19.11.2013 Справа № 111/3841/13-ц
2/111/1054/2013
РІШЕННЯ
іменем України
(повний текст 25 листопада 2013 року)
19 листопада 2013 року смт. Леніне
Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Казацького В.В.
при секретарі Кадіровій Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільно нажитого майна та визнання права власності на частку гаражу, -
В с т а н о в и в:
Позивач звернулася до Ленінського районного суду АР Крим із позовною заявою до відповідача про поділ спільно нажитого майна та визнання права власності на 1/2 частку гаражу. Свої вимоги мотивує тим, що з 1983 року по 2012 рік вона знаходилась у зареєстровану шлюбі з відповідачем. У період шлюбу ними було придбано гараж АДРЕСА_2. У теперішній час шлюб розірвано, однак добровільно поділити майно відповідач відмовляється, а тому за захистом своїх прав позивач звернулася до суду. В ході судового розгляду заявила клопотання про поділ спільно нажитого майна шляхом визнання за нею права власності на весь гараж та присудження відповідачу грошової компенсації за його частку гаражу.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала з наведених в ньому підстав. В судовому засіданні заявила клопотання про поділ спільно нажитого майна шляхом визнання за нею права власності на весь гараж та присудження відповідачу грошової компенсації за його частку гаражу. Також просить понесені нею судові витрати віднести на її рахунок.
Відповідач, його представник в судовому засіданні позов визнали в повному обсязі та не заперечують проти визнання за позивачем права власності на гараж та отримання відповідачем грошової компенсації за його частку гаражу.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, його представника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів в межах заявлених вимог. Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ст. 58 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом і обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як встановлено судом сторони у період з 1983 по 2012 роки перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 13.06.2012 року (а.с. 4,5). Згідно копії договору купівлі-продажу гаражу від 26.02.1997 року, посвідченого приватним нотаріусом Ленінського районного нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_2 купив гараж АДРЕСА_2. На звороті договору є відмітка про реєстрацію права власності у відповідному державному реєстрі (а.с. 6). Згідно висновку про вартість майна, складеного суб,єктом оціночної діяльності ТОВ «Інвестиційна компанія «Рада», вартість автогаражу АДРЕСА_2 станом на 25.09.2013 року дорівнює 10486 грн. (а.с. 8).
Відповідно до ст. ст. 60, 61 СК України, ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Сторонами не оспорювалось, що спірний гараж був придбаний під час шлюбу, право власності на нього було зареєстровано лише за ОСОБА_2 згідно вимог діючого на момент його придбання законодавства.
Оскільки одним із подружжя в період шлюбу (1997 рік) придбано гараж, то в силу статей 22, 24 КпШС України в подружжя виникла спільна сумісна власність, тобто право іншого з подружжя на 1/2 частину гаражу.
Враховуючи наведене суд вважає встановленим, що спірне майно - гараж АДРЕСА_2, незважаючи на реєстрацію права власності за одним із подружжя окремо, в силу закону є об,єктом спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ст. 69, 70, 71 СК України, ст. 372 ЦК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Згідно ч.3 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, між співвласниками, право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Відповідно до висновку про вартість майна, складеного суб,єктом оціночної діяльності ТОВ «Інвестиційна компанія «Рада», вартість автогаражу АДРЕСА_2 станом на 25.09.2013 року дорівнює 10486 грн. Заснованих на законі доказів недійсності даного висновку сторонами не надано, проведення судової експертизи для визначення вартості гаражу ніхто не вимагав.
Згідно квитанції №СР113655.1 від 07.11.2013 року позивачем ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду була внесена грошова сума 5243 грн., що дорівнює вартості 1/2 частки спірного гаражу (а.с. 23).
За таких обставин суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, та вважає за можливе поділити спільно нажите майно подружжя, визнавши за позивачем ОСОБА_1 право власності на спірний гараж та присудивши відповідачу ОСОБА_2 грошову компенсацію замість його частки гаражу у розмірі 5243 грн., повернувши її відповідачу з депозитного рахунку суду.
Враховуючи клопотання позивача суд вважає за можливе не стягувати з відповідача понесені позивачем судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 60, 61, 69-71 СК України, ст.ст. 368, 372 ЦК України, ст.3, 7, 10, 88, 179, 208, 212- 215, 224-226 ЦПК України суд, -
В и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Поділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а саме гараж АДРЕСА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж АДРЕСА_2.
Присудити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Селіште, Ніспоренського району, Молдова, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, грошову компенсацію у розмірі 5243 (п,ять тисяч двісті сорок три) грн. замість його частки у праві спільної сумісної власності на гараж АДРЕСА_2, повернувши йому з депозитного рахунку суду НОМЕР_2 в ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, ОКПО 26273942, МФО 824026, 5243 (п,ять тисяч двісті сорок три) грн., попередньо внесені на даний рахунок ОСОБА_1 згідно квитанції №СР113655.1 від 07.11.2013 року.
Припинити право спільної сумісної власності подружжя на гараж АДРЕСА_2.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Казацький В.В.