Справа № 427/1441/13-к

Провадження № 11кп/782/1618/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Батяшової Л.О.

суддів Вербицького В.В., Люклянчук В.Ф.,

при секретарі: Григорян І.І.

за участю прокурора: Мельникова Д.О.

захисника: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2

11 березня 2014 року розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Луганську кримінальне провадження

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2

на вирок Свердловського міського суду Луганської області від 26 червня 2013 року

В с т а н о в и л а :

Цім вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Свердловська Луганської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, не судимого в силу ст. 89 КК України, проживає та зареєстрований у АДРЕСА_1

визнано винним у вчинені кримінального правопорушення:

за ч. 2 ст. 121 КК України та призначено покарання у вигляді сіми/7/ років позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишена попередньою - тримання під вартою, строк відбування покарання обчислювано з 24 січня 2013 року.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно до вироку суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що 23 січня 2013 року, він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у будинку АДРЕСА_2, під час сварки з ОСОБА_5 на підґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з останнім, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, завдав йому множинні удари кулаками і ногами в обличчя, голові, кінцівкам і тулубу, чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження в вигляді: ЗЧМТ, крововиливу під оболонки та речовину головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

Смерть ОСОБА_5 наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок заподіяння йому ЗЧМТ, крововиливу під оболонки та в речовину головного мозку.

На цей вирок обвинуваченим ОСОБА_2. подана апеляційна скарга, в якій він ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції та повернення матеріалів кримінального провадження на новий судовий розгляд з метою усунення недоліків досудового та судового слідства, а саме:

- доручити суду першої інстанції призначити і провести відтворення обстановки та обставин події;

- доручити суду першої інстанції призначити та провести судово - медичну експертизу за участю трьох експертів за результатами проведення відтворення обстановки та обставин події, на вирішення якої поставить питання :

1./ чи можливо після отримання травми голови пересуватися на відстані 1 км по преселочной дорозі і прожити 12-13 годин;

2/встановити локалізацію отриманих травм щодо часу догляду потерпілого з вул. Горної і часу, коли останнього забрала швидка допомога з АДРЕСА_3.

Встановити наявність або відсутність умислу у нього .

Окрім того, в апеляції обвинувачений зазначає на те, що у ході досудового та судового слідства, яке проводилося за участю захисника ОСОБА_1 було порушено право на захист.

Він вказує на те, що слідчий та суд постановили ухвалу, яким доручили відповідному органу, уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги і йому був призначений адвокат ОСОБА_1 , який на його думку не міг його захищати , тому що в матеріалах справи відсутня інформація від якого органу він здійснює свої повноваження.

Слідчий Бобров Е.. І. порушив вимоги ст. 290 КПК України , що зобов'язує надати матеріали справи для ознайомлення. Захисник подав йому заяву про закінчення ознайомлення з матеріалами справи для підпису, позбавивши його права на ознайомлення з матеріалами справи., з якими він ознайомився після проголошення вироку при написанні апеляційної скарги .

Судом першої інстанції не в повному обсязі встановлені обставини, окрім того він допустив неповноту та однобічність.

Так, суд не встановив та не дав належної оцінки тій обставині, яким чином потерпілий добрався до АДРЕСА_3, де він перебував в період часу 23.01.2013 року з 19 до 8 г. 24.01.2013; на його думку, не встановлений його умисел і мотив.

Він не погоджується з висновками судово - медичної експертизи, вважає її не повною. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження були досліджені джинси, на яких у районі коліна було виявлено пляму бурого кольору, хоча у висновку експертизи зазначено, що отримані потерпілим травми могли статися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактною поверхнею, якими могли бути кисті рук людини, а також взуття, однак на його черевиках відсутні сліди крові.

Він вважає, що експертиза суперечить свідченням свідка ОСОБА_7, яка вказала, що ударів по голові було два, а експерт вказує, що ударів було 11.

Протокол проведення слідчого експерименту не може вважатися доказом, так як був проведений у приміщенні Свердловського МВ ГУМВС, але не на місці події.

Протокол у якості підозрюваного від 25.01.2013 року було сфальсифікований, порушено право на захист, а також вимоги ст. 52 КПК України.

Вважає, що порушені права свідків на захист. Покази свідка ОСОБА_8 вказані у висновках судово - медичної експертизи суперечать показам цього свідка у суді.

Суд не задовольнив його клопотання про виклик і допит судово-медичних експертів ОСОБА_14 і ОСОБА_11, до яких у нього були питання для встановлення істини у справі.

