Справа № 2033/2-3056/11

Провадження № 2/645/44/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Іващенко С.О.,

за участю секретаря судових засідань - Новицької Я.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім*єю без реєстрації шлюбу та поділ майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому просив суд встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з листопада 2001 року до 15.10.2009 року без реєстрації шлюбу, та з 15 жовтня 2009 по 15 вересня 2011 у шлюбі, та визнати за ним право власності на ? частину спільного сумісного мана - автомобіля Peugeot 308, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

В подальшому позов уточнювався ще 5 разів і в остаточній редакції позивач окрім зазначених позовних вимог просив визнати за ним право власності на ? частину спільного сумісного майна, а саме: автомобіля Peugeot 308, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1; однокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 32 м. кв. А також залишити в його користуванні телевізор Samsung вартістю 1623 грн.74 коп., придбаний у 2002 році, плиту газову Indesit вартістю 1021 грн. 54 коп., придбану у 2002 році, холодильник Indesit вартістю 1955 грн., хлібопекарню LG вартістю 690 грн., посудомийну машину Bosch вартістю 3700 грн. 00 коп., пральну машину AEG Lavamat вартістю 4500 грн. 00 коп., зимові колеса «Mishelin X-Ice» у кількості 4 шт. по 1564 грн. за шт.. до авто Пежо-308, загальною вартістю 6256 грн.,телефон NokiaUA 6700 Gold вартістю 4125грн., всього на суму 23 871 грн. 58 коп.

Залишити в користуванні відповідачки - ОСОБА_3 наступні речі: кухонні меблі - гарнітур вартістю 2422 грн., 27 коп., придбаний у 2003 році, матрац ортопедичний латексний «Сончік-Екзотік 100 % Латекс» розміром 1,6х2,0 м. вартістю 4500 грн., стіл кухонний вартістю 1080 грн., вікна з ПВХ матеріалу вартістю 5040 грн., кухонний комбайн вартістю 601 грн. 30коп., блендер Gorenie вартістю 299грн., диван та 2 крісла «Баккара» вартістю 2695 грн., телевізор Samsung вартістю 1512,23 грн., ваги напольні LG вартістю 352 грн. 40коп., пилосос De-Longhi вартістю 319 грн. 23 коп., мікрохвильову піч Samsung вартістю 736 грн. 80 коп.,пральну машину LG вартістю 1822грн. 46 коп., товари ПП «Лідер-груп» на суму 4417,6 грн., (фільтр для води «Аквастронг-01-100», вартістю 1865 грн. 35 коп., прибор біорезонансний лікувальний «Лідомед-Біо 10прг», вартістю 2244грн., прилад «Магнетік-антівапно» вартістю 140 грн. 50 коп., комплект подвійний кран « 02-08/245 вартістю 168 грн. 38 коп.) Всього на суму 25909 грн. 80 коп.

Розділити в натурі наступні нагороди, отримані під час спільного бізнесу в Мері Кей і залишити в користуванні позивача: малий діамантовий джміль вартістю 4076,29 грн., ноутбук отриманий 07.10.2009 року, вартістю 5400 грн., золотий кулон «Омела» з діамантами вартістю 1770грн., дорожню косметичку з лого Мері Кей вартістю 365,7 грн.. Всього на суму - 11 611 грн. 99 коп.

Залишити в користуванні ОСОБА_3 малий діамантовий джміль, отриманий 10.09.2008 року, вартістю 4330,62 грн., підвіску золоту «Серце» з діамантами, отриману 10.09.2009 року, вартістю 2496грн., малий діамантовий джміль, отриманий 10.09.2009 року, вартістю 6561,72 грн.. Всього на суму 13 388 грн. 34 коп.

Залишити в користуванні ОСОБА_3 косметичну продукцію, вилучену у ОСОБА_3 23.07.2012 року згідно додатку №1 до позову, а саме:

1. Помади вартістю кожна по 66 грн:

· GoldClurn 2шт. 2009р.

· AmberGlow l знято з виробництва y 2011 p.

· Gingerbread 4 шт. обмежена серія 2009р..

· Nutmeg 2 шт. знято з виробництва y 2011 p.

· PinkDaisy 1шт.. знято з виробництва y 2011 p.

· Velvet 1шт. обмежена серія 2010 р.

· PinkSatin 1 шт. знято з виробництва у 2008р.

2. Блески Вартістю по 54 грн.

· GoldGlamour 2шт. знято з виробництва y 2011 p.

· GoldRush 1 шт. обмежена серія 2009 p.

3.Тіні мінеральні вартістю по 36 грн.

· IvyGarden (дата виробництва T A29-2009.01.29)

· SweetPink (дата виробництва RBOI-200B.02.01)

· Iris (дата виробництва ROOI-200B.10.01)

· IvyGarden (дата виробництва TA29-2009.01.29)

4. Рум'яна мінеральні вартістю по 36 грн.

