Справа № 33-607/2008 р.                                          Головуючий у І інстанції - Розинко В.М.

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП            .                     

ПОСТАНОВА 

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

12 грудня 2008 року                                                                                м. Чернігів

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області Баглай І.П. розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 листопада 2008 року.

Цією постановою        ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця м. Чернігова, АДРЕСА_1, освіта вища економічна,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

ОСОБА_1 інкриміновано порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху України, яке  виразилося в керуванні ним у стані алкогольного сп'яніння  автомашиною „ВАЗ 21093”, д.н.з. НОМЕР_1,  25 жовтня 2008 року в 00 годин 20 хвилин на пр-ті Перемоги у м. Чернігові.

Не погоджуючись з постановою суду, у апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить пом'якшити призначене адміністративне стягнення. Вважає, що суд, при вирішенні питання про вид та міру стягнення, не врахував в повному обсязі всіх обставин справи, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітню дитину та літню матір. Вказує, що працівники міліції належним чином не перевірили його на стан сп'яніння. Зазначає, що він дійсно вжив о 21 годині пляшку пива, але не передбачав, що до 00 год. 20 хв. залишиться залишковий запах алкоголю. Оскільки його робота пов'язана з керуванням транспортними засобами, то позбавлення цього права негативно позначиться на його матеріальному становищі.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 скаргу просив задовольнити з викладених в ній підстав. Пояснив, що робота водія це його єдина можливість заробляти на життя. При складанні адміністративного протоколу не признався, що працює, бо боявся негативних наслідків для себе.

Із матеріалів справи та доводів скарги випливає, що вона не підлягає задоволенню.

ОСОБА_1 завчасно був повідомлений повісткою про час розгляду справи в районному суді, але в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

За матеріалами адміністративної справи ОСОБА_1 не працює, про що в своїй постанові зазначив і місцевий суд. Разом з тим до апеляційного суду правопорушник надав виробничу характеристику та клопотання з ВАТ „Чернігівський річковий порт”, де насправді він працює водієм-експедитором, про пом'якшення призначеного покарання.

Викладене свідчить, що ОСОБА_1 ввів в оману працівника міліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення.

Медичний огляд для встановлення стану сп'яніння  ОСОБА_1 було проведено у відповідності до чинного законодавства.

Порушень закону, при оформленні адміністративної справи та розгляді її районним судом не вбачається. Стягнення  накладено в межах санкції інкримінованої статті, з врахуванням даних про особу правопорушника.

За таких обставин постанова районного суду є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,                                                                                                                                                                                                         

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 листопада 2008 року щодо нього - без змін.

Постанова набирає законної  сили  негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                        І.П. Баглай