Після доповіді суддею-доповідачем змісту оскарженого вироку, доводів, викладених у апеляційній скарзі, були вислухані:

Обвинувачений ОСОБА_2 в своїх поясненнях, судових дебатах та останньому слові підтримав доводи апеляції, просив скасувати вирок, направити справу на новий судовий розгляд, він не мав умислу на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, він захищав ОСОБА_7 від докучань потерпілого, який на його думку хотів вступити з ОСОБА_7 в статевий контакт, а тому, на його думку, кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 121 КК України не вірна.

Захисник ОСОБА_1 в поясненнях та судових дебатах підтримав апеляційні вимоги обвинуваченого у частині не вірної кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 121 КК України і вважає, що дії ОСОБА_2 треба перекваліфікувати на ст. 118 КК України, як умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони та обмежитися покаранням, яке їм відбуте, звільнивши його з під варти.

Прокурор Мельников Д.О. в поясненнях та судових дебатах заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, вважає вирок суду обгрунтованним та вмотивованим, який треба залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого, захисника, прокурора, вивчивши матеріали справи та обговоривши законність і обґрунтованість доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Висновок суду про винність обвинуваченого ОСОБА_2. в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, тобто пошкодження небезпечні для життя в момент заподіяння, що спричинили смерть потерпілого, за обставин викладених у вироку, є законним і обґрунтованим, базується на всебічно, повно досліджених і належним чином оцінених з точки зору належності, допустимості доказів, яким суд першої інстанції дав належну юридичну оцінку.

Доводи обвинуваченого про те, що досудове розслідування та судове слідство проведене не повно, з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, на думку колегії суддів є не обгрунтованним.

Винність обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні інкримінуємого йому злочину підтверджена наступними доказами.

Так, як вбачається з показів обвинуваченого ОСОБА_2 у ході досудового розслідування та судового слідства, свою вину він визнав частково та пояснив, що 23.01.2013 року він знаходився на дні народженні у ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2, де був господар будинку ОСОБА_8, його співмешканка ОСОБА_7, та друзі ОСОБА_9, ОСОБА_10, вони розпивали алкогольні напої. Приблизно о 17-18 годині в будинок зайшов ОСОБА_5. на нього кинулася собака, ОСОБА_7 запросила потерпілого до кухні. Він також заглянув до кухні і побачив, що ОСОБА_7 з ОСОБА_5 сидять на дивані та спілкуються. Він пішов до спальні, через декілька хвилин почув слабкий крик ОСОБА_7 Повернувшись на кухню, він побачив, що ОСОБА_5 лежить зверху на ОСОБА_7 та рукою заліз під юбку. Вона попросила про допомогу.

Він почав стаскувати потерпілого з ОСОБА_7, на що ОСОБА_5 схватив його за лацкан піджака і потягнув на себе. Вони почали падати на вугол пічки і тоді він рукою, стиснутою в кулак, наніс ОСОБА_5 три удари в голову. Але потерпілий не відпускав його, став ображати його нецензурною лайкою. В ході бійки вони упали, ОСОБА_5 його не відпускав, бачив на його обличчі кров. Потім зайшов ОСОБА_8 та вивів ОСОБА_5 на вулицю. Крім нього ніхто потерпілому удари не наносив. Умислу на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, а також смерті ОСОБА_5 він не бажав.

У апеляційній інстанції був досліджений протокол проведення слідчого експерименту від 12.02.2013 року, який проводився за участю обвинуваченого, захисника, судово-медичного експерта ОСОБА_11, понятих.

Згідно з даних цього протоколу обвинувачений ОСОБА_2 на статисті показав механізм і кількість завданих ударів потерпілому, та дав пояснення, що коли ОСОБА_5 схватив його за лацкан піджака він наніс йому три удари кулаком правої руки в область обличчя, потім вони разом впали він на правий бік, а потерпілий на лівий бік. Потім він піднявся на ноги, а ОСОБА_5 сидів на корточках, при цьому останній схватив його за праву штанину і він три рази правою ногою наніс йому удари по руці.

/т 1 к.п. а.с. 75-77/

Свідок ОСОБА_7 у суді підтвердила, що ОСОБА_5 приставав до неї, а ОСОБА_2 її захистив. Між ними виникла бійка, вони хватилася друг за друга, падали на підлогу. Вона бачила, що ОСОБА_2 наніс ОСОБА_5 два удари по обличчю, а потім ОСОБА_8 вивів потерпілого з дому, при цьому он пішов сам, був адекватний. Окрім ОСОБА_2 потерпілого ніхто не бив.