· StrawberryCream (дата виробництва RD03-2008.04.03)

· StrawberryCream (дата виробництва MX20-2007.12.20)

5. Мінеральна компактна пудра подвійна вартістю 45 грн. (75грн. - 40%)

• PinkPorcelian (дата виробництва RA04-200B.01.04)

6. Мінеральна пудра з блиском, вартістю 56 грн. (90-40%)

• CanaryDiamond (дата виробництва RKI0-200B.06.10)

7. Тіні «MK Aвтограф» (знято з виробництва 2009) вартістю по 27 грн. (45грн.-40%)

· TootiFruiti (дата виробництва KCO8 -2006.03.08)

· TootiFruiti (дата виробництва MD19 -2007.04.19)

· GoldLeaf (дата виробництва MF07 -2007.05.07)

9. Sponges (спонжі косметичні) (дата виробництва 2007) 1 шт. вартістю 15грн..

10. Haбip «SatinHands» (дата виробництва 2008р.) 120грн. (200грн.-40%)

11. Основа під макіяж для жирної кожі годен до 04.2008 вартістю 45грн. (75грн.-40%)

12. Скраб для тіла "WarmAmber» (дата виробництва. TIOI-2009.10.0)1 вартістю 84 грн. (140 грн. - 40%)

13. Демо пробники (вартості не мають):

· Демо-пробник вода туалетна"HighIntensity" 73 мл.(дата виробництва MM30-2007.08.30)

· Демо-пробник вода туалетна "Velosity" 59 ml. (дата виробництва MA25-2007.01.25)

· Демо-пробник вода туалетна "Elige" 50 ml. (дата виробництва MA12-2007.01.12 )

· Демо-пробникрум'яна-мусс серії "MK Автограф" (обмежена новорічна серія, знято з виробництва у 2008)

· Демо-пробник «крем Тайм-вайз» (строк гідності до 11.2013)

· Демо-пробник «Тайм Вайз очищення 3в1» (строк гідності до 04.2012) демо-пробники вартості не мають.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 ? частину вартості зазначеної косметичної продукції - у розмірі 686 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснивши суду що він познайомився із ОСОБА_3 у 2000 році, на той час він був достатньо заможним завдяки власному бізнесу. У листопаді 2001 року, вони із відповідачкою почали проживати разом у квартирі, за адресою: АДРЕСА_10, яка належала його батькам. ОСОБА_3 на той час була студенткою ХДАМГ, була дуже ледащою, ніде не працювала і не хотіла працювати, в зв'язку із чим, його престаріла мати була вимушена її доглядати, готувати для неї прати її одяг, позивачпісля того, як отримав та продав спадщину - двокімнатну квартиру у м. Петербург, приїхав до м. Харкова іоскільки дуже кохав ОСОБА_3, яка завжди дуже любила гроші, 17.10.2002 року за власні кошти придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яку оформив на ОСОБА_3, оскільки на нього на той час вже було оформлено 2 квартири на м. Руднєва в м. Харкові. Після чого, за свої власні кошти позивач здійснив ремонт, придбав меблі та побутову техніку у спірну квартиру. Вся придбана побутова техніка знаходиться у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, де вони спільно проживали до 15.09.2011 року, або її вивезла ОСОБА_3оскільки 15.09.2011 року вона кинула дворічну дитину на нього, а сама змінила замки, поставила квартиру на охоронну сигналізацію, вивозила майно з квартири, відмінила доручення на авто і зняла всі гроші з рахунків банку на теперішній час він не має можливості нічого забрати з квартири. Під час спільного проживання позивач у 2005 році продав належну йому квартиру АДРЕСА_11, і гроші частково витратив на придбання автомобіля Рено Меган 1997 року випуску, а решту грошей більше 15 000 доларів США вклав у бізнес Мері Кей, який був оформлений на ОСОБА_3

Також ОСОБА_2 пояснив суду, що у 2008 році вони спільно із відповідачкою придбали спірний автомобіль Peugeot 308, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, частково за рахунок коштів виручених від продажу належного йому автомобіля Рено Меган, а частково за рахунок кредиту, в якому він виступав як поручитель і сплачував особисто всі платежі, крім того частину суми, а саме 28 000 грн. вони разом із відповідачкою позичили у його матері ОСОБА_8.

Під час розгляду справи, позивач уточнив позов і зазначив, що майно телевізор Samsung вартістю 1623 грн.74 коп., плита газова Indesit вартістю 1021 грн. 54 коп., холодильник Indesit вартістю 1955 грн., хлібопекарня LG вартістю 690 грн. 30 коп. та багато іншого майна у квартиру за адресою: АДРЕСА_1, було придбано його матір'ю ОСОБА_8, за особисті кошти отримані від продажу спадщини і є особистим майном його матері. Крім того, позивач зазначив, що у спільному бізнесі Мері Кей завдяки його допомозі та фінансовій підтримці під час спільного проживання з ОСОБА_3 ними отримано декілька дорогоцінних нагород у вигляді діамантових джмелів, кулону, підвіски, ноутбуку та дорожніх косметичок.

Окремо позивач пояснив, що 23.07.2012 року, майже через рік фактичного після припинення шлюбних відносин, він особисто вилучив у ОСОБА_3 косметичну продукцію на загальну суму 1373 грн., побачивши сумки в яких він раніше перевозив косметикубіля автомобіля на якому їздить ОСОБА_3. Сумки він забрав тому,що у квартирі де вони спільно проживали до 15.09.2011 року залишилось багато косметичної продукції і він вважав її спільною власністю яка має бути розділена в судовому порядку.

