АЛУШТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Леніна, 23, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, Україна, 98500

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 101/842/14-а

17 березня 2014 року Алуштинський міський суд АР Крим

в складі

головуючого судді Скісова Є.М.,

при секретарі Кузнецовой К.О.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Алушта про визнання дій протиправними та спонукання виконати певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Алуштинського міського суду із позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Алушта про визнання дій протиправними та спонукання виконати певні дії.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що постановою Алуштинського міського суду від 16 жовтня 2013 року зобов'язано виконавчий комітет Ізобільненської сільської ради видати йому, як жертві політичної репресії посвідчення реабілітованого.

У зв'язку із чим 18 грудня 2013 року він звернувся до Управління пенсійного фонду України в м. Алушта АР Крим з вимогою провести перерахунок його пенсії, проте 24 грудня 2013 року листом Управління пенсійного фонду України в м. Алушта йому було відмовлено у задоволені заявленої вимоги.

Відмова відповідача мотивована тим, що на підставі його посвідчення він може претендувати на надбавку до пенсії згідно ч «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 54,4 гривні, а для зарахування періоду находження у засланні на спецпоселення в потрійному розмірі йому слід надати довідку органів внутрішніх справ, а за відсутністю такого документу - довідку районних комісій по відновленню прав реабілітованих, видану на підставі факту переселення.

ОСОБА_1 вважає дії відповідача неправомірними та такими, що протиречать діючому законодавству.

На підставі вищевикладеного, позивач просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта АР Крим протиправними та зобов'язання виконати певні дії.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Фомін В.В. заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Особливістю адміністративного судочинство є те, що відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно зі статтею 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. По цих справах обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Як вбачається зі ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що згідно з архівною довідкою Міністерства внутрішніх справ Республіки Узбекистан, ОСОБА_1 був звільнений від спецпоселення в м. Ангрене Ташкентської області 08 червня 1956 року на підставі Наказу Президіуму Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1956 року зі зняттям обмежень по спец поселенню ( а.с.5)

Відповідно до постанови Алуштинського міського суду від 16 жовтня 2013 року зобов'язано виконавчий комітет Ізобільненської сільської ради надати ОСОБА_1 посвідчення реабілітованого у відповідності зі статтею 6 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» ( а.с.9-11).

17 грудня 2013 року виконкомом Ізобільненської сільської ради ОСОБА_1 було видано посвідчення реабілітованого серії НОМЕР_1 ( а.с.4).

Відповідно до листа Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта від 24 грудня 2013 року за вих. № 9970/08- 05 вбачається, що відповідно на підставі його посвідчення він може претендувати на надбавку до пенсії згідно ч «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 54,4 гривні, а для зарахування періоду находження у засланні на спецпоселення в потрійному розмірі йому слід надати довідку органів внутрішніх справ, а за відсутністю такого документу - довідку районних комісій по відновленню прав реабілітованих, видану на підставі факту переселення ( а.с.7-8).

На території України реабілітація осіб, необґрунтовано підданих репресіям здійснюється згідно із Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

Стаття 1 Закону України « Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» передбачає, вважати реабілітованими осіб, які з політичних мотивів були необгрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі "двійками", "трійками", особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" від 25 грудня 1958 року, за винятком осіб, зазначених у статті 2 цього Закону.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1 є особою реабілітованою у відповідності з частиною першою статті 1 Закону України « Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», що підтверджує право позивача на зарахування стажу роботи під час находження його у засланні на спецпоселенні ( 12 років) у потрійному розмірі та свідчить про неправомірність дій Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта АР Крим, щодо відмови зарахувати, як необґрунтовано репресованому і далі реабілітованому до стажу роботи в потрійному розмірі для призначення трудових пенсій на час знаходження його у засланні і в підвищенні пенсії на 50% мінімальної пенсії по віку.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 7, 11, 69, 70, 71, 86, 128, 159-167 КАС України, Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта АР Крим щодо відмови зарахувати, як необґрунтовано репресованому і далі реабілітованому до стажу роботи в потрійному розмірі для призначення трудових пенсій ОСОБА_1 на час знаходження його у засланні і в підвищенні пенсії на 50% мінімальної пенсії по віку.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта АР Крим зарахувати до стажу роботи час знаходження його у засланні ( 12 років) в потрійному розмірі ОСОБА_1 для призначення трудової пенсії, згідно вимог ч.1 ст.6 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», підвищити пенсію на 50% мінімальної пенсії за віком, згідно вимог ч.»г», ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта АР Крим на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 51,61 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя Алуштинського Є.М. Скісов

міського суду