Справа № 11- 716/2008 р. Головуючий у І інстанції - Василенко Ю.Л.
Категорія - ч. 2 ст. 368 КК України. Доповідач - Баглай І.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2008 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді Навозенко Л.С.,
суддів Баглая І.П., Рудомьотової С.Г.,
з участю прокурора Лисуна С.І.,
адвоката ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Талалаївського районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2008 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Красний Колядин, Талалаївського району Чернігівської області, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, працюючий Красноколядинським сільським головою, інвалід 2 групи, раніше не судимий, засуджений:
- за ч. 1 ст. 366 КК України - до штрафу в сумі 510 грн. з позбавленням права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування та державних органах на 2 роки;
- за ч. 2 ст. 368 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, - до 2 років 6 місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування та державних органах на 3 роки з конфіскацією 1/2 частини всього належного йому майна, крім житла.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого додаткового покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування та державних органах на строк 3 роки, з конфіскацією 1/2 частини всього належного йому майна, крім житла, та штрафу в сумі 510 грн., який постановлено виконувати самостійно.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді підписки про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 1135 грн. 82 коп.
З метою виконання покарання у вигляді штрафу та конфіскації майна, звернуто стягнення на заарештовані грошові вклади ОСОБА_1 в Талалаївському відділенні ЗАТ КБ „Приватбанк” на рахунках SAMDN НОМЕР_1, SAMDN НОМЕР_2, SAMDN НОМЕР_3, SAMDN НОМЕР_4, грошові вклади в Талалаївському відділенні ВАТ „Державний ощадний банк України” та на інше належне йому заарештоване майно.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Судом ОСОБА_1 було засуджено за скоєння злочинів при наступних обставинах.
ОСОБА_1, обіймаючи посаду голови Красноколядинської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області, являючись державним службовцем 6 рангу та службовою особою яка займає відповідальне становище, 26 травня 2008 року повідомив гр. ОСОБА_3 про необхідність сплатити йому кошти в сумі 10 000 грн. за позитивне вирішення сесією сільської ради її заяви про виділення їй в с. Красний Колядин земельної ділянки для будівництва кіоску „Книги”.
30 травня 2008 року ОСОБА_1 дав вказівку землевпоряднику Красноколядинської сільської ради ОСОБА_4 виготовити рішення 17 сесії 5 скликання Красноколядинської сільради від 29.05.2008 року про надання погодження на виділення земельної ділянки під будівництво кіоску „Книги”, згідно якого сесія сільради нібито вирішила надати таке погодження на виділення земельної ділянки у користування на умовах оренди під будівництво кіоску „Книги”, хоч 29.05.2008 року сесія сільської ради не відбулася і зазначене вище рішення не приймалося. Дане віддруковане рішення ОСОБА_1 підписав, засвідчив гербовою печаткою Красноколядинської сільської ради і того ж дня, близько 15 год. 00 хв., перебуваючи в службовому кабінеті, передав його ОСОБА_3 за що отримав хабар в сумі 10 000 грн..
Не погодившись з вироком суду, засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію в якій просив вирок змінити та пом'якшити призначене йому покарання.
Заслухавши доповідача, засудженого та його адвоката, які просили апеляцію задовольнити, думку прокурора про необґрунтованість апеляційних вимог засудженого, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів знаходить можливим частково її задовольнити.
Висновки суду про доведеність вини засудженого у скоєні інкримінованих йому злочинів відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку.
Сам засуджений в апеляції фактично не заперечує своєї вини у скоєнні інкримінованих злочинів і просить лише про пом'якшення покарання.
В судовому засіданні суду першої інстанції, засуджений ОСОБА_1 не заперечуючи своєї вини у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, повністю не визнав свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України та показав, що в травні 2008 року до нього звернулася гр. ОСОБА_3 з приводу виділення земельної ділянки в с. Красний Колядин під будівництво кіоску для продажу книг. На прохання ОСОБА_3, він 30.05.2008 року дав вказівку землевпоряднику ОСОБА_4 виготовити рішення сесії сільради від 29.05.2008 року про надання ОСОБА_3 погодження на виділення земельної ділянки, яка фактично не відбулася. Того ж дня він підписав дане рішення сесії, завірив його печаткою Красноколядинської сільради, та в службовому кабінеті передав його ОСОБА_3. Отримавши рішення вона кинула на стіл пачку грошей та вибігла з кабінету. Він мав намір зателефонувати до міліції, але телефон не працював. Він поклав гроші до кишені та вийшов з приміщення сільради з метою наздогнати ОСОБА_3 та повернути їй гроші. Наголошував, що хабара він не вимагав.
Незважаючи на невизнання засудженим своєї вини у отриманні хабара поєднаного з вимаганням хабара, його вина у скоєнні цього злочину доводиться доказами по справі.
Так, з показів свідка ОСОБА_3 суду першої інстанції вбачається, що вона звернулася до сільського голови ОСОБА_1 з приводу виділення їй земельної ділянки під побудову кіоску. Коли вона написала відповідну заяву, ОСОБА_1 сказав, що за позитивне вирішення цього питання необхідно заплатити йому гроші в сумі 10 тис. грн. 29.05.2008 року, вона зателефонувала ОСОБА_1, який повідомив, що сесія не відбулася, але він рішення надасть, якщо йому заплатити. Вона погодилася заплатити йому гроші, а потім вирішила звернутися до міліції. Зранку 30.05.2008 року вона звернулася в Талалаївський РВ УМВС з заявою про вимагання хабара. Від працівників міліції вона отримала помічені грошові купюри в сумі 10 тис. грн. з якими поїхала в с. Красний Колядин. В приміщенні сільради ОСОБА_1 дав їй рішення сесії сільради, а вона поклала йому на стіл гроші. Вона бачила, як ОСОБА_1 поклав гроші до кишені.