Представник позивача - ОСОБА_9, який діє на підставі договору про надання правової допомоги, позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визначала частково та пояснила суду, що вона познайомилась із ОСОБА_2 у 2002 році під час навчання в Харківській Державній Академії міського господарства, приблизно з осені 2003 року, коли закінчила інститут та був закінчений ремонт, почала проживати разом із позивачем, у квартирі, яка була куплена її батьками, за адресою: АДРЕСА_1. Все майно, яке купувалось у квартиру, було придбано за гроші, які надавались її батьком ОСОБА_11, який при покупці товарів особисто не був присутній. Підписи ОСОБА_2 у гарантійних талонах та чеках на придбання продукції могли виникнути пізніше, оскільки ОСОБА_2 у період з 15.09.2011 року по 17.09.2011 року вивіз майже все майно з квартири в тому числі і документи, а вони ніколи, як правило, не ставили підпис на власному чеку та у гарантійних талонах, а також ОСОБА_2 мав пристрасть до оформлення документів і часто проявляв власну ініціативу із отримання товару, його перевірки і тому так само міг ставити свій підпис.

Вказала, що ОСОБА_2, фактично ніколи не працював та мав тимчасові заробітки, оскільки він був зареєстрований як приватний підприємець, і підробляв у її батька, який на той час був директором ЗАО «Чугуївський завод приладів», виконуючи його доручення і через його ПП здійснювались деякі продажі товарів, які виготовлялись на заводі і тому ОСОБА_2 навіть не може пояснити суду якою діяльністю він займався,яку суму складає дохід, яку оборот і за що він взагалі отримував гроші зазначені у чеках АБ «Факторіал-банк».

В період спільного проживання із ОСОБА_2 у них народилася донька ОСОБА_12 - ІНФОРМАЦІЯ_3. Одружилась вона із ОСОБА_2 за декілька днів до народження дитини 15.10.2009.

Відповідачка пояснила, що причиною розірвання шлюбу для неї, стало насильство в сім'ї, ОСОБА_2, після народження доньки почав її бити та ображати, застосовував насильство до дитини, в результаті чого 15.09.2011 року, після того, як ОСОБА_2 під час чергового раптового спалаху гніву, без будь-яких причин, побив її на очах у дитини та зламав хрестець, вона була вимушена переїхати до м. Чугуїв до її батьків, оскільки боялась проживати в м. Харкові із маленькою дитиною. Протягом наступних двох днів, ОСОБА_2 вивіз все майно, коштовності та гроші з квартири залишивши лише голі стіни і відповідачка вже не могла туди повертатись оскільки там були відсутні умови для проживання а тим більш із дитиною. Вквартирі залишився лише холодильник Indesit, матрац «Сончік-екзотік», плита газова Indesit, кухонний гарнітур, який він не зміг розібрати та пральна машина AEG Lavamat, яка була придбана не ОСОБА_2, а її батьком ОСОБА_11 за 4277 грн., на підтвердження чого надала квитанцію та гарантійний талон, а також в неї залишився блендер Gorenie вартістю 299грн. який на той час знаходився в м. Чугуєв в квартирі її батьків.

Звертала увагу суду на те, що ОСОБА_2 у позові і своїх поясненнях зазначав, що саме він придбав пральну машину AEG Lavamat за 4500 грн. і начебто у нього є оригінал касового чеку, який він демонстрував в судовому засіданні, однак побоюючись проведення експертизи на предмет часу його виготовлення побоявся долучити його до металів справи.

Вказала, що заявлені до розподілу товари ПП «Лідер-груп» згідно квитанції № 3410 від. 03.11.2008р. на суму 4417,6 грн., які начебто придбані ОСОБА_2 (фільтр для води «Аквастронг-01-100», вартістю 1865 грн. 35 коп., прибор біорезонансний лікувальний «Лідомед-Біо 10прг», вартістю 2244грн., прилад «Магнетік-антівапно» вартістю 140 грн. 50 коп., комплект подвійний кран « 02-08/245 вартістю 168 грн. 38 коп.) Замість документу який мав би підтверджувати факт придбання ОСОБА_2 вказаних товарів до матеріалів справи долучено розписку про отримання вказаних товарів на реалізацію ОСОБА_2, жодного документу який би підтверджував придбання цих товарів ОСОБА_2 не надано.

Також відповідач зазначила, що посудомийна машина придбана начебто також ОСОБА_2 за 3700 грн. була придбана 22.12.2007р. нею у кредит за 2960 грн. 79 коп., що підтверджується довідкою ПАТ «Дельта Банк» від 19.02.2014 року, тому на її думку має місце повна фальсифікація доказів у справі ОСОБА_2.

