовані виключно за рішенням суду.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо застосування норми ст.250 Господарського кодексу України та вважає, що це норма правомірно застосована судом першої інстанції та врахована при прийнятті оскарженої по справі постанови.
З огляду на вищевикладене, оскаржена постанова по справі прийнята з законних підстав, при повному та всебічному дослідженні обставин у справі, а доводи за апеляційною скаргою судова колегія вважає безпідставними.
Питання щодо судових витрат не вирішується оскільки заявником апеляційної скарги не сплачувався судовий збір при наявності пільг, обумовлених Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993.
У судовому засіданні 19.12.2006 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, п.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
У Х В А Л И В:
1. Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луганськ № 03-01/5739 від 06.11.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 27.10.2006 у справі № 4/452ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 27.10.2006 у справі № 4/452ад (суддя Батюк Г.М.) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.Л.Лазненко
Суддя Д.Ю.Перлов
Суддя Р.Є.Якушенко