Свідок ОСОБА_8 у суді підтвердив, що почув шум у сусідній кімнаті, зайшов на кухню та побачив, що на ОСОБА_2 лежить зверху незнайомий чоловік, він підняв його, посадив, а потім вивів з дому, окрім ОСОБА_2 та потерпілого на кухні більше нікого не було, він більш нічого не пам'ятає, так як був у сильній стадії сп'яніння.

Свідок, ОСОБА_9 у суді показала, що 23.01.2013 року була у ОСОБА_7 на день народженні, випивали спиртні напої. Ранком ОСОБА_7 повідомила, що приходив ОСОБА_5, приставав до неї, її захистив ОСОБА_2, який наніс потерпілому декілька ударів в обличчя.

З протоколу місця події від 24.01.2013 року вбачається, що у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії в положенні лежачи знаходиться труп, на якому видні тілесні ушкодження: садна в області чола справа, садна верхньої губи, садна на обох колінах та на крижі.

/т. 1 к.п. а.с. 3-4/

Лікарським свідоцтвом про смерть за № 106 зафіксована ІНФОРМАЦІЯ_2 смерть ОСОБА_5 у реанімаційному відділенні, причина смерті закрита черепно-мозкова травма.

/т. 1 к.п. а.с. 7/

Факт смерті потерпілого ОСОБА_5 підтверджено висновком судово-медичного експерта № 106 від 24.01.2013 року, згідно з якого при експертизі трупа у ОСОБА_5 встановлені наступні тілесні ушкодження: поєднана тупа травма: голови, грудної клітини, верхніх і ніжних кінцівок;

- закрита черепно-мозкова травма голови, з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, з синцями в шкіру обличчя і шкіру вушних раковин, садном на шкірі чола праворуч і лівої вушної раковини, забитої раною крововиливом на слизовій верхньої губи, крововиливом в м'які покриви голови потиличної, правої скроневої області, два вліво лобової області;

- прямий перелом 11 ребра справа по передньо-м'язової лінії, з крововиливом в м'які тканини пошкодженням пристеночної плеври;

- синці: в проекції ліктьового суглоба, три синця шкіри тильної поверхні лівої кисті, садна на шкірі в проекції колінних суглобів.

Вищеописані ушкодження мають ознаки прижизненности утворення та утворилися незадовго до надходження в лікарню, від дії тупих предметів з обмеженою контактуємою поверхнею, якими можуть бути кисті рук людини, сжатих в кулак, а також ніг, взутих у взуття, в досить короткий проміжок часу, із заподіянням сили достатньої для їх утворення, можливо в строк і за обставин, викладених у постанові, а також за обставин, викладених ОСОБА_2 у протоколі допиту від 25.01.2013 року

Закрита черепно-мозкова травма в відповідними ушкодженнями проекції голови, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Закритий перелом 11 ребра справа по передньо-м'язової лінії, з крововиливом у м'які тканини пошкодженням пристеночної плеври відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння і в прямому причинно-слідчому зв'язку з настанням смерті не знаходиться.

Смерть ОСОБА_5 наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 о 9.30 у реанімаційному відділенню, причиною смерті стала закрита черепно-мозкова травма, з крововиливами під оболонки в речовину головного мозку, при цьому вбачається прямий одно-однозначний жорсткий причинно-слідчий зв'язок між тілесними ушкодженнями та приходу смерті, при цьому в область голови було нанесено не менше 11 ударних впливів.

Закрита черепно-мозкова травма, з крововиливами під оболонки в речовину головного мозку як правило супроводжується втратою свідомості, при цьому не виключена можливість, що потерпілий ОСОБА_5 після заподіяння йому черепно-мозкової травми міг самостійно пересуватися на незначну відстань.

/т. 1 к.п. а.с.67-69/

Після проведення слідчого експерименту було проведена додаткова судово-медична експертиза № 106 „ а „ від 14.02.2013 року, згідно з висновками якої - встановлені на трупі ОСОБА_5 тілесні ушкодження могли утворитися при обставинах, викладених підозрюваним ОСОБА_2, в ході проведення слідчого експерименту з його участю 12.02.2013 року.

/т.1 к.п. а.с. 81/

Покази обвинуваченого про кількість та механізм нанесених ударів потерпілому спростовується вищепереліченими висновками судово-медичних експертиз.

При апеляційному розгляді апеляційної скарги була перевірена версія обвинуваченого відносно того, чи можливо після отримання травми голови пересуватися на відстані приблизно 1 км та прожити 12-13 годин, так як потерпілий пересувався з АДРЕСА_3, а також можливість спричинення іншою особою ще тілесних ушкоджень, яка не знайшла свого підтримання.