Залишився у відповідачки і мобільний телефон Nokia UA 6700 Gold який на той момент був у неї і який вона вважає своєю особистою власністю оскільки він ніколи не перебував у користуванні ОСОБА_2 тому, що був подарунком на її день народження, який вона зробила собі сама, що підтверджується чеком від 30.04.2011 наданим суду позивачем. Вказала, що ОСОБА_2 в черговий раз уточнив свій позов і просив визнати право власності на вказаний телефон після того, як намагався його забрати у неї силою в приміщенні суду, потім викликав міліцію і заявив, що вона у нього вкрала мобільний телефон. Вказані дії робляться ОСОБА_2 оскільки він розуміє, що вчиняє злочин, однак в такий спосіб намагається замаскувати його під сімені відносини. За вказані дії ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Зазначала, що автомобіль Пежо 308, придбаний 28.11.2008 року був придбаний завдяки її особистій діяльності в компанії Мері Кей та її програмі АВТО, відповідно до якої вона здійснила певний обсяг продажу продукції і отримала відповідну суму відшкодувань вартості автомобіля у вигляді дарунку від компанії Мері Кей.

Щодо квартири на ? частину якої претендує ОСОБА_2 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідач пояснила, щовона була придбана її батьками для неї, ніякого відношення до купівлі цієї квартири ОСОБА_2 не мав, жодної нотаріальної заяви про спільне проживання із ОСОБА_2 або будь-якого іншого документу під час оформлення угоди купівлі-продажу не робилось, оскільки квартира фактично купувалась її батьками. Її батьки, були доволі суворими у вихованні і вони ніколи б не дозволили їй у віці 18 років переїхати жити до батьків ОСОБА_2, тому його твердження, що вона з 2000 року проживала з ним разом, не відповідає дійсності. З 1998 по літо 2002 року вона зустрічалась з зовсім іншим молодим чоловіком - ОСОБА_14, який дійсно був матеріально забезпеченим, оскільки він був сином голови райдержадміністрації, і перед літнім відпочинком, який планували майже двома сім'ями разом із батьками, дізнавшись про його зраду не змогла йому її пробачити і доволі тривалий час дуже важко це переживала.

Все своє життя вона постійно працювала і ніколи не була на утриманні ОСОБА_2, як він зазначає в своїй позовній заяві. Після закінчення навчання працювала адміністратором клініки «Сана», потім економістом в ВАТ «Приватбанк», а з 2005 року почала займатись продажем косметики «Мері Кей», чим займається на теперішній час маючи статус регіонального менеджера, та отримує доволі пристойний дохід, що підтверджується відповідними довідками з компанії ТОВ «Мері Кей (Україна) Лімітед» та отриманням істотних бонусів та подарунків в тому числі діамантових джмелів та частковою оплатою спірного автомобіля Пежо 308.

Пояснила суду, що під час сумісного життя разом із ОСОБА_2 вони купували побутову техніку, меблі і т. ін., однак єдиною особою, яка працювала в родині і мала постійний стабільний дохід була вона, це підтверджується довідкою з банку, відповідно до якої протягом листопада 2007 - серпня 2011 року заробила 363536 грн. 44 коп. при тому, що протягом з жовтня 2010 року по вересень 2011 року не працювала оскільки народила дитину.

Стосовно пояснень ОСОБА_2 - ОСОБА_3 вказала, щовін ніколи насправді не працював, мав інколи раптові заробітки. Його твердження про те, що він ще у 2000 році був солідним бізнесменом не відповідає дійсності і не витримує ніякої критики, оскільки 12.03.2001 року він був прийнятий на посаду звичайного економіста до відділу маркетингу ВАТ «Харківський завод «Полімерконтейнер» і ніколи не мав великих грошей. Також він був зареєстрований як приватний підприємець, і підробляв її мого батька, який на той час був директором ЗАО «Чугуївський завод приладів», виконуючи його доручення і через його ПП здійснювались деякі продажі товарів, які виготовлялись на заводі і тому ОСОБА_2 навіть не зміг пояснити суду якою діяльністю він займався, яку суму складає дохід, яку оборот і за що він взагалі отримував гроші зазначені у чеках АБ «Факторіал-банк», він навіть в судовому засіданні під час постановлення йому запитань не зміг сказати чи продавав він щось чи надавав послуги.

ОСОБА_2 ніколи ніякої спадщини не отримував, спадкоємцем була його мати ОСОБА_8 та її сестра. Гроші отримані від продажу спадщини - ? частини 2 кімнатної квартири АДРЕСА_4 10.10.2000р. могли бути потрачені ОСОБА_2 на придбання квартири АДРЕСА_12 в будинку готельного типу (28.02.2002р.), яку в подальшому (22.04.2002р.) він поміняв на 72/100 частини квартири спільного заселення на АДРЕСА_11 - таким чином спростовуються доводи позивача, щодо наявності 2-х квартир у нього на момент придбання квартири АДРЕСА_1.

