ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2014 року місто Севастополь 18 год. 16 хв. Справа №827/2075/13-а
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
судді - Водяхіна С.А.,
секретар - Прокопенко О.О.,
за участю:
представника позивача - Державного підприємства «Севастопольське авіаційне підприємство» - Дун Єлизавети Анатоліївни, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі 02 жовтня 1998 року;
представників відповідача - Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі - Никольської Ксенії Борисівни, посвідчення серії НОМЕР_1 від 10 січня 2012 року; Пушкарьової Ірини Володимирівни, посвідчення серії НОМЕР_2 від 20 червня 2012 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Севастопольське авіаційне підприємство» до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2013 року Державне підприємство «Севастопольське авіаційне підприємство» звернулось до Окружного адміністративного суду м Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2013 року № 0000671710 про донарахування суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 369 860 грн. 12 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 713 319 грн. 68 коп.
Позов мотивовано тим, що у відповідача не було підстав для винесення податкового повідомлення-рішення про донарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та застосування штрафних санкцій, оскільки за період, що перевірявся, у позивача була відсутня заборгованість зі сплати заробітної плати та в повному обсязі сплачено податок з доходів фізичних осіб.
У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представники відповідача заперечували проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. Під час розгляду справи зазначили, що до позивача було застосовано штрафні санкції на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, яка передбачає окрему відповідальність за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків саме до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.
Заслухавши доводи представників сторін, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Севастопольське авіаційне підприємство» з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2013 року.
За результатами перевірки складено акт від 24 липня 2013 року № 164/17-01-19/07705790, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування, а також неперерахування податку на доходи фізичних осіб за квітень - травень 2013 року, що призвело до виникнення податкового боргу за вказаний період 2013 року у сумі 369 860 грн. 12 коп.
07 серпня 2013 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000671710 про донарахування грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 369 860 грн. 12 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 713 319 грн. 68 коп.
Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Згідно з пунктом 18.1 статті 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Пунктом 171.1 статті 171 Податкового кодексу України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Відповідно до пункту 18.2 статті 18 Податкового кодексу України податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.
Статтею 168 Податкового кодексу України визначено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.
Так, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Підпунктом 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України визначено, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (15%, 17%).
Згідно з підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
З наведеного вбачається, що податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 168.1.6 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном «граничний термін сплати до бюджету податку» розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.
Згідно з пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно з положеннями підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Отже, податок з доходів фізичних осіб, який підлягає утриманню з нарахованого, але не виплаченого (не наданого) доходу, підлягає обов'язковому перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, що встановлені для місячного податкового періоду, а саме: протягом 10 календарних днів, встановлених для сплати податкового зобов'язання, після 20 числа наступного місяця за звітним (як граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання місячної податкової декларації).
При цьому, суд зазначає, що обов'язок щодо нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб як у разі виплати, так і не виплати доходу, виникає на підставі зазначених норм Податкового кодексу України незалежно від надання декларації (розрахунку) сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.
У ході судового розгляду справи судом встановлено, що контролюючим органом було зафіксовано несвоєчасну сплату підприємством податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 1 426 639 грн. 25 коп., з яких:
- за грудень 2011 року (зі строком сплати у січні 2012 року) підприємством було допущено несвоєчасну сплати податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 267 913 грн. 02 коп., у тому числі: з граничним терміном перерахування 30 січня 2012 року фактично перераховано 31 січня 2012 року у сумі 100 395 грн. 27 коп., 21 лютого 2012 року у сумі 135 000 грн. 00 коп., 02 березня 2012 року у сумі 3 679 грн. 76 коп., 06 березня 2012 року у сумі 2 685 грн. 00 коп., 13 березня 2012 року у сумі 26 152 грн. 99 коп.;
