СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
21 грудня 2006 року | Справа № 2-27/1927-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Голика В.С.,
Градової О.Г.,
без участі представників сторін
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 09.10.2006 у справі № 2-27/1927-2006
за позовом заступника прокурора міста Сімферополя (вул. Севастопольська, 11, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011; вул. Павлюченко,1, місто Севастополь)
в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-95" (вул. Пушкіна, 6, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
приватного підприємства фірми "Ойлсервісплюс" (вул. Київська, 144, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2006 у справі № 2-27/1927-2006 (суддя Воронцова Н.В.) позов заступника прокурора міста Сімферополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Сімферополі до товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-95", приватного підприємства фірми "Ойлсервісплюс" про визнання недійсним договору залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням господарським судом норм процесуального права, а саме, помилковим застосуванням статті 32 Господарського процесуального кодексу України, в якій вказано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановляє наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються зокрема, письмовими доказами.
Рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя від 23.09.2004 у справі № 2-4500/04 встановлений факт державної реєстрації приватного підприємства фірми „Ойлсервісплюс” на підставну особу, за винагороду і відсутність у засновника наміру та можливості займатись підприємницькою діяльністю. Тобто діяльність зазначеного підприємства з самого початку суперечить інтересам держави, а вказане рішення є належним доказом у розумінні статей 32, 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення слухання справи до суду не надходило.
Судова колегія вважає докази, що є в матеріалах справи, достатніми для розгляду апеляційної скарги у відсутності представників сторін.
Розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим, вивчивши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.
Заступник прокурора міста Сімферополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Сімферополі звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-95", приватного підприємства фірми "Ойлсервісплюс" про визнання недійсним договору.
Як вбачається з матеріалів справи 01.04.2002 між товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія - 95" та приватним підприємством фірмою "Ойлсервісплюс" було укладено договір підряду на будівництво (а.с. 7).
Відповідно до умов договору приватне підприємство фірма "Ойлсервісплюс" прийняло на себе зобов’язання власними силами і коштами збудувати кафе "Мрія". Договір між сторонами підтверджено актом виконаних підрядних робіт за серпень 2002 року (а.с.9), звітними кошторисними розрахунками будівництва, локальним кошторисом, квитанціями до прибутково - касових ордерів від 15.08.2002 №317, від 19.08.2002 №389, від 20.08.2002 №390 і №391, від 22.08.2002 №392, від 23.08.2002 №393, від 27.08.2002 №394, від 28.08.2002 №395, від 29.08.2002 № 396, від 03.09.2002 №401 і від 04.09.2002 №402 і №403 на оплату підрядних робіт (послуг) (а.с.12-19).
Однак, рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя від 23.09.2004 у справі № 2-4500/04 позов прокурора міста Сімферополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Сімферополі до приватного підприємства фірми "Ойлсервісплюс", Шклярук Сергія Федоровича про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів було задоволено.
Визнано недійсним Статут приватного підприємства фірма "Ойлсервісплюс" з моменту державної реєстрації - 12.05.2000, а також визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість №00781948 з моменту видачі - 29.05.2000.
Рішення суду вступило в закону силу.
Посилаючись на це рішення прокурор міста Сімферополя вважає, що у даному випадку у приватного підприємства фірми "Ойлсервісплюс" була наявна мета не платити податки з отриманих за реалізацію іншим суб'єктам товарів сум.
У зв’язку з тим, що позивачем було надано не усі необхідні документи для розгляду позовної заяви по суті, господарський суд ухвалою від 14.04.2006 провадження у справі зупинив, і матеріали справи направив до прокуратури Автономної Республіки Крим для перевірки.
Після проведення перевірки матеріали справи були повернені до господарського суду.
Листом від 04.07.2006 № 590д/06 прокуратура міста Сімферополя повідомила господарський суд про те, що представити оригінал декларації з податку на додану вартість за вказаний період приватного підприємства фірми "Ойлсервісплюс", не представляється можливим, оскільки справу платника податку вилучено старшим оперуповноваженим МОПМ ДПІ у місті Сімферополі, за протоколом виїмки від 20.10.2004 і залучено в якості речового доказу до кримінальної справи № 600062.
Вказана справа була розглянута Київським районним судом міста Сімферополя і вироком суду від 02.03.2006 директора приватного підприємства фірма "Ойлсервісплюс" визнано винним у скоєні злочину, передбаченого статтями 190, 202, 366, 205 Кримінального кодексу України (а.с. 83).
Крім того, в матеріалах перевірки прокурор вказав на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія - 95" не є платником податку на додану вартість, оскільки здійснює оподаткування по спрощеній системі оподаткування і є платником єдиного податку. Тобто приватне підприємство фірма "Ойлсервісплюс" по даній угоді не повинно формувати зобов’язання з податку на додану вартість.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.07.2006 провадження у справі було поновлено і направлено запит 10.07.2006 до Київського районного суду міста Сімферополя, в якому суд першої інстанції просив представити з матеріалів кримінальної справи № 600062 податкову декларацію приватного підприємства фірма „Ойлсервісплюс" з податку на додану вартість за серпень 2002 року, а також вирок суду у відношенні директора підприємства (а.с.116).
27.07.2006 Київський районний суд повідомив про те, що нормами Кримінального процесуального кодексу України не передбачена видача з кримінальних справ документів, у зв'язку з чим надіслати на адресу господарського суду Автономної Республіки Крим необхідних документів не представляється можливим.
Відповідно до статті 33 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно з пунктом 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції вжиті усі заходи для розгляду позовної заяви заступника прокурора міста Сімферополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Сімферополі по суті.
Отже доводи, викладені в апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим не можуть бути підставою для скасування ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим по цій справі, тому що ухвала відповідає нормам процесуального права, і підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2006 у справі № 2-27/1927-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді В.С. Голик
О.Г. Градова