Стверджувала, що грошей отриманих матір'ю позивача ОСОБА_8 від продажу квартири у маленькому містечку в Росії у Ленінградській області у 2000 році не вистачило б на придбання 2-х квартир у м.Харкові у 2002 році, в тому числі і в зв'язку з тим, що на той час нерухомість стрімко дорожчала. Крім того позивачем не надано доказів здійснення продажу вказаної спадщини. Стосовно пояснення ОСОБА_2, щодо бізнесу в «Мері Кей», що він є сімейним і він вклав у нього 15 000 доларів США. Відповідач вказала, що у позивача ніколи не було таких грошей, оскільки кімнату в комунальній квартирі АДРЕСА_11 він продав значно дешевше ніж за 21000 доларів США (15000 в бізнес + 6000 автомобіль Рено) - кімната, а не квартира, ніколи не коштувала таких грошей тим більше у тому стані в якому вона була, а крім того бізнес в «Мері Кей» не потребує на початковій стадії взагалі ніяких вкладень, оскільки вся лінійка косметики представлена у каталогах з яких консультант здійснює замовлення на вимогу клієнта, а якщо консультант бажає мати на руках найбільш «ходові» позиції товару для того, щоб клієнти не чекали кілька днів поки приїде товар, то достатньо мати основні позиції товару на суму приблизно у 1000 доларів США. Тому вкладати 15000 доларів США у бізнес «Мері Кей» просто нікуди, і ОСОБА_2 стверджує це тому, що не розуміє взагалі як відбуваються продаж косметики. Оскільки весь бізнес в «Мері Кей» це лише клієнтська база тих людей з якими працює консультант.

Відповідач вказувала, що така кількість майна, яка заявлена ОСОБА_15 не могла фізично знаходитись в однокімнатній квартирі, і те що позивачем заявлено до розподілу 2 пральні машини які мали стояти в однокімнатній квартирі, це підтверджує. Крім того, ОСОБА_2 не вказано цілий ряд майна, яке він вивіз з квартири, і яке було придбано під час спільного життя.

Квитанції, які долучені до матеріалів справи про сплату комунальних послуг лише за інтернет, телефон та електроенергію, тобто за те, що відключають за несплату негайно, ОСОБА_2 постійно брав у неї гроші на сплату комунальних послуг і як в подальшому з'ясувалось нічого не сплачував, окрім того, що відмикають негайно за несплату і таким чином на теперішній час виникла дуже велика заборгованість за квартплату більше 15 000 грн., яку вона вимушена погашати.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 було вивезено майже все майно заявлене до розподілу то просила суд залишити у її власності майно, яке залишилось в квартирі оскільки вона проживає і утримує дитину.

Стосовно позовної вимоги ОСОБА_2 про залишення в її користуванні косметики згідно Додатку №1 до позову, пояснила, що 23.07.2012 року позивач вилучив (а фактично викрав у неї, з машини її батька, незважаючи на її крики та сторонніх людей які намагались йому завадити) косметичну продукцію. В подальшому він уточнив свій позов зазначивши в ньому до розподілу косметику на суму 1373 грн..Зазначена в позові косметика ніколи їй не належала, повернути вказану у позові косметику вона не просила і вона ніколи не перебувала у її користуванні або власності. Посилалась та те, що факт існування косметики вказаної позивачем позивачем не доведено, під час проведених обшуків за її заявою у позивача не було в наявності косметики яку він заявив до розподілу в своєму позові. 23.07.2012 року ОСОБА_2 викрав зовсім іншу косметику, яка ніколи йому не належала і не могла належати, оскільки ця косметика з колекції 2012 року, тобто виготовлена вже після їх розлучення і ні в якому разі не може бути предметом цивільного позову про розподіл майна подружжя, тому вважає, що ця позовна вимога задоволенню не підлягає.