- за січень 2012 року у розмірі 256 190 грн. 65 коп., у тому числі: податок на доходи фізичних осіб з граничним терміном перерахування 02 березня 2012 року фактично перераховано 13 березня 2012 року у сумі 109 830 грн. 70 коп., 19 березня 2012 року у сумі 146 360 грн. 28 коп.;
- за лютий 2012 року у розмірі 13 456 грн. 71 коп., у тому числі: податок на доходи фізичних осіб з граничним терміном перерахування 30 березня 2012 року фактично перераховано 02 квітня 2012 року у сумі 3 042 грн. 54 коп., 05 квітня 2012 року у сумі 790 грн. 00 коп., 10 квітня 2012 року у сумі 9 624 грн. 17 коп.;
- за березень 2012 року у розмірі 122 651 грн. 77 коп., у тому числі: податок на доходи фізичних осіб з граничним терміном перерахування 30 квітня 2012 року фактично перераховано 07 травня 2012 року у сумі 122 651 грн. 77 коп.;
- за лютий 2013 року у розмірі 101 196 грн. 91 коп., у тому числі: податок на доходи фізичних осіб з граничним терміном перерахування 30 березня 2013 року фактично перераховано 01 квітня 2013 року у сумі 18 215 грн. 10 коп., 02 квітня 2013 року у сумі 779 грн. 61 коп., 09 квітня 2013 року у сумі 792 грн. 58 коп., 18 квітня 2013 року у сумі 81 409 грн. 62 коп.;
- за березень 2013 року у розмірі 227 033 грн. 41 коп., у тому числі: податок на доходи фізичних осіб з граничним терміном перерахування 30 квітня 2013 року фактично перераховано 07 травня 2013 року у сумі 2 332 грн. 70 коп., 20 травня 2013 року у сумі 33 101 грн. 28 коп., 27 травня 2013 року у сумі 112 370 грн. 00 коп., 28 травня 2013 року у сумі 3 989 грн. 43 коп., 30 травня 2013 року у сумі 8 872 грн. 65 коп., 03 червня 2013 року у сумі 49 703 грн. 35 коп., 11 червня 2013 року у сумі 16 664 грн. 00 коп.;
- за квітень 2013 року у розмірі 224 441 грн. 25 коп., у тому числі: податок на доходи фізичних осіб з граничним терміном перерахування 30 травня 2013 року фактично перераховано 11 червня 2013 року у сумі 68 336 грн. 66 коп. Сума у розмірі 156 104 грн. 59 коп. станом на кінець перевірки - 30 червня 2013 року, залишалась несплаченою;
- за травень 2013 року у розмірі 213 755 грн. 33 коп. з граничним терміном перерахування 30 червня 2013 року станом на кінець перевірки - 30 червня 2013 року, залишалась несплаченою.
Таким чином, позивачем, як податковим агентом, у періоді, що перевірявся, несвоєчасно перераховувались суми податку з доходів фізичних осіб, які були утримані із заробітної плати найманих працівників.
Податковими правопорушеннями, відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України, є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.
Зазначеною нормою Податкового кодексу встановлено спеціальну відповідальність у разі порушення платником податків, у тому числі податковим агентом, вимог податкового законодавства щодо нарахування, утримання та перерахування податків, що нараховуються та сплачуються до або під час виплати доходу.
У свою чергу, стаття 126 Податкового кодексу України регламентує відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків.
Так, відповідно до статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
При цьому, необхідно зазначати, що обов'язок щодо правильного обчислення, нарахування та сплати суми податкового зобов'язання може покладатися як на платника податків (статті 15, 16 Податкового кодексу України) так і на податкового агента при нарахуванні (виплаті, наданні) доходу іншому платнику (статті 18 Податкового кодексу України).
Таким чином, стаття 126 Податкового кодексу України встановлює загальну відповідальністю за затримку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, а стаття 127 зазначеного кодексу регламентує відповідальність за порушення правил оподаткування до або під час виплати доходу, тобто у джерела виплат.
Суд зазначає, що до даних правовідносин застосуванню підлягають саме положення статті 127 Податкового кодексу України. Дана норма встановлює відповідальність саме за порушення строків сплати податкового зобов'язання під час виплати доходу на користь іншого платника податків (податку з доходів фізичних осіб з працівників позивача), тобто є спеціальною нормою по відношенню до загальної норми - статті 126 Податкового кодексу України.
Аналогічну правову позицію викладено в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2013 року у справі № К/800/38339/13, від 18 липня 2013 року у справі № К/800/29136/13, від 02 жовтня 2013 року у справі № К/9991/31902/12.
Щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі частини другої пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, тобто за фактом повторності скоєння податкового правопорушення, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що попередній акт планової виїзної перевірки позивача № 313/22-108/07705790, у тому числі з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, було складено 28 березня 2012 року. Даним актом встановлено порушення державним підприємством «Севастопольське авіаційне підприємство» підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, в результаті чого податковим повідомленням-рішенням від 10 квітня 2012 року №0000310171 було застосовано штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України.
Отже, позивачем повторно протягом 1095 днів було допущено порушення вимог статті 168 Податкового кодексу України, а тому відповідачем правомірно застосовані до державного підприємства «Севастопольське авіаційне підприємство» податковим повідомленням-рішенням від 07 серпня 2013 року № 0000671710 штрафні санкції на підставі частини другої пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, у сумі 713 319 грн. 68 коп.