З показів свідка ОСОБА_5 вбачається, що він був запрошений працівниками міліції в якості понятого. В його присутності в приміщенні Талалаївського РВ УМВС було помічено купюри номіналом 200 грн. на загальну суму 10 000 грн. та переписано номери даних купюр. Потім він з працівниками міліції поїхав до с. Красний Колядин, де жінка з поміченими грошовими купюрами пішла до приміщення сільради і вийшла через 2 - 3 хвилини. Через деякий час з приміщення сільради вийшов засуджений, до якого підійшли працівники міліції та попросили пройти назад до приміщення сільради. В кабінеті працівники міліції запропонували йому викласти вміст своїх кишень, Останній це зробив не одразу, а через деякий час вийняв з кишені та поклав на стіл пачку грошей, пояснивши, що це його гроші, а потім сказав, що це гроші за газ. Коли їх просвітили, на купюрах з'явилося слово „хабар”. Також світилися руки засудженого.
Аналогічні покази також дала свідок ОСОБА_6.
З показів свідка ОСОБА_7 вбачається, що вранці 30.05.2008 року, до Талалаївського РВ УМВС надійшла заява гр. ОСОБА_3 про вимагання в неї хабара головою Красноколядинської сільради за виділення земельної ділянки, про що було повідомлено УМВС в Чернігівській області. Того ж дня, через декілька годин, в приміщенні Талалаївського РВ УМВС співробітниками УДСБЕЗ УМВС в присутності ОСОБА_3 та двох понятих було помічено грошові купюри номіналом 200 грн. на загальну суму 10 000 грн., а саме написано слово „хабар”, переписано номери купюр та вручено їх ОСОБА_3. Після цього вони разом з понятими поїхали в с. Красний Колядин, де ОСОБА_3 зайшла до сільради, потім вийшла та сіла в автомашину. Через 5 хвилин вийшов ОСОБА_1 який був затриманий. ОСОБА_1 запропонували пройти в кабінет, де попросили викласти вміст кишень. ОСОБА_1 протягом 15 хв. перекладав речі та гроші в кишенях, а потім поклав їх на стіл. На запитання звідки гроші, він сказав, що це його особисті кошти на газ в сумі 5 тис. грн.. Також ОСОБА_1 сказав, що ніякого хабара він не отримував.
Вказані обставини також підтвердили свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Крім показів свідків, вина засудженого ОСОБА_1 в отриманні хабара поєднаного з вимаганням хабара також підтверджується:
- заявою ОСОБА_3 до Талалаївського РВ УМВС щодо вимагання Красноколядинським сільським головою ОСОБА_1 з неї хабара за вирішення питання щодо виділення земельної ділянки (т. 1 а.с. 5);
- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 30.05.2008 року (т. 1 а.с. 6), згідно з яким було оглянуто грошові кошти в сумі 10 тис. грн., на кожну купюру номіналом 200 грн., кількістю 50 шт. за допомогою спеціального барвника працівниками УДСБЕЗ УМВС в Чернігівській області нанесено напис „хабар”, записано номери даних купюр та вручені вказані грошові купюри ОСОБА_3;
- протоколом огляду місця події від 30.05.2008 року (т. 1 а.с. 7-8), згідно якого, ОСОБА_1, перебуваючи в службовому кабінеті, виклав з кишень речі, серед яких знаходилася пачка купюр кількістю 50 шт. номіналом 200 грн. кожна. При просвічуванні купюр в ультрафіолетових променях на кожній видно напис „хабар”;
- додатком до протоколу огляду місця події, з якого вбачається, що серії та номери купюр, виявлені у ОСОБА_1 збігаються з тими, що були помічені та вручені ОСОБА_3, згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів від 30.05.2008 року (т. 1 а.с. 9);
З протоколу судового засідання вбачається, що ОСОБА_3 в суді повністю підтвердила свої покази, які вона давала на досудовому слідстві.
За таких підстав вказані посилання засудженого колегія суддів розцінює як позицію захисту з метою уникнення ним відповідальності.
При обранні виду та міри покарання засудженому суд, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, призначив його з урахуванням ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, його особи, сімейного стану і по ч. 2 ст. 368 КК України призначив покарання із застосуванням ст.. 69 КК України. Разом з тим колегія суддів вважає за можливе за цією статтею пом'якшити додаткове покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Талалаївського районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення додаткового покарання по ч. 2 ст. 368 КК України змінити і вважати його засудженим за цією статтею, із застосуванням ст. 69 КК України, до 2 років 6 місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування та державних органах на 2 роки 6 місяців, з конфіскацією 1/2 частини всього належного йому майна, крім житла.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, остаточно ОСОБА_1призначити покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування та державних органах на строк 2 роки 6 місяців, з конфіскацією 1/2 частини всього належного йому майна, крім житла, та штрафу в сумі 510 грн., який виконувати самостійно.
В решті вирок Талалаївського районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Судді:
Л.С. Навозенко І.П. Баглай С.Г. Рудомьотова