Представник відповідача - ОСОБА_16, який діє на підставі договору від 11 березня 2013 року, у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17, знайомий батька відповідачки, пояснив, що ОСОБА_11 знає із студентських часів, як офіцера, чорнобильця і порядну людину. ОСОБА_3 знає з народження. На момент придбання квартири у 2002 ОСОБА_11 працював директором заводу, зі слів ОСОБА_11 йому відомо, що квартиру АДРЕСА_1 він придбав для своєї доньки ОСОБА_3. Гроші частково ОСОБА_11 у нього позичав, однак розписок вони ніколи один-одному не писали оскільки довіряли друг-другу. Йому відомо, що ОСОБА_2 ніколи не працював, і фактично завжди знаходився на утриманні ОСОБА_11.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка - ОСОБА_18, одногрупниця ОСОБА_3, пояснила, що знайома із відповідачкою з 1998 року. У період з 1998 по 2002 роки ОСОБА_3 зустрічалась із ОСОБА_14, з яким розірвала відносини влітку 2002 року в зв'язку з тим, що він її образив. З ОСОБА_2 ОСОБА_3 познайомилась також у 2002 році під час перебування в профілакторії, і він намагався з нею розпочати зустрічатися, почали проживати вони разом з осені 2003 року, коли був закінчений ремонт у квартирі, яку придбали батьки відповідачки, до цього ОСОБА_3 проживала разом із батьками в м. Чугуєві. Вона особисто приймала участь у пошуках квартири разом із ОСОБА_3 і переглядала декілька варіантів. Квартиру придбали батьки ОСОБА_19, коли ОСОБА_2 навіть не мав жодного «статусу». Позивач та відповідач жили бідно, не було ніяких закордонних поїздок, коштовностей квартир і т. інш. ОСОБА_2 не забезпечував сім'ю та часто бив ОСОБА_3. Також свідок пояснила, що їй відомо про те, що автомобіль Пежо отриманий відповідачкою в дарунок від компанії Мері Кей.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_21, пояснив суду він є засновником ПП «Лідер-груп», із ОСОБА_2 він познайомився приблизно у 2009 році, позивач дійсно намагався співпрацювати з його підприємством, яке займається виготовленням фільтрів для води та медичним обладнанням, однак в силу своїх низьких ділових якостей та відсутності здібностей не зміг цього зробити і як бізнесмен не відбувся. В якості потенційного дилера та особи з якою могла бути йому цікава співпраця він розглядав лише ОСОБА_3, про яку йому зі слів ОСОБА_2 було відомо, що їй навіть компанія Мері Кей подарувала автомобіль Пежо. Кілька місяців тому, до нього в офіс заходив ОСОБА_2 і розповідав, що автомобіль Додж він не зміг виплатити і вимушений був його продати на теперішній час він керує автомобілем Пежо, який був подарований його дружині компанією Мері Кей. Також він пояснив, що ОСОБА_2 завжди був «чоловік при дружині», всі його дії зводились фактично до її очікування в машині.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 вказав на те, що він є сусідом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по тамбуру, проживає в АДРЕСА_13 з 90-х років. Він знав особисто продавця квартири ОСОБА_23, який виїхав до США, у 2002 році до нього звернулась сусідка - тітка ОСОБА_24, яка мала довіреність від ОСОБА_23 на продаж АДРЕСА_1, яку він також хотів придбати як сусід по тамбуру, однак у нього не вистачило грошей і ціна на квартиру була дещо вища ніж на аналогічні. Йому відомо, що квартиру придбали люди з Чугуєва для своєї доньки. ОСОБА_11 він бачив безпосередньо після купівлі квартири. Після придбання квартири в ній до осені 2003 року ніхто не проживав оскільки там робився ремонт, який переважно робив ОСОБА_11, якого він там бачив постійно, а ОСОБА_2 бачив рідко. Більш тісно він з дружиною із сусідами почали спілкуватись лише у 2010 році, в основному спілкувались його дружина та ОСОБА_3, ОСОБА_2 увесь час проводив за комп'ютером і був неохочим до спілкування. Йому відомо про отримання автомобіля в дарунок ОСОБА_3 від компанії Мері Кей, спочатку від його знайомої яка працює продавцем автомобілів в автосалоні де ОСОБА_3 придбала автомобіль, і яка побачила ОСОБА_3 в його друзях на сторінці в соціальній мережі «Одноклассники», а потім ОСОБА_3 розповіла сама його дружині. Також свідок зазначив, що 15.09.2011 року ОСОБА_2 побив на той час свою дружину ОСОБА_3, яка в сльозах переховувалась у нього вдома, після чоговін підвіз її до райвідділу міліції куди вона пішла писати заяву, день чи два він не бачив ОСОБА_3 в той же час він бачив як ОСОБА_2 на автомобілі Пежо вивозив майно з квартири АДРЕСА_1. Через день чи два ОСОБА_3 попросила його поміняти замки, оскільки з квартири були вивезені майже всі речі, він особисто заходив до квартири і побачив, що в квартирі відсутні майже всі звичайні речі, які у них були, залишилась лише пральна машина та холодильник. ОСОБА_2 навіть викрутив дверний глазок, оскільки як він заявив він його особисто купував на базарі і у нього є на нього чек. З цього приводуОСОБА_3 викликала міліцію і відповідно було замінено секрет у замку.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 - батько відповідачки пояснив суду, що до 4-го курсу ОСОБА_3 зустрічалась із молодим чоловіком - ОСОБА_14, після того, як вони посварились у 2002 році, з ОСОБА_3 почав зустрічатися ОСОБА_2. У 2002 році він разом із дружиною вирішив придбати для ОСОБА_3 квартиру у м. Харкові, пошуками займалась ОСОБА_3, оскільки він працював і йому було ніколи. На купівлю квартири частково, приблизно у сумі 500 доларів США позичав гроші у ОСОБА_17. Квартиру АДРЕСА_1 було придбано за суму зазначену у договорі купівлі-продажу, оскільки її продавець знаходився в США і наполягав на цьому. Спільно проживати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 почали лише у вказаній в квартирі після закінчення там ремонту приблизно з осені 2003 року коли був зроблений ремонт та придбана кухня та меблі. Практично вся техніка купувалась за гроші ОСОБА_11, який надавав гроші ОСОБА_3 для придбання тієї чи іншої техніки. ОСОБА_2 фактично ніколи не працював, і не проявляв бажання працевлаштуватись, ніч проводив за комп'ютером, та спав до обіду. 15.09.2011 року ОСОБА_2 побив ОСОБА_3 та забрав дитину. За наступний день чи два ОСОБА_2 вивіз з квартири все майно яке зміг винести самостійно, гроші які були дома, коштовності та документи. Коли він потрапив до квартири він спочатку подумав, що її пограбували. Однак одразу з'ясувалось, що майно вивіз ОСОБА_2. Після чого, було змінено замки та написано заяву до міліції. Особисто ОСОБА_11 купував пральну машину AEG Lavamat, яку подарував відповідачці. Стосовно автомобіля Пежо свідок пояснив, що він був отриманий ОСОБА_3 в дарунок від компанії Мері Кей, та ОСОБА_2 забрав ключі від нього та сам автомобіль.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8, пояснила суду, що вона є мамою позивача. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали проживати сумісно однією родиною у неї в квартирі на АДРЕСА_10 з 2001 року, однак жодних обов'язків у ОСОБА_3 не було, вона нічого не робила, грошей не заробляла, спільного господарства та бюджету у ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на той час не було, були лише у кожного особисті речі, батьки відповідачки грошей на її утримання не давали. Працювати ОСОБА_3 почала лише коли у них із ОСОБА_2 розпочався сімейний бізнес приблизно у 2006 році. У 2002 році її син придбав 1 кімнатну квартиру АДРЕСА_1, за гроші які вона отримала та віддала йому від продажу спадщини у Ленінграді, надала вона йому 3500 та 300 доларів США. Квартиру купили вже після закінчення навчання в інституті ОСОБА_3 і оформили на неї - чому не знає, на той час її син працював на приватному заводі і гарно заробляв. Він придбав на АДРЕСА_11 квартири за власні зароблені гроші. В той же час зазначає, що вся техніка в квартиру по АДРЕСА_1 і в квартиру де вона проживала на АДРЕСА_1 купувалась за її кошти отримані від спадщини однакова із різницею у часі, деяку побутову техніку та речі ОСОБА_2 забрав з квартири на АДРЕСА_10 до квартири на АДРЕСА_1. Всі гроші вона надавала ОСОБА_2 в борг, однак ОСОБА_2 гроші не повернув, потім вона змінила показання вказавши, що гроші віддавала сину в дарунок. Ремонт в спірній квартирі робився її сином ОСОБА_2 за її гроші. Всі гроші які вона отримала від спадщини були витрачені на придбання техніки в спірну квартиру. Розраховувався на касі за техніку завжди ОСОБА_2 її грошима, лише в подальшому у ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з'явились власні гроші. Також вона пояснила, що надала 28 000 грн. в борг на придбання автомобіля Пежо - гроші також отримані від продажу спадщини, автомобіль Пежо знаходиться біля їх під'їзду.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_26, онука ОСОБА_24 - довіреної особи продавця квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_23, пояснила, що у 2002 році бачила ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які оглядали квартиру, ОСОБА_2 через інтернет-кафе двічі спілкувався з ОСОБА_23, що обговорювали вона не знає, вселились до квартири позивач та відповідач не одразу, оскільки робився ремонт, хто його оплачував не знає. При продажу квартири вона не була присутня, їй відомо, що продаж було здійснено за суму що дорівнює 5 500 доларів США, в якій валюті невідомо. Хто приймав рішення про купівлю квартири та за чиї гроші також не знає. Не виключає можливості, що квартиру могли оглядати та спілкуватись з продавцем квартири і інші особи, в тому числі і ОСОБА_11, без її участі.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, дослідивши письмові докази, вважає позов ОСОБА_2 таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