Щодо посилання представника позивача на порушення податковим органом порядку проведення позапланової виїзної перевірки та складення акту перевірки суд зазначає наступне.
Пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначені обставини, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка.
Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних, та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
З матеріалів справи вбачається та не заперечувалось представником позивача, що Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі на адресу позивача було направлено лист від 28 травня 2013 року за вих. № 1764/10/17.1-29, у якому зазначено, що за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення податкового законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, у зв'язку з чим Державна податкова інспекція у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі просить надати пояснення щодо вказаної інформації та копії документів, що підтверджують або спростовують дану інформацію, за 2012 - 2013 роки.
Листом від 05 червня 2013 року за вих. № 604 державне підприємство "Севастопольське авіаційне підприємство" надало відповідь, згідно з якою підприємство просить провести позапланову перевірку з питань, викладених у листі.
Згідно з пунктом 78.2 статті 78 Податкового кодексу України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.
Судом встановлено, що позапланову виїзну перевірку державного підприємства «Севастопольське авіаційне підприємство» було проведено посадовими особами Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя на підставі направлень від 15 липня 2013 року №53/01.0-73, №54/01.0-73, наказу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі від 15 липня 2013 року №79 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП "Севастопольське авіаційне підприємство".
Перевірку було проведено з відома керівника підприємства Зозуля В.Г. та у присутності головного бухгалтера Бережної Т.М. У журналі реєстрації перевірок державного підприємства «Севастопольське авіаційне підприємство» було зроблено запис від 15 липня 2013 року № 8 про проведення даної перевірки.
При цьому, суд зазначає, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюються контролюючими органами.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним судом України у постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D" до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа-Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до пункту 86.3 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.
Згідно з абзацом 4 пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року N 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772.
Згідно з пунктом 4 вказаного Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до пункту 5 Порядку за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Судом встановлено, що позапланова виїзна перевірка державного підприємства "Севастопольське авіаційне підприємство" проводилась лише з питання повноти та своєчасності сплати до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з чим у розділу 3 акту перевірки викладено суттєві обставини щодо повноти та своєчасності сплати до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб.
Акт перевірки підписаний керівництвом підприємства без зауважень та один примирник акта отриманий останнім 24 липня 2013 року, що повністю узгоджується з вимогами податкового законодавства.
Щодо донарахування податковим повідомленням-рішенням від 07 серпня 2013 року № 0000671710 грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 369 860 грн. 12 коп. суд зазначає наступне.
З акту перевірки вбачається, що станом на 30 червня 2013 року підприємством не було перераховано податок на доходи фізичних осіб у загальній сумі 369 860 грн. 12 коп. за фактом нарахування доходу іншим платникам податку за квітень та травень 2013 року.
Відповідно до пункту 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
З наведеного вбачається, що грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у разі нарахування доходу на користь інших платників податку виникає в момент настання строку його сплати. При цьому, у даному випадку подання розрахунку податковим агентом або винесення податкового повідомлення-рішення контролюючим органом не вимагається. Тобто у позивача обов'язок зі сплати грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 369 860 грн. 12 коп. виник у зв'язку з нарахуванням доходу на користь інших осіб за квітень та травень 2013 року.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до платіжних доручень від 24 липня 2013 року № 1968, № 1974, № 1981 підприємством було перераховано суми у розмірі 172 531 грн. 05 коп., 128 755 грн. 33 коп. та 179 213 грн. 28 коп. відповідно.
Зазначене також підтверджується карткою обліку платника податків за платежем "податок на доходи фізичних осіб".
Податкове повідомлення-рішення про донарахування грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 369 860 грн. 12 коп. було винесено контролюючим органом 07 серпня 2013 року.
Отже, всього після завершення перевірки - 30 червня 2013 року, але до прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2013 року, позивачем було перераховано податку з доходів фізичних осіб у розмірі 369 860 грн. 12 коп.
Відповідно до частини другої пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у податкового органу не було підстав для визначення позивачу податковим повідомленням-рішенням від 07 серпня 2013 року грошового зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі 369 860 грн. 12 коп.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - скасуванню у частині донарахування державному підприємству «Севастопольське авіаційне підприємство» грошового зобов'язання у розмірі 369 860 грн. 12 коп.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С ТА Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі від 07 серпня 2013 року № 0000671710 у частині донарахування Державному підприємству «Севастопольське авіаційне підприємство» грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 369 860 грн. 12 коп.
У решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 25 лютого 2014 року.
Суддя С.А. Водяхін