З цього приводу за клопотанням обвинуваченого була допитана свідок ОСОБА_13, яка пояснила, що вона проживає у АДРЕСА_3. ІНФОРМАЦІЯ_2 ранком вона вийшла зі свого флігеля в прибудову, але двері відкрити не змогла. Близько вхідних дверей розташоване вікно, яке було розбите. У вікно вона побачила, що на бетонній підлозі лежить людина, лежить на спині, його голова лежала прямо, а ноги підпирали вхідні двері, він подавав ознаки життя, в прибудові стояв запах перегару. Він стогнав, крові не було. Вона визвала міліцію та швидку допомогу. Коли його забирала швидка, то він відкрив очі. Вона впізнала цю людину, це був ОСОБА_5, який вживав алкоголь. Також вона підтвердила, що відстань від АДРЕСА_2 до її будинку приблизно у ходьбі 7-10 хвилин.

Судово-медичний експерт ОСОБА_11 при апеляційному розгляді підтвердив свої висновки судово-медичних експертиз та показав, що потерпілий ОСОБА_5 після отримання травми голови міг пересуватися на відстані 1 км та прожити 12-13 годин. Відстань від АДРЕСА_2 до АДРЕСА_3 в часі приблизно 10 хвилин і потерпілий міг самостійно дійти до будинку ОСОБА_13 . На трупі ОСОБА_5 він встановив 11 ударних впливів, які наносилися одночасно, Всі тілесні ушкодження заподіяні в досить короткий проміжок часу, з силою.

Потерпілий міг самостійно пересуватися та мотивує це тим, що закрита черепно мозкова травма с пошкодженням оболонки і речовини головного мозку розвивається поступово, тобто руйнуються клітини речовини головного мозку, з яких випливає тканинна рідина, пошкоджуються судини і тим самим утворюється набряк та набухання головного мозку.

Потерпілий не міг отримати тілесні ушкодження при падінні стоячи при соударанії об бетонну підлогу прибудові ОСОБА_13, так як немає для цього об'єктивних даних.

На тілі потерпілого ним встановлені тілесні ушкодження овальної і прямокутної форми. Коли б він ударявся о бетонну підлогу, то були б інші тілесні ушкодження, однак таких тілесних ушкоджень не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, доводи обвинуваченого про проведення судово-медичної експертизи за участю трьох експертів, колегія суддів, вважає безпідставними.

У апеляційній інстанції був досліджений протокол проведення слідчого експерименту від 12.02.2013 року, який проводився за участю обвинуваченого, захисника, судово-медичного експерта ОСОБА_11, понятих.

При апеляційному розгляді обвинувачений ОСОБА_2 показав, що був не згоден з ним тільки у частині того, що він проводився не на місці події в будинку АДРЕСА_2, а у приміщенні Свердловського МВ ГУМВС, зміст протоколу та свої пояснення не оспорює, а тому його доводи про незаконність слідчого експерименту неспроможні.

Твердження обвинуваченого про то, що у ході досудового розслідування було порушено право на захист, так як призначений захисник ОСОБА_1 не міг його захищати, оскільки в матеріалах провадження відсутня інформація, від якого органу він здійснює свої повноваження необґрунтовані.

Так, постановою слідчого від 25.01.2013 року про доручення призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням залучено захисника до участі у даному кримінальному провадженні через Центр надання правової допомоги. Доручено керівнику Центра надання правової допомоги призначити адвоката для здійснення захисту гр.. ОСОБА_2

/т. 1 к.п. а.с. 50/

В матеріалах кримінального провадження є доручення Центра надання правової допомоги для здійснення захисту за призначенням на ім'я захисника ОСОБА_1

/т. 1 к.п. а.с. 51/

Даний захисник захищав інтереси обвинуваченого у суді першої та апеляційної інстанції, відводів захиснику з боку обвинувачено не заявлено.

Доводи обвинуваченого про те, що досудовим розслідуванням та судом першої інстанції не встановлено мотиву злочину, колегія суддів вважає неспроможними.

Механізм заподіяння ударів, їх кількість/ 11 ударних впливів/ і локалізація в область розташування життєво-важливих органів/ голову/, сила, з якою були нанесені удари, свідчать про умисел ОСОБА_2 на спричинення тяжких тілесних ушкоджень.

Органом досудового розслідування та судом першої інстанції правильно встановлено мотив злочину раптово виниклі неприязні відносини з потерпілим.