15.10.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції.

Від шлюбу сторони мають сумісну дитину ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.03.2012 року залишеним в силі ухвалою апеляційного суду Харківської області від 07.05.2012 року про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, визначення місця проживання дитини, встановлено що ОСОБА_2 нехтує виконанням свої батьківських обов'язків, дитина знаходиться у стресовому стані через його ставлення (психологічне знущання, сварки, образи, застосування фізичного насилля) до матері дитини, не має самостійного доходу, має лише намір на протязі 3 місяців влаштуватися на роботу, не має особистого житла, проживає у своєї матері, тому не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку.

Так само у вказаному рішенні суду факт вчинення фізичного та психологічного насилля в сім'ї підтверджений свідками ОСОБА_27 та ОСОБА_28, який зокрема вказав, що ОСОБА_2 ніколи не мав наміру працювати.

Фактично ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають однією сім'єю з осені 2003 року, що підтверджується як поясненнями відповідача так і допитаними в судовому засіданні свідками.

Крім того пояснення відповідача, стосовно отримання нею в дарунок від компанії ТОВ «Мері Кей (Україна) Лімітед»та її програмі АВТО, автомобіля Пежо 308, держ. НОМЕР_1 документально підтверджуються, наявними в матеріалах справи доказами, а саме, Додатком № 1 до угоди з незалежним лідером бізнес групи ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Мері Кей (Україна) Лімітед» від 10.11.2008 року відповіднодо якого у разі виконання певного обсягу оптових закупівель за кожні три місяці Незалежний лідер бізнес групи отримував відповідну суму додаткової винагороди за автомобіль від компанії Мері Кей відповідно до. Згідно довідки від 13.10.2011 року у вигляді додаткової винагороди згідно Додаткової Угоди від 10.11.2008 року від компанії ТОВ «Мері Кей (Україна) Лімітед» з листопада 2008р. по лютий 2011 року отримано 41736,66 грн., що фактично становить 30, 63 % від вартості спірного автомобіля 136250 грн. і є дарунком отриманим нею особисто від компанії Мері Кей, який не підлягає розподілу між подружжям (а.с. 147-148).

