ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

18.12.06                                                                                           Справа  № 5/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                             

головуючого - судді                                  Гнатюк Г.М.

суддів                                                     Давид Л.Л.

                                      Мирутенко О.Л.

розглянув апеляційну скаргу  Відкритого акціонерного товариства Будівельно-монтажна фірма „Івано-Франківськбуд” №05-645 від 6.10.2006р.

на рішення   господарського суду Івано-Франківської області   

від 08.08.06р.

у справі № 15/17

за позовом  Відкритого акціонерного товариства Будівельно-

монтажна   фірма  „Івано-Франківськбуд”,  м. Івано-Франківськ

до відповідача Виконавчого комітету Івано-Франківської  міської ради, м.Івано-Франківськ

Про звільнення нежитлових приміщень та стягнення завданих

збитків в сумі 82097 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кучкуда П.В. –головний юрисконсульт (дов. №05-707 від 6.11.2006р., Товстий В.М. –начальник відділу

від відповідача: Малеєва О.В.  –начальник юр відділу (дов. №1987/05-17/07-в від 18.12.06р.)

Учасникам судового процесу роз’яснено права і обов’язки,  передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08.08.2006р.  (суддя Цюх. Г.З.) по даній справі за позовом Відкритого  акціонерного товариства Будівельно-монтажна фірма „Івано-Франківськбуд”, м. Івано-Франківськ до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ про звільнення нежитлових приміщень та стягнення завданих  збитків в сумі 82097 грн. у задоволені позовних вимог відмовлено.

          Позивач  не  погоджуючись із  рішенням суду першої інстанції звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про перегляд вищевказаного рішення суду в порядку апеляційного провадження, просить рішення скасувати і прийняти нове рішення,  яким позовні вимоги задоволити, оскільки останнє прийняте при неповному з’ясуванні всіх обставин по справі і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наводить скаржник і інші підстави для скасування рішення суду першої  інстанції.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладався з підстав викладених в ухвалах.

Представник скаржника в засіданні суду вимоги апеляційної скарги повністю підтримує і наполягає на скасуванні рішенні суду першої інстанції. Подав клопотання про долучення додаткових доказів у справі, які не були подані в суд першої інстанції.           Відповідач повністю заперечує вимоги апеляційної скарги з підстав наведених у засіданні суду та з мотивів викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області слід  скасувати. При цьому колегія виходила з наступного:

Між сторонами по справі 01.07.1998 року укладено договір №11 на оренду нежитлових приміщень. Згідно укладеного договору позивач передав відповідачу в користування нежитлові приміщення загальною площею 319,45 м.кв , що знаходяться за адресою м. Івано-Франківськ, вул.Галицька,67. Зі сторони відповідача у приміщенні перебуває фінансове управління виконавчого комітету міської ради..

Договір укладений строком по 01.08.2003р. і може бути автоматично продовженим, якщо ні одна із сторін не заявить про його припинення за один місяць до його закінчення.

Протоколом розбіжностей до договору від 29.07.1998р. визначено розмір орендної плати за приміщення в розмірі 1 гривня в рік.

          Як вбачається із матеріалів справи термін дії укладеного договору закінчився 01.08.2003р., відповідач  орендоване приміщення не звільнив і продовжує і надалі перебувати у приміщенні.

Листами №05-316 від 07.05.2003р. та №05-395 від 09.06.2005р. позивач повідомляв відповідача про закінчення терміну дії договору.

Листом від 13.08.2003р. №530 позивач надіслав на адресу відповідача у відповідності до п.4.1 протоколу розбіжностей проект нового договору на оренду нежилих приміщень у двох примірниках. Однак відповідач надісланий проект  договору не підписав і надалі не звільняв приміщення.

Суд першої інстанції вказує, що позивач належним чином не підтвердив, що він звертався до відповідача з пропозицією про припинення дії договору. Однак, поданими в суд апеляційної інстанції листами №03-469 від 20.07.2004р., №05-637 від 23.09.2004р., №05-671 від 14.10.2004р., №05-701 від 28.10.2004р., №05-39 від 24.01.2005р. №05-177 від 17.03.2004р. з поштовими квитанціями позивач свої вимоги належним чином довів і підтвердив факт надсилання відповідачу листів з проектами нового договору оренди , який і не був підписаний відповідачем.

Посилання суду першої інстанції, що згідно протоколу розбіжностей до договору оренди не жилих приміщень у випадку якщо сторона продовжує користуватись орендованим приміщенням і не звільняє його то договір продовжує свою дію, до уваги колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду не приймається, оскільки позивач звертався до відповідача з листами- проханнями про підписання нового проекту договору і повідомлялось, що надалі договір свою дію продовжувати не буде.

Тобто позивач за договором свої зобов’язання  належним чином виконав і обґрунтував неможливість їх подання у суд першої інстанції.

Щодо викладеного, що відповідач надав суду копії відповідних рахунків про оплату комунальних платежів та орендної плати, за період з серпня 2003року по липень 2006р. з відмітками казначейства про оплату, що на його думку свідчить про продовження строку дії договору не є належним доказом його продовження, оскільки фактично відповідач перебуває у спірному приміщенні і сплачує комунальні платежі.

За умовами ст.763 Цивільного кодексу України кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Відповідач є власником майна і у відповідності до умов договору та закону звертався до відповідача  з листами про припинення договору оренди нежитлових приміщень, а останній вказаного приміщення не звільняв.

У відповідності із вимогами ст.ст. 387 та 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а також витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ст.ст. 55, 56 Закону України "Про власність", власник не може бути позбавлений права на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та Іншими законодавчими актами України.

Отже, зважаючи на вищевикладене суд першої інстанції дійшов до хибного висновку про безпідставність вимог позивача про звільнення нежитлових приміщень.

Крім того, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради листом №1980/05-17/38-в  довів до відома суд, що згідно рішення міської ради №407 від 24.11.2005р. фінансовому управлінню передано приміщення по вул.Галицькій,53а. І оскільки вказане приміщення потребує капітального ремонту, виконавчий комітет просить позивача продовжити термін угоди про оренду приміщення до 01.03.2006р.

У  відповідності   статтею 33 ГПК України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,   на   які   вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимога позивача про стягнення збитків в сумі 82097 грн. на підставі ст.224 ГК України ні документально ні нормативно  позивачем не доведена і правомірна відмовлена судом першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона  одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій . Потерпіла сторона має право на відшкодування збитків, які  належним чином доведені незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

          Підставою для відшкодування збитків є  протиправна поведінка заподіювача збитків, тобто порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні дій або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином.

Законодавством передбачено право на відшкодування збитків, однак до відшкодування підлягають ті збитки, які належним чином доведені. Як вбачається із зібраних матеріалів справи позивач жодних належних доказів суду  не представив, і суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в цій частині у задоволені позову.  При розгляді даного роду спорів суд першої інстанції врахував наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв”язок між діми (бездіяльністю) і шкодою та виною відповідача. У випадку якщо із зібраних матеріалів справи неможливо встановити  причинного зв”язку, то в такому випадку вимоги не можуть бути задоволені, що і в вірно встановлено судом першої  інстанції в цій частині.

З огляду на вищевикладене, колегія  суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області  частково прийняте при неповному з”ясуванні всіх обставин по справі і у відповідності до норм чинного законодавства його слід скасувати.

Судові витрати покласти на відповідача та позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду Івано-Франківської області від        08.08.2006 р. по справі №5/17 скасувати.

2.          Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити частково.

3.          Зобов”язати відповідача - Виконавчий комітет Івано-Франківської  міської ради, м.Івано-Франківськ, звільнити нежитлове приміщення, що належить Відкритому акціонерному товариству Будівельно-монтажна   фірма  „Івано-Франківськбуд”,  м. Івано-Франківськ за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Галицька,67 , площею 319,45 м.кв.

4.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.          На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідні накази.

6.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

7.          Матеріали справи №5/17 повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

    Головуючий-суддя                                                                       Г.Гнатюк

    Суддя                                                                                          Л.Давид

    Суддя                                                                                          О.Мирутенко