Доводи обвинуваченого про те, що він захищав ОСОБА_7, а тому його дії не можуть бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, а також доводи захисника про перекваліфікацію дій ОСОБА_2 с ч. 2 ст. 121 на ст. 118 КК України, на думку колегії суддів, безпідставні.

Відповідальність за ст. 118 КК України за вмисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони або перевищення заходів, необхідних для затримання злочинців, настає лише за умови, що здійснений винним захист явно не відповідає небезпечності посягання чи обстановці, що склалася.

Як вбачається з показів свідка ОСОБА_7 ОСОБА_5 приставав до неї, а ОСОБА_2 на її прохання захистив від нього. Між ними виникла бійка, вони хватилися друг за друга, падали на підлогу. Вона бачила, що ОСОБА_2 наніс ОСОБА_5 два удари по обличчю.

У суді першої інстанції та при апеляційному розгляді обвинувачений ОСОБА_2 показав, що він знаходився у спальні та почув слабкий крик ОСОБА_7 Повернувшись на кухню, він побачив, що ОСОБА_5 лежить зверху на ОСОБА_7 та рукою заліз під юбку. Вона попросила про допомогу.

Він почав стаскувати потерпілого з ОСОБА_7, на що ОСОБА_5 схватив його за лацкан піджака і потягнув на себе. Вони почали падати на вугол пічки і тоді він рукою, стиснутою в кулак, наніс ОСОБА_5 Три удари в голову. Але потерпілий не відпускав його, став ображати його нецензурною лайкою. В ході бійки вони упали, ОСОБА_5 його не відпускав, бачив на його обличчі кров.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що обвинувачений не перебував у стані необхідної оборони. Окрім того, матеріалами справи не встановлено, що обвинувачений піддався нападу з боку потерпілого або перебував під реальною загрозою нападу. Як випливає з показань обвинуваченого і свідка ОСОБА_7 активних дій з боку потерпілого не було, а тому дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України.

Доводи обвинуваченого про порушення слідчим вимог ст. 290 КПК України необґрунтовані.

Так, як вбачається з протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 21 лютого 2013 року обвинувачений власноручно вказав, що ознайомлений з провадженням в повному обсязі за участю захисника ОСОБА_1 та поставив свій підпис.

/т. 1 к.п. а.с. 89/

Доводи обвинуваченого про те що досудовим розслідуванням порушено право свідків на захист суперечить матеріалам кримінального провадження.

Так, усім свідкам по справі роз'яснювалися вимоги ст. 66 КПК України/права та обов'язки свідків/ де в п. 2 ч. 1 даної статті вказано, що свідок має право користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями ст. 50 КПК України, де по всім протоколам допиту вказано, що під час надання показань користуватися правовою допомогою адвоката свідки не бажали та стоїть підпис свідків.

/т. 1 к.п. а.с.1618, 19-20, 21-22, 23-24 та інші/

Доводи обвинуваченого про виклик до суду судово-медичного експерта ОСОБА_14, колегія суддів вважає не доцільним, оскільки даний експерт робив висновок щодо обвинуваченого ОСОБА_2, який їм не оспорюється.

Враховуючи вищевикладене, обставини на які посилається в апеляції обвинувачений, не знайшли свого підтвердження і повністю спростовуються матеріалами справи

Всі процесуальні вимоги щодо вироку судом дотримані, а вирок є законним і обґрунтованим.

Дії обвинуваченого судом правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України.

При призначені покарання, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно до ст. 12 КК України злочин передбачений ч. 2 ст. 121 КК України класифікується як тяжкий злочин.

При дослідженні особи обвинуваченого суд першої інстанції врахував, що в силу вимог ст. 89 КК України він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не знаходиться, врахував суд і стан здоров'я обвинуваченого, який має вади з дитинства - покалічена ліва рука, також врахував думку потерпілого, який не наполягає на суворому покаранні.

Обставин, що пом'якшують покарання суд першої інстанції не встановив.

Обставин, які обтяжують покарання суд визнав вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Суд першої інстанції, враховуючи викладене прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого неможливо без ізоляції від суспільства та призначив йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України, вважає це покарання необхідним та достатнім для виправлення и попередження нових злочинів, з таким висновком суду погоджується і колегія суддів.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку, вивченням матеріалів справи не виявлено.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2

залишити без задоволення.

Вирок Свердловського міського суду Луганської області від 26.06.2013 року відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

С у д д і :

______________ ________________ _______________

Батяшова Л.О. Вербицький В.В. Люклянчук В.Ф.