Так само, не підлягають розподілу і інші дарунки отримані ОСОБА_3 від ТОВ «Мері Кей (Україна) Лімітед», а саме: малий діамантовий джміль вартістю 4076,29 грн., ноутбук отриманий 07.10.2009 року, вартістю 5400 грн., золотий кулон «Омела» з діамантами вартістю 1770грн., дорожню косметичку з лого Мері Кей вартістю 365,7 грн.., малий діамантовий джміль, отриманий 10.09.2008 року, вартістю 4330,62 грн., підвіску золоту «Серце» з діамантами, отриману 10.09.2009 року, вартістю 2496грн., малий діамантовий джміль, отриманий 10.09.2009 року, вартістю 6561,72 грн.. (а.с. 145-146)

Крім того згідно довідки ТОВ «Мері Кей (Україна) Лімітед» від 06.02.2014 року ОСОБА_2 не є та ніколи не був працівником ТОВ «Мері Кей (Україна) Лімітед», жодних договорів ані з ОСОБА_2 ані з ФОП ОСОБА_2 підприємство не укладало. ОСОБА_2 ніколи не отримував ніяких дарунків або винагород від ТОВ «Мері Кей (Україна) Лімітед».(а.с. 109 т. №2)

Згідно ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу майно; набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.

Виходячи з наведеноговідповідачу на праві особистої приватної власностіналежить30, 63 % спірного автомобіля і відповідно 100%-30,63%=69,37% належить сторонам на праві спільної сумісної власності. Відповідно доля ОСОБА_2 складає 69,37/2=34,685% автомобіля Пежо 308, держ. НОМЕР_1.

Таким чином, суд вважає доведеним та встановленим в судовому засіданні факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, без реєстрації шлюбу з вересня 2003 року

За час спільного проживання сторонами було придбано майно та побутова техніка заявлена позивачем до розподілу, як спільна сумісна власність, яка знаходиться у відповідача і яку позивач пропонує розділити між сторонами відповідно до запропонованого ним порядку. Суд вважає, що вказані твердження позивача, щодо наявності спірного майна у відповідача, спростовуються показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_22 та ОСОБА_18 наданих в судовому засіданні, згідно з якими ОСОБА_2 протягом 15-17 вересня 2011 року вивіз майно, що знаходилось в квартирі АДРЕСА_1. Тому суд вважає, що майно яке залишилось у квартирі, має залишитись у розпорядженні ОСОБА_3, з урахуванням того, що з нею проживає дитина.

У відповідності із ст.. 60 СК України, майно набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві загальної сумісної власності, в силу ч.2, 3 ст. 70 СК України при вирішенні питання про розподіл майна суд може відступити від принципу рівності частин подружжя при обставинах, що мають істотне значення, зокрема якщо чоловік не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, знищів чи пошкодив спільне майно. Також за рішенням суду частина одного з подружжя може бути збільшена, якщо з нею проживають діти.

Згідно зі ст.ст. 60-63,65 СК України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить чоловікові та дружині на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба і т.д.) самостійного заробітку (прибутку) . Вважається, що кожна річ придбана під час шлюбу, окрім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з частиною 1 ст. 69 СК України чоловік та дружина мають право на розподіл майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до частини 1 ст. 70 СК України у випадку розподілу майна, що є об'єктом права спільно сумісної власності подружжя, частки чоловіка та дружини є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з частиною 1 ст.74 СКУкраїни, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Довідки та квитанції про сплату комунальних послуг, надані позивачем, датовані починаючи з 2004 року не свідчать про спільне проживання з 2001 року.

ОСОБА_2 та його представником ОСОБА_9 не доведено факту спільного проживання з листопада 2001 року та відповідно саме внаслідок спільних трудових чи грошових затрат подружжя придбання АДРЕСА_1.

Правовідносини, щодо купівлі квартири АДРЕСА_1 виникли 17.10.2002 року, тобто під час дії КпШС від 1969 року.

Постановою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року № 6-135цс13, яка є обов'язковою для застосування судами України, визначено, що майно, набуте до 1 січня 2004 року під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім'ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їх спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

У зв'язку із цим суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім'єю, слід установити не лише обставини щодо факту спільного проживання сторін у справі, а й ті обставини, що спірне майно було придбане сторонами внаслідок спільної праці.

Майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку спадкування, за умовами статті 24 КпШС України є власністю кожного з них (роздільним майном).

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Так, в ході судового розгляду позивачем не було надано суду достовірні докази, що підтверджували позовні вимоги в повному обсязі.

Твердження позивача про порушення його права судом на збір та подання доказів суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. Судом здійснювався допит свідків в 4 судових засіданнях, жодних перешкод, для заявлення клопотань про привід свідків, або застосування до них заходів передбачених ст. 91 ЦПК України позивачем не заявлялось.

Таким чином, оцінюючи надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10,11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 386, 387 ЦК України, ст. 24 КпШС України, ст.ст. 60, 69, 70, 74, 177 СК України,суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна - задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, без реєстрації шлюбу з вересня 2003 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 34,685% спільного сумісного мана - автомобіля Peugeot 308, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 340 грн. 